Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ХОМ 352 хор пув Хома, віддаляючись (Гонч.)]; 2) спец. хомут. хомутець, -тця уменьш., ласк, хомутик [Вийшовши з хати, [піп] помітив: під хлівом висить хомут з наритниками, та й каже: —Параско, дай мені цього хомутця (народна казка)]. хомутик 1) уменъш., ласк, хомутик; 2) техн., воен. хомутик [Натискуючи па рукоятку, він стежив, як сунеться по вимірювальній лінійці хомутик, відраховуючи міліметри (Донч.)]. хомутний, хомутовий хомутный. хом'як, -ка 1) зоол. хомяк [У полі тихому жив у норі Хом'як; На самоті скучав він, неборак! (Гл.)]; 2) перен. фам. увалень; обл. нёповорбтень. хом'яковий зоол. хомячий. хом'ячок, -чка 1) уменъш., ласк, хомячок; ср. хом'як 1; 2) (общее название мелких представителей подсемейства хомяков) зоол. хомячок [Восени, після збирання врожаю і оранки полів, саме в лісових смугах і на їх обочинах скупчуються звичайна лісова, курганчикова і хатня миші, сіра полівка, сірий хом'ячок (Вісник АН УРСР, 1953, її)]. хондрила бот. (Chondrilla Ь. ) хондрилла. хондріосома б йол. хондриосбма. хондролбгія анат. хондрология. хондрома мед. хондрома. хопйти1, -шло, -ниш ^взять) обл. хватить; (прям. — ещё) схватить [Професор хопив крейду і з розмахом написав., на таблиці величезну п'ятку (Фр.)]; ^пйв грець разг. хватил удар [Губернаторша зразу ж зомліла. Губернатора теж мало не хопив грець (Смол.)]; см. ещё ухопити. хотіти2, -пить (быть достаточным) хватить [А я розведу водою чорнило, щоб надовше хопило, малюю, пишу (Тесл.)]. хотітися, -плюся, -ішшся 1) хватиться, схватиться, ухватиться [Андрій хопився руками за голову (Фр.)]; 2) (начать) кинуться [Робітники., відв'язали [Германа] від линви і хопилися натирати його водою, думаючи, що він умліває від задухи (Фр.I. хбнта обл. бурьян, сорняк [Глушить пшеницю хопта люта (Фр.)]. хор, -ру хор [В чоловічий хор тепер вплітались, як шовкові барвисті нитки, і дитячі, і дівочі голоси (Гонч.)]. хора см. хвора. хорал, -лу церк., муз. хорал [Гули гудки в донбаських далях, труду співаючи хорал (Уп.)]. хоральний церк., муз. хоральный. хорбак, -ка обл. хребет [Ти будь контентий, як маєш на хорбаці дранку (Тесл.)]. хорват хорват. хорвати, -тів хорваты. Хорватія Хорватия. хорватка хорватка. хорватський хорватский. хорда мат., анат. хорда. хордальні, »-них сущ. зоол. хордовые, хордаль- ные. хордовий биол., техн. хордовый. хордові, -вих сущ. зоол. хордовые, хордаль- пые. хордометр, -ра муз. хордометр. хореїчний псвт. хореический. хорей1 поэт, хорей [Не встиг він вивчити одного поета, як Рада приголомшувала його новими ямбами й хореями (Янов.)]. хорей2 (шест) хорей [Махаючи довгим хореєм, мисливець Ган гнав оленів (Трубл.)]. хореографічний хореографический [Висока майстерність, яскравий національний колорит забезпечили йому [Державному заслуженому ансамблю танцю УРСР] незмінний успіх у глядачів і почесне місце серед найкращих хореографічних ансамблів багатонаціонального Радянського Союзу (Мист., 1959, 4)]. хореографія хореография [Нестримно і пишно розквітає у наші дні радянська хореографія (Мист., 1959, 1)]. " хорея мед. хорея [Як моє здоров'я? Було б нічого собі, якби не та дурна історія, хорея, слабість серця (Л. Укр.)]. хори, -рів хоры [Два високі чисті альти на хорах дзвеніли,як срібні дзвоники(Н.-Лев.)]. хбрий см. хворий. хорист хорист [В малих ролях виступали декотрі хористи (Кроп.)]. хористка хористка [В Диканьці господарі.. познайомили їх [гостей] з етнографічним хором колгоспу імені Леніна. В складі хористок — самі літні жінки, носії невичерпних фольклорних багатств (Волош.)]. хоріон зоол. хорион. хоріти см. хворіти. хоріямб поэт, хориямб. хормейстер, -тера театр, хормейстер [Театр мав свій постійний, невеликий, проте з хорошими голосами хор, диригента і хормейстера (Минуле укр. театру)]. хормейстерський театр, хормейстерский. хорбба см. хвороба. хоробливий см. хворобливий. хоробливість см. хворобливість. хороблйво см. хворобливо. хоробрий храбрый, фолък. хоробрый; (в значении сущ. — ещё) храбрец {Купка хоробрих партизанів міцно тримала в своїх руках Спадщанський ліс (Воронько); На морі є неписаний закон: Відкрито море тільки для хоробрих (Дмитр.)]. хоробрість, -рості храбрость [Ленін виховує в радянських людях почуття глибокого патріотизму, хоробрість, відвагу (Біогр. Леніна)]. хоробрішати, -шаю, -шавш храбреть [Він хтів живить царя, як лева '— кров'ю, Щоб цар з такої харчі хоробрішав (Крим.)]. хоробро нар. храбро [Малеча хоробро плуталася між машинами і кіньми (Гонч.)]. хоровий хоровой [Музика «Вечорниць» складається з сольних і хорових пісень, побудованих на інтонаціях українського фольклору (Мист., 1957, 5)]. хоровитий разг. болезненный [Ірина, звичайно хоровита, жила лише сестрою, про котру часто говорила, що вона — її «сила» (Коб.)]. хоровитість, -тості разг. болезненность. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)