Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хол 350 хол жёшься на молоке — станешь дуть и на вбду. холодник, -ку кул. ботвинья [По чарці випито, усі круг столу сіли І мовчки холодник литовський жваво їли (перекл. Рильського)]. холоднісінький усилит, разг. холоднёхонек, холоднёшенек [Ще занедужаєш.. Бач, рученьки холоднісінькі (Вовч.)]. холоднісінько нар. усилит, разг. холоднёхонь- ко. холодність, -ності холодность; бездушность, бездушие; бесстрастие [В голосі Єви він вловив якусь дивну і незнану досі холодність (Риб.); Юлія: Я тебе, Мільку, не розумію. І де в тебе той спокій, ота холодність береться! (Фр.)]> Ср. холодний 2. холодніти, -ніе 1) (в природе) холодать; (безл. разг. — ещё) холоднеть; (слабее) свежеть [День відпочинку комунарів схиляється на захід. Хмариться і холодніє. Буде дощ (Ірч.)]; 2) (о предметах; в душе) холодеть [Доставала, шаленіла [шабля], Аж дзвеніла; Од напруги холодніла, Чисто била (Ус); Антосьові все холодніло та й холодніло в душі (Свидн.)]. холоднішати, -шає 1) становиться [всё] холоднее, [больше] холоднеть, [больше] холодать [Холоднішали ночі, густішали вранішні роси на придорожній жовтій лободі (Є. Кравч.); А надворі все холоднішає (Черниг. у. — Сл. Гр.)\; 2) холодеть [Приходить час та пора; серце застигає й засипає, якось холоднішає (Н.-Лев.)]. Ср. холодніти 1—2. холодно нар. 1) холодно; (в природе разг. — ещё) студёно; (кому, чему разг. — ещё) зябко [Надворі тихо, холодно; мороз скаженів (Мирн.); Василько заблудивсь. Йому було холодно й страшно (Коцюб.)]; 2) пе- рен. холодно; бесстрастно; (без души, сухо— ещё) чёрство [В чужих домах вона бувала рідко, та й всюди обходились з нею дуже холодно (Фр-); Вона на секунду підвела вії, холодно блиснувши очима (Гал.)]. холоднокровний 1) зоол. холоднокровный, хладнокровный; 2) (спокойный) хладнокровный [Г і б сон: Здається мені, Джен, що в усьому будинку ви зараз єдина холоднокровна людина (Собко)]. холоднокровні, -них сущ. зоол. холоднокровные. холоднокровність, -ності 1) холоднокровие; 2) хладнокровие [Прийшла війна, і молодий токар став розвідником. Частий риск вимагав від нього холоднокровності, передбачливості^ (Рад. Укр., 1948, XI)]. Ср. холоднокровний 1—2. холоднокровно нар. хладнокровно [Семенюк холоднокровно обдумував своє становище (Гал.)]. холоднуватий 1) холодноватый; (о воздухе; о напитке — ещё) прохладный; (о погоде, ветре— ещё) свежий [Пальці її дрижать. Вони холоднуваті й тверді, як камінці на березі моря (Ткач); Свіжий холоднуватий ранок обвіяв Олесине гаряче лице (Н.-Лев.); [Каидиба] перехилив налиту чарку, розливаючи по підборіддю пахучий холоднуватий напій (Дмитр.)]; 2) перен. холодноватый; довольно холодный, несколько холодный [Стала вона якась холоднувата, спокійна, хоч і сумна (Вовч.)]. холоднуватість, -тості прохладность; свежесть. Ср. холоднуватий 1. холоднувато нар. 1) холодновато, прохладно, свежо; (о неприятном ощущении разг. — ещё) зябко [Сонце не встигло ще нагріти повітря, і було досить холоднувато (Трубл.)]; 2) перен. холодновато; довольно холодно, несколько холодно [— Скарг від Каргата я не чув ніяких, — холоднувато відказав він (Шовк.)]. холоднючий, холоднющии усилит, разг. очень холодный; (о погоде разг. — ещё) студёный [Я люблю веселий ранок Холоднючої зими (Щог.); Наче бистрі човни, Ми на лижах пливем з крутизни В холоднющу купіль хуртовини (Воронько)]. холодобойня хладобойня. холодок, -дку 1 ) холодок; (в природе — ещё) свежесть; (только о приятном) прохлада [Холодок поліз мені поза комір, але довго боятись було ніколи (Янов.); Ранішній, гострий, як звичайно буває на сході сонця, холодок пронизав мене (Вільде); [Мемет] вихилявсь у двері, щоб одітхнути вогким холодком (Коцюб.); Вечоріло; жар сту- хав; з Великого Лугу віяло холодком і пахло конвалією (Стор.)]; <^дк6м (когда) холодком, по холодку [Бігла тройка холодком, Баска, —без втоми і упину (Щог.)]; з а ^дка, поки ^к разг. пока холодок (прохладно, нежарко) [Поки холодок, хай тюпає [гнідко], бо як сонце припече, то тоді й повагом важко... (Мирн.)]; 2) (приют от зноя) холодок (разг.); тень, прохладное местечко; позз. уст. сень [Вівчарик на сопілку грає Під явором у холодку (Гл.); Ой ти знав, па що брав — не вмію я жати; Напни мені холодок, там буду лежати (народна пісня)]; сидіти, лежати в ^»дку сидеть, лежать в холодку (в тенй), прохлаждаться [І надумав Дармоїд: — ..Знайду землю таку На білому світі, Щоб лежати в холодку І нічого не робити (Hex.)]; тут *^к здесь прохлада (тень; холодок), здесь прохладно [Правда, тут сонця немає, тут холодок (Донч.)]; 3) перен. холодок; (безразличие — ещё) равнодушие; (невозмутимость) бесстрастие [Неприємний холодок війнув від її очей (Риб.); Ті, кому не були чужими організованість і дисципліна, дуже швидко сходились з Роговим, впізнавали за зовнішнім холодком гарячу, невгамовну душу (Збан.)]; з ^дком (без усердия; равнодушно) разг. с холодком, с прохладцем, с прохладцей [На сторінках газети він ділиться своїм досвідом з молодими овочівниками і гостро критикує тих, хто працює з холодком (Рад. Укр., 1959, VIII)]; 4) бот. (Asparagus L.) спаржа; заячий <*->к см. заячий. холодостійкий с.-х. холодостойкий, хладостойкий [Горох — холодостійка рослина, тому його сіють у перші дні весняних польових робіт (Колг. вироби, енцикл.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)