Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хол 349 хол холодати, -дав разг. холодать; (меньше) свежеть [Тепер осінь, то й не диво, що жаби лізуть в хату, бо надворі холодає (Н.-Лев.)]. холодець, -дню кул. 1) холодец, студень, холодное [Закушували горілку холодцем, ковбасою, помідорами (Шиян)]; 2) (из овощей и фруктов) окрошка; фруктовый суп [В садку під грушею на кабицях варилися пісні борщі з вушками, карасями, черешнянки, холодці з вишень, з малини і полуниць (Панч)]. холодильний холодильный. холодильник холодильник [Я з батьком на заводі працюю, біля холодильника (Донч,); Ви зоставайтеся на хазяйстві. Ось вам ключі, обід у холодильнику (Куч.)]. холодильщик спец, холодильщик. холодильщиця спец, холодйлыцица. холодити, -джу, -лиш 1) холодить [Хлопчик сидів на камені, обхопивши руками коліна. Було ще дуже рано, камінь холодив тіло (Донч.); Він підвернув під коліно полу кожушини, щоб не холодило ногу (Чорн.); І вітер мужності нам холодив серця (Бажай)]; *^ти кров леденить кровь [При- йшлося йому прожити тиждень гірше, ніж у пропасниці, у тому безмірному страху, що., давить за душу, ссе за серце, холодить кров у жилах!.. (Мирн.)]; 2) (о помещении) прохлаждать; (неумышленно) разг. выстуживать, выхолаживать, холодить [Часто Воздвиженський одчиняв вікна й холодив хату (Н.-Лев.)]; 3) (о чём-либо тёплом, горячем) охлаждать, остужать; (умерять тепло до приятной свежести) прохлаждать [Біжу... тіло моє горить, палає, і не холодить його вітер зимний, що дме просто в очі... (Коцюб.); Під самим лісом плила вузька глибока ріка. Змивала коріння старих дубів, холодила берег, на якім виростало буйне зілля (Коб.ц. холодитися, -джуся, -дишся 1) обл. мёрзнуть; (освежаться) прохлаждаться [— Здається, чисто все обдивилися? — ..Хіба ще в сараї та конюшні? — додав [становий].. —Та не варт холодитись! Хай уже сей гріх на моїй душі буде... {Мирн.); Стадо диків рохкало десь у дебрі, холодячися в студеній намулі (Фр.)]; 2) (веером) уст. обвевать лицб [Пані кинулась на фотель, а взявши з комоди вахляр, почала холодитися (Фр.)]; 3) страд, з. выстуживаться, выхолаживаться, холодиться (разг.); охлаждаться, остужаться; ср. холодити 2—3. холодище увел. разг. холодище [Ось місяць як із дому — холодище ж який, а ми ж босі (Головко)]. холодіти, -дію, -дієш холодеть [Осінній час. Поволі холодіє. Насіння загортається в траву, щоб прорости. А ти, моя надіє, мені шепочеш: я живу, живу (Дор.); Злякавсь ще більш Хом'як, аж серце холодіє (Гл.)]. І холоднуватий обл. тенистый. холодна 1) прил. см. холодний; 2) (род. холодної) сущ. разг. уст. холодная, тёмная, кутузка, каталажка; (реже) сибирка [Захар старосту просить, щоб змилувався, не садовив сипа в холодну (Горд.)]. \ холодніший обл. прохладный [Холоднавий, свіжий воздух живо вспокоїв Германа (фр.)}. холоднаво предик, обл. прохладно [Він сів припочити в сінях, де було доволі холод- наво (Крим.)]. холодненький 1) уменьш.у ласк, холодненький [Сиджу я на призьбі, а холодненький вітрець все повіває па мене (Н.-Лев.)]; 2) (не очень холодний) холодноватый; прохладный [— От і ноги є де помити, — хлюпощу- чись, казав він. — Та гарно так... вода холодненька... (Мирн.)]. холодненько нар. 1) холодненько [Галя коло його [брата] стала та, дивлячись та турбуючись, і забула, яково тим босим малим ніжкам холодненько стояти (Вовч.)]; 2) холодновато; прохладно [Надворі холодненько, вітрець проймає (Тесл.); Надворі було холодненько, як буває весною (Н.-Лев.)]. Ср. холодненький 1—2. холоднеча 1) холод; (сильнее) разг. холодище, ст^жа [Тепер у хаті холоднеча така, що аж руки подубіли (Л. Укр.); Птиці кричать уночі.. Що жене їх так рано в таку холоднечу, в хуртовину таку запізнілу? (Довж.)]; 2) холодность. Ср. холод 1—2. холодний 1) холодный; (поэз. уст. — ещё) хладный; (сильнее — о погоде, воде, ветре разг. — ещё) студёный, (о ветреной погоде) обл. сиверкий; (о сильном ветре и т. п.; перен. — приводящий в оцепенение — ещё) леденящий [Вже вечір був прозорий і холодний (Пере.); Жах обхопив Параскіцу й обілляв холодним потом (Коцюб.); Чіпці так стало шкода божевільної сестри Пороха, її малих діток!.. «Може, вони голодні й холодні», — думав він (Мирн.)]; 2) перен. холодный; (лишённый живого чувства — еще) бездушный; (равнодушный) бесстрастный [Без мистецтва життя було б холодним, незатишним, непривітним (Дмитр.); Я ображена. Мене принизила холодна, зрадлива людина (Довж.); Коли артист керується самою тільки школою, самим тільки розумом, гра його холодна, штучна, одноманітна (Саксаг.); Наші відносини з паном Адамом—холодні (Коцюб.)]; 0 *-*на війна холодная война [Американські імперіалісти розв'язали так звану «холодну війну» (Іст. КПРС)]; ^на зброя * холодное оружие [Бабуся відчинила комору, де береглись., шаблі, списи, булави й інша холодна зброя (Стар.)]; #^ні зорі разг. утренник; мн. ч. утренники; ^на обробка металів техн. холодная обработка металлов; **>не сёрце холодное (чёрствое) сердце; ані за ^*н? воду (і за ^ну воду, ні до ^>иої води) не береться (не візьметься) см. вода; наче (мов, немов и т. д.) rwHoio водою зіллє (о б і л л ё, обдасть) как холодной водбй обдаст (окатит) [Де вже помітила [Олеся] що незвичайне, то так погляне, наче холодною водою зіллє, і одійде собі геть (Вовч.)]; хто опарився (спарився) на окропі — той і на ^иу воду дму ха (дмухне) посл. обож- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)