Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хол 351 ХОМ холодостійкість, -кості холодостойкость, хладостойкость [В Українському науково- дослідному інституті овочівництва і картоплі високопродуктивні скороспілі гібриди і сорти помідорів протягом кількох років піддають спрямованому вихованню на холодостійкість (Коле. Укр., 1957, б)). холодотранспорт, -ту ж.-д. хладотранспорт. холодочок, -чка ласк, от холодок [До ніг легенька хвиля добігає, лоскоче своїм холодочком її [Христю] у пальці (Мирн.); Душно. Вигін. Біля вітряка в холодочку сидять хлопці, дівчата (Тесл.)]; з^ ^*чком (как) разг. с холодком, с прохладцем, с прохладцей [Чому він до нас із таким холодочком? (Вишня)]. холодюка увел. разг. холодище [У пас мороз, холодюка така, що просто замерзають люди (Коцюб.)]. холонути, -ну, -неш 1) стыть, стынуть, остывать; (о пище и т. п. разг. — ещё) простывать; (от страха) холодеть, леденеть [Скриплять вози по затишку долин, Холоне сопце па вечірнім прузі, Ночівлею попахує полин (Дор.); На ливарному дворі холов чавун попереднього топлення (Янов.); В квартах холоне чай (Риб.); Хлопець., зводить очі... і весь холоне... Там, на чорному тлі шибок, щось біліє... то Хо... (Коцюб.)]; ^не душа (на душі) разг. душа замирает [Клава он приїхала, таке розказує, що душа холоне! (Гонч.); Того дня пропускали через пороги шість барок і чотири плоти. Дивлячись, як вони проходять, холоне на душі; в грудях спирається дух (Стор.)]; кров ~не кровь стынет (холодеет, леденеет) [Е д і т а: ..Тим часом — кров мені холоне в жилах, як я дивлюсь на «іграшки» такі (Л. Укр.)]; сёрце (в серці) ^не сердце замирает; (реже) сердце леденеет [Холоне серце, як згадаю, Що не в Украйні поховають (Шевч.); Тихо... глухо... страшно, аж в серці холоне (Мири.)]; 2) (переп.: становиться спокойнее; о чувствах — умеряться) остывать, стыть, стынуть; (становиться равнодушным) холодеть, (к чему) охладевать [Немає місця мріям-спам, І почуття в душі холоне. О, де тут взятися пісням Таким, як над Дніпром і Доном! (Дмитр.); В дитячому серці швидко холонуть палкі урази, швидко сохнуть гарячі сльози (Мирн.); Я знаю, як у безнадії Холоне серце молоде; ї гаснуть очі молодії, І в'яне личенько бліде (Самійл.)]. холоп 1) ист. холоп [У Києві на Подолі Братерськая паша воля, Без холопа і без папа, Сама собі у жупані Розвернулася весела (Шевч.)]; 2) перен. холоп [Лакеї грошового мішка, холопи експлуататорів — пани буржуазні інтелігенти — «лякали» соціалізмом народ.. (Ленін)]ш холопка 1) холопка; 2) холопка. Ср. холоп 1-2. холопство 1) собир. холопство (уст.); холопы; 2) холопство [Лібералів 60-х років Черпи- шевський назвав «базіками, хвастунами і дурнями», бо він ясно бачив їх боязнь перед ~ революцією, їх безхарактерність і холопство перед власть імущими (Ленін)]. Ср. холоп 1—2. холопствувати, -твую, -твувш презр. холопствовать. холопський 1) холопский, холопий; 2) холопский. Ср. холоп 1—2. холостий 1) холостой [Я у лузі коло стогу Ждала хлопця холостого (Дор.)]; 2) техн., воен. холостой [[Юра] відкрив ріг з порохом, щоб зарядити гвинтівку, і раптом його осяяла щаслива думка. Стріляти холостими! (Багм.)]. холостити, -лощу, -лостйш холостить, скопить, оскоплять. холоститися, -статься холоститься, скопиться, оскопляться. холостіння холощение, оскопление. холостяк, -ка холостяк [За Семена вона була спокійна. Більше того, він навіть трохи турбував її —- чого доброго, на все життя холостяком залишиться (Собко)]. холостяцький холостяцкий; (реже) холостой [Костомаров: ..Холостяцьке життя моє та пе дає ж мені можливості гостей ушанувати як слід (Тич.)]. холоша штанина [Засукавши до колін холоші синього комбінезона, вона мила ноги (Козач.)]. холбшні, -шень обл. [суконные] штаны [Хо- лопші з доброго сукна І прості, добрі чоботи (Фр.)]. холощений прич., прил. холощёпный (прич.), холощёный (прцл.); оскоплённый (прич.)- холощення холощение, оскопление. холощш, -щі? спец. холостильщик. холуй, -луя презр. холуй [Навколо образів визискувачів, дармоїдів, всієї зграї Фальц- фейпів і їх холуїв [у «Таврії» О. Гончара] створюється атмосфера презирства, зневаги (Іст. укр. літ.)]. холуйка презр. холуйка [Але ви пе зробите з мене своєї холуйки. На які б тортури ви мене не віддали, я нічого не зроблю з вашого наказу (Смол.)]. холуйство презр. холуйство [В є р є с а п: ..Хто ці політичні пройдисвіти, що оточили вас цілою системою холуйства й робили за вашою спиною, що хотіли? (Мик.)]. холуйський презр. холуйский. Хома Фома; *^ма невірний разг. Фома неверный (неверующий) [— А ти, дурню, й повірив? — перебила його Параска.— Казала ж тобі: не вір і не йди... А таки поліз, Хома невірний! (Мирн.)]. хомут, -та 1) хомут [У просторій хаті старий дід лагодив хомути (Шер.)]; виглядає (хто), як свиня в г^ті разг. пристало (кому), как корове седло [Він [Лубенець] перший пошив собі форму (про яку привіз звістку, пам'ятаєш?) і,одягшись у неї, прибіг похвалитися. Виглядає, як свпия в хомуті (Коцюб.)]; була б голова, а rvi знайдеться погов. была бы шея, а хомут найдём или была бы шея, а верёвку сыщем [— Після війни, мабуть, усі поженяться. — За цим не тужи... Була б гочова, а хомут знайдеться, — ки- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)