Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хри 358 хрі хрипкість, -кості хриплость. хрипко нар. хрипло [Чорний, як пегр, ма- v гайніст, висунувшися з будки паровоза, хрипко кричав щось про казап, про депо (Головко)]. хрипкуватий хрипливый; (преим, в сказуемом — ещё) с хрипотой, разг. с хрипотцой [Хрипкуватий чоловічий голос вже почувся біля дверей (Коп.)]. хрипкувато нар, хрипливо; (иногда — ещё) с хрипотой, с хрипотцой [Хрипкувато, ніби спросоння, завила сирена на дільниці нижнього шлюзу (Літ, газ,у 1959 % III)]. Ср. хрипкуватий. хрипливий 1) хрипливый; (преим. в сказуемом — ещё) с хрипотой, разг. с хрипотцой [— Геть звідсіля! — хрипливим голосом крикнула вона на Настю (Коцюб.)]; 2) обл. скрипучий [Хрипливе дерево два віки живе, а здорове й одного не переживе (Ном,)]. хрипливо нар. хрипливо; (иногда — ещё) с хрипотой, с хрипотцой. Ср, хрипливий 1. хриплий хриплый [Він навіть пробував щось говорити хриплим та здушеним голосом (Коцюб.); Зчиняли хриплий галас Над бурою водою мартини (Рил.)]. хриплість, -лості хриплость. хрипло нар. хрипло [— Не хочуі не хочу! — хрипло вимовила Юзя вголос (Л, Укр.); Годинник у вітальні хрипло б'є дванадцять (Донч.)]. хриплуватий хрипливый [Раптом збоку корівника почувся різкий, хоч і хриплуватий голос: — Де тебе лиха година носить! (Коп.Ц. хриплувато нар. хрипливо [Голос у високого дядька був приємний, але ЗЕучав хриплувато, чути було простуду, втому (Ільч.)]. хрипнути, -ну, -неш хрипнуть [Голоси "поволі хрипли (Головко)]. хрипота хрипота [Сагайдачний чув її [вольниці] вигуки і лайку, але не поспішав вийти, а коли вони накричалися до хрипоти, раптом з'явився на ґанку (Тулуб); Вона вже й з кошиком, назбирає і ягоди, і листя, ..сушить і в'ялить і па згагу, і па хрипоту (Вовч.)]. хрипуватіш хрипливый [Рухи його були повільні і поважні, голос баритоновий, трошечки хрипуватий (Фр.)]. хрипуватість, -тості хрипливость [В її тонкому дівочому голосі почувалася простуджена хрипуватість (перекл. з Симонова)], хрипун, -на разг. хрипун. хрипуха разг. хрипунья. Хрйса Хрйса. Хрисанф Хрисанф. Хрйсія Хрисия. Христина, разг. Хрйстя Христина. христйти уст. см. хрестити. Християн Христиан. християнин христианин [Прісцілла: Він гострий, та тільки на словах, в ділах він добрий, він справжній християнин (Л. Укр.)]. християнка христианка [На стежці., з'являється Прісцілла, з нею дівчина християнка Рената (Л. Укр,)]. християнство христианство [Християнство, як і всяка інша релігія, для Лесі Українки було чужим своїм рабським духом (Наука і життя, 1958, 3)], християнський христианский [Коли християнські ідеї в XVIII столітті гинули під ударом просвітительних ідей, феодальпе суспільство вело свій смертельний бій з революційною в той час буржуазією (Комун, ман.)]. христовий рел. христов [Поруч нього [розп'яття]., лежали меч апостола Петра з одного боку і кована біблія — з другого як непорушний символ войовничого ордену христового братства (Ле)]. христолюбний, христолюбивий церк, христолюбивый. христопродавець, -вця бран. уст. христопродавец [Кармелюк кляне: Душогуби, христопродавці, іроди прокляті! Хри- стино, запри двері і не пускай нікого (Вас.)]. Христос (род. Христа) рел. Христос [Зажив Лейба з піщанами... сказав би, — як у Христа за пазухою, — коли б Лейба у Христа вірував... (Мирн.)]; Христа р а- д и разг. Христа ради [Ну що, справді, дасть вона завтра синові їсти? Чим прокурить черевату піч..? Чи, може, Христа ради руку простягти? (Мирн.)]. христосатися см. христосуватися. христосування рел. христосование. христосуватися, -суюся, -суєшся, разг. христосатися, -саюся, -саешся рел. христосоваться [А в юрбі вже починають христосуватись (Довж,); Чоловіки й молодиці христосались, обнімались та цілувались (Н.-Лев.)]. Христофор, -ра Христофор. Хрйстя см. Христина. христьянйн уст. см. християнин. хрищик бот. (Illecebrum L.) хрящецвётпик. хрін (род. хріну, разг, хрону) хрен [Серед столу в мисці простягалося печене порося з хріном в зубах, як на великдень (Н.-Лев.); Вони забрали їх [Павлуня і Настю] і посадили на віз поверх головок капусти та снопів хрону й петрушки (Н.-Лев.)]; гуп його знає фам, чёрт его знает [Сусіда Іван справді добрячий чоловік, — отак, хрін його знає, за що й посварилися... (Коцюб.)]; г->н його не взяв (выражение восхищения или недовольства) чёрт возьми , чёрт [его] ноберй (подери) [ Хріп його не взяв — моторний, Ласкавий, гарний, і проворний, І гострий, як на бритві сталь (Котл.)]; д о '-'ііа (много) разг. до чёрта; старий ^н перен. фам. старый хрен, старый (лысый) чёрт [Софія Григорівна: ..Знайшла ким захопитись! Господи! Гарпеиька дівчина, лауреатка, розумна, талант, — і раптом старий хрін, який все лає і навіть Києва не любить! (Коч.)]; ^н від редьки не солодший погов. хрен редьки не слаще [Мені трапився не слідчий, а янгол небесний.. Але яке ж це мало значення, коли з самого серця сочилась невпинно гаряча кров? Хріп від редьки не солодшіїйі (Збан.)]; купили ^иу, треба з'ї с- т и погов. заварил кашу, надо расхлёбы- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)