Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ход 347 ход разг. смотреть (за кем, за чем); заниматься (чем); (об инструментах и т. п.) прикасаться (к чему) [Стара циганка взяла Остапа під свою опіку. Вона ходила коло нього, варила йому зілля (Коцюб.); Хороший садок. І порядок у нім добрий. За рослинами ходять, поливають, перекопують (Вишня); Та й біля коней уже вміє ходити [хлопчак], а це теж щось значить (Ст.); Землю вона відразу оддала з половини, — не самій же, справді, ходити коло неї, обробляти, руки колоти об гострі остюки, ноги бити об жорстку стерню (Мирн.); Молоді та дорогі щепи сохли, кострубатіли, — не берегло їх дозорливе око, не ходили коло їх ніж та пилка (Мирн.)]; коло хазяйства ^ти хозяйничать, заниматься хозяйством [Галя самг коло хазяйства ходила: коло корів та овечат і біля печі (Мирн.)]; 3) (об одежде) ходить; (в чём-либо нарядном разг. — ещё) щеголять; (с указанием как — обычно) одеваться [Путя збирається сьогодні купатись в морі, бо гаряче B5°), всі ходять "в батистових блузках і солом'яних шляпах (Л. Укр.)]; <^ти в жалобі носить траур; (реже) ходить в трауре [Кассандра: ..Нехай Паріс уп'ється тим коханням, що ми за нього ходим у жалобі (Л. Укр.)]; хороше ^ти хорошо одеваться [Не поратись нічого, а тільки хороше жити, щоб пити й їсти і хороше ходити було що (Квітка)]; 0 ^дить о що безл. дело идёт о чём; (говорится) речь идёт о чём [Блаженні всі, котрі не знали годі, коли о правду й справедливість ходить (Фр.); — Пристаете на тото? — Василь ледве-ледве похопив, о що ходить (Фр.Л- ходитися, -диться безл. разг. 1) ходить; удиться переводится неопр. наклонением и всеми личными формами хожу, ходишь, ходят и т. д. [Вірилося, що зовсім недалеко ходить щастя, і тому особливим вогником світилися прояснені очі, вільніше дихалося і легше ходилося по землі (Ст.); Уряд шкодував гроші па боротьбу [з філоксерою], їх ледве ставало на роботи по вогнищах та на розвідування садків у деяких селах. Ходилося, значить, як у темній хаті, напомацки (Коцюб.); Надворі ( йде дощ, і в інтервалах межи дощем ми ходимо на прохід (перші дні були дуже погідні, і тоді ходилося з охоти, а тепер лише з обов'язку) (Л. Укр.)]; 2) (коло кого, коло чого) ухаживать (зачкем, за чем); смотреть (за кем, за чем); годиться безл. ухаживают; смотрят [I ходиться коло нього [винограду], як коло рідної дитини, і годиться йому, зате ж і звикається до нього, як до близької істоти (Коцюб.)]; О удиться (о чём) дело идёт; (говорится— ещё) речь идёт [Тепера ходиться, щоб чесно стать за пана, Що має всі права, Го- решків має кров (перекл. Рильського)]. ходіння 1) хождение; (сам процесс передвижения — ещё) ходьба; шагание; расхажи- вание [Вона одразу йому розкаже про всі свої ходіння і мандри по Києву й Житомиру (Куч.); Він спускав у воду босі ноги, щоб освіжити їх після цілоденного ходіння (Янов.)]; ^ня в народ ист. хождение в народ [Один раз за життя., і йому довелося ввійти в тісне зіткнення з простолюдином, відбути, так би мовити, місію ходіння в народ (Смол.)]; 2) ухаживание. Ср. ходити 1—2. ходка 1) разг. ходка; оборбт [Щоб вивезти свій цукор з заводу, колгоспові треба було зробити своєю півторатонкою 33 ходки (Минко)]; 2) уст. путь, дорога [Так і повіялись битим шляхом у далеку дорогу, у старечу ходку (Морд.)]; 3) уст. обоз [А що ходка чумаків не одна наверталась на очі, то втішно мені було добре слово почути «магайбії» або дороги розпитаться (Вовч.)]. ход ник, -ка обл., уст. 1) проход [Людей там хвилі, гурт швидкий, строкатий, Мов лабіринти — ходпики тісні (Л. Укр.)]; 2) (дорога, обсаженная деревьями) аллея [Сумно ти дивилась на високі гори, Ходники з чинару, лаври й сикомори (Щог.)]. См. ещё хідник. ходня разг. ходьба [Вона втомилась і од ход- ні, і од страху (Н.-Лев.)]. ходовий 1) ходовой [Основними вузлами трактора є двигун, трансмісія і ходова система (Колг. вироби, енцикл.); З ходового містка долинув голос: — Подати буксирі (Ткач)]; 2) (пользующийся большим спросом) ходкий [Постачати кожному комбайновому агрегатові найбільш ходові запасні частини (Рад. Укр., 1947, VI)]; ~вйй т о- вар ходкий товар; 3) (о ветре) попутный [Подме ходовий вітер — і корабель рушить у путь (Іван.)]; з ^вйм вітром с попутным ветром; мор. под полным ветром. ходовість, -вості ходкость. ходозменшувач ходоуменьшйтель [Садити суниці слід шестирядною розсадосаджалкою СРМ-6 в агрегаті з трактором «Беларусь», обладнаним ходозменшувачем (Колг. Укр., 1957, 4)]. ходок1, -ка (о человеке) ходок [Незліченні робітничі делегації від фабрик і заводів, представники солдатів з фронту, селянські ходоки йшли у Смольний, до Леніна з своїми питаннями, пропозиціями, нуждами (Біогр. Леніна)]. ходок2, -дка (место хода) спец, ходок [У незакритий ходок разом із свіжим і вогким запахом берез та квітучих трав долітали., солов'їні трелі (перекл. з Полевого)]. ходором, уст. ходора: ходити ^ром (^ра) разг. а) ходить ходуном, ходить ходенём [Мотря терла коноплі. її руки ходили ходором (Н.-Лев.); В хлоп'ячому гуртожитку з кожним листом викаблучували такого гопака, що будинок ходором ходив (Жур.)]; б) кружиться, закружиться [Пожовкло в Мотрі у віччю, заколихався світ, пішло все ходором... (Мирн.)]; голова ходить *->ром голова кружится (идёт кругом) [Голова болить, ходором ходить, не можна мені ні піднятися, пі підвестися (Мирн.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)