Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ход 348 хол ходою нар. разг. шагом [Замовк [Ярема], зажурився, Поїхав ходою (Шевч.)]. ходу (неизм. сказуемое) разг. драла (фам.); пуститься наутёк, броситься наутёк [Тільки глянув [Гриць], що його пан у дверях, та ще й напідпитку, так у нього 8 рук манірка й брязнула об долівку. А сам, чуєте, ходу (Ле)\. ходуля ходуля; (чаще мн. ч.) ходулі ходили [Коли ж [Юхим] захворів на ревматизм, то восени., на ходулях перебродив річку (Чорн.)]. ходульний 1) ходульный; 2) перен. ходульный [Поганий той актор, який «пересолює і переперчує», який малює роль одною якою-небудь фарбою. Це неминуче призводить до штампу, до створення мертвої ходульної соціальної маски (Бучма)]. ходульність, -ності ходульность [Мені треба написати лише., сто сторінок на машинці. І треба, до того ж, щоб у цих ста сторінках не було ні схематизму, ні декларативності, ні ходульності (Довж.)]. ходунок, »нкб ходунбк [Хто з молодих матерів не хоче придбати ходунка для своєї дитини, що тільки-но починав вчитися ходити? (Рад. Укр., 1961, VI)]. ходуном: ходити ~ном ходить ходуном, ходить ходенём [Він був блідий від внутрішнього вогню. Його утлі груди хо- дили^ходуном (Довж.)]. ходячий прил. 1) ходячий [Усіх [французів] мучила спрага, та хоч поміж поранених були і ходячі, але вони не наважувалися виходити з хати (Кочура)]; 2) перен. ходячий [«Відмирання» держави в ходячому, загальнопоширеному, масовому, коли можна так висловитись, розумінні означає, безсумнівно, затушовування, якщо не заперечення, революції (Ленін); Учив він сумлінно, бо сам він був ходяча совість людська (Вишня)]; ***ча монета ходячая монета. ходьба ходьба [Втомившись ходьбою та нервуванням, вони лягли було спочити в холодок (Козл.)]; дві години ~би два часа ходьбы (ходу). хозар, -ра ист. хозар. хозари (род. хозарів и хозар) ист. хозары. хозарин ист. хозарин. хозарка ист. хозарка. хозарський ист. хозарский. хокеїст спорт, хоккеист [Хокеїсти виходять з ключками на асфальтовані майданчики (Веч. Київ, 1957, X)]. хокей спорт, хоккей [Років десять тому на Україні в хокей з шайбою майже не грали. Тепер ця захоплююча спортивна гра., набула в республіці великої популярності (Веч. Київ, 1960, І)]. хокейний спорт, хоккейный. хол, -лу холл [Хол в готелі «Уфа» в Уфі. Ліворуч сходи вниз і нагору і початок коридора, просто — двері двох кімнат (Коч.); Після вечері дівчата зустрілися в холі (Собко)]. холера 1) мед. холера [Захворів один робітник, і гадали, що то холера (Смол.)]; 8 ~рИ от холеры [Син його і двоє хлопчиків загинули з холери два роки тому (Тулуб)]; 2) бран. холера, язва [А тут і Дарчина мати голос подавала з свого дворища: — Дарко! Дарко! А не прийдеш ти до хати? Холеро! Дарко! Дарко! (Л. Укр.)]. холерик холерик. холерина мед. холерина. холеричний холерический [Понад дві тисячі років тому Гіппократ поділив всіх людей за їх поведінкою, за їх реакціями на зовнішнє подразнення., на чотири основні типи: сангвінічний, холеричний, меланхолічний і флегматичний (Мед. ж., 1953, XXIII, 4)]. холерично нар. холерически. холерний мед. холерный [Роботи Заболотного розвинули і доповнили його учні й послідовники. Було намічено ефективні заходи боротьби 8 холерними епідеміями. Тепер ця хвороба в СРСР зникла вовсім (Наука і життя, 1956, 12)]. холероподібний мед. холероподббный. холестерин, -ну хим. холестерин [3 жирів дозволено вживати рослинні.., оскільки вони не мають холестерину (Наука і життя, 1959, 1)]. холестериновий хим. холестериновый. холецистит, -ту мед. холецистит [Холецистит — це запалення жовчного міхура (Наука і життя, 1960, 10)]. хблка хблка [Хлопець чухав і лоскотав йому [лошаті] під шиєю, злегка пощипував за холку (Багм.)]. Холмогбри, -рів Холмогбры. холмогорський холмогорский. холод, -ду 1) холод; (повз. уст. — еще) хлад; (сильный разг. — ещё) ст^жа; (о погоде; в помещении — еще) холодно, (только о по- годе) разг. студёно [Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод (Шевч.); Останнім часом холод почали застосовувати в медицині (Наука і життя, 1956, 10); Мела страшенна хуга; завірюха крутила; та холод такий, що страшно й носа виткнути з хати (Мирн.); Діти пищать з голоду, в хаті холод — піч нетоплена, а Олександра гуляє в корчмі (Коцюб.)]; *^ди мн. ч. холода [На острові скрізь вогко від води, Проте на верховині — холоди (перекл. Ба- жана)]; <-^д за плечима (поза шкурою) ходить и т. п. см. мо-> рбз: мороз пішов поза ш к у ру и [а ж] мороз всипає кого; під <^д в холод, в холода [Мотря під холод дві дошки спалила, бо не було чим у хаті прокурити... (Мирн.)]; держи голову в *^ді, а ноги в теплі [— б у- деш жить вік на землі] посл. держи голову в хблоде, живот в голоде, а ноги в тепле [— будешь жить век на земле]; 2) перен. холод; (равнодушие — ещё) безразличие, бесстрастие [Стис мені серце холод льодовий, жахнувсь я (Л. Укр.); Все говорилось з таким спокоєм, 8 холодом навіть, наче факти з середніх віків, які можна згадати, але не можна збагнути (Коцюб.)]; нагнати ^ду разг. задать жару (баню) [Ось я поїду, я їм холоду нажену! (Головко)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)