Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хрі 359 хро вать [Старшина первий: Купили хріну, треба з'їсти, плачте, очі, хоч повилазьте (Шевч.)]; чуже лихо з а л а- сощі, а своё за <^н см. чужий 1. хрінниця бот. (Lepldium L.) клоповник. хріновий хреновый. Хрістіанія ист. Христиания. хро межд. хрю [Біжить кабан: «Хро, хро, хро! Хто в цій рукавиці?» (народна казка)]. хробак, -ка 1) зоол., перен. червь; (прям. — ещё) червяк [За орачами слідом літало гайвороння., й витягало з грунту хробаків (Чорн.); Признаюся по щирості — літературний хробак хоч точить мене, а часто-густо насувається питання: навіщо? (Коцюб.)]; він ^ка дармо не розтопче разг. он мухи не обидит [Анна: Він такий добрий, він хробака дармо не розтопче, не то щоб чоловіка вбив! (Фр.)]; 2) (о малых детях) обл. малыш; (ласк. — ещё) козявка [Предслава: Що ж? Пропадаю! З сими хробаками Скитаюся поміж людьми, бідую (Фр.)]. хробаковий зоол. червяковый. хробацтво собир. обл. черви, червяки; (во- обще мелкие насекомые) козявки; (о неприятных) нечисть [Сидить і вдивляється [Мирон]., в ковбликів, що час від часу вилазять зі своїх печер або випливають із глибшого плеса, нипають по дну, шни- ряючи за водяним хробацтвом (Фр.); Перша річ — щоб був він голий! З бруду, голоду, хробацтва Щоб не вибився ніколи І з жебрацтва (Фр.)]. хробачливий, хробачний обл. червивый [Всякому, хто б перший раз побачив невеличку, згорблену, поморщену та тремтячу фігуру о. Нестора, мимоволі насунулось би порівняння зі старим, зверха прив'ялим, а всередині хробачливим грибом (Фр.)]. хробачня собир. разг. черви, червяки [Граки впали на борозну клювати хробачню (Янов.)]. хробачок, -чка уменъш., ласк, червячок [Озеро се було закляте: в нім не було нічого живого, ні рибки, ні хробачка (Фр.)]. хрокало, обл. хрокач, -ча рыб. ботало [Напинається через річку сітка, а рибалки заїздять човнами з «хрокалами» в руках, «хрокають»—наганяють рибу... (Вишня); Йшли ми стежкою. Діди йшли з сітками і хро- качами дуже поволі, ніби на звичайпу нічну рибну ловлю (Довж.)]. хрокання1 хрюканье. Ср. хрокати1. хрокання2 действие и звук, производимые бота лом. Ср. хрокати2. хрокати1, -каю, -каєш, хрокнути, -ну, -неш (о свинье) хрюкать, хрюкнуть [Прогуркотіла півторатонка з глиною. Шофер давав сигнали, і сирена хрокала, як дикий гірський кабан (Донч.); Служебка: ..Лізь туди, в закуту, не ворушся, а як часом хто стане приглядатись, то ти хрокпи, подумають — безрога (Л. Укр.)]. хрокати2, -каю, -каєш рыб. ботать [Ловлять сіткою... Напинається через річку сітка, а рибалки заїздять човнами з «хрокалами» в руках, «хрокають» — наганяють рибу... (Вишня)]. і хрокач см. хрокало, хрокнути см. хрокати1. хром1, -му хим. хром. хром2, -му (сорт кожи) хром"[Аніфат ходив увесь з ніг до голови в хромі (Чорн.)]. хроматизм, -му физ., муз. хроматизм. хроматин, -ну биол. хроматин [Багаті на хроматин ядра клітин мали витягнуту форму (Мед. ж., 1949, XIX, 1)]. хроматичний физ., муз. хроматический. хроматоліз, -зу физл. хроматолиз. хроматоскоп спец, хроматоскоп. хромистий хим., мет. хромистый. хроміт, -ту мин. хромит. хромований прич., прил. мет. и пр. хромированный [Над верстатом — великий портрет Михайла Івановича. Під ним хромована дощечка: «1906—1907 і 1917 рр. тут працював токар-лекальник Михайло Іванович Калінін» (Рад. Укр., 1946, VI)]. хромовий1 хромовый. Ср. хром1. хромовий2 хромовый [Він був у вишиваній білій сорочці, чорних штанах і хромових чоботях (Десн.)]. Ср хром2. хромоген, -ну хим. хромоген. хромогенний хим. и пр. хромогённый. хромогравюра полигр. хромогравюра. хромолітографічний полигр. хромолитографический. хромолітографія полигр. хромолитография. хромолітографський полигр. хромолитографский. хромонікелевий мет. хромонйкелевый [Хромонікелева нержавіюча сталь стійка до кислот і використовується у хімічній промисловості (Наука і життя, 1959, 2)]. хромосома биол. хромосома. хромосфера астр, хромосфера [Астрономи, виходячи з даних спостережень сонячних затемнень, давно вже встановили, що сонце оточене оболонкою червонуватого кольору— хромосферою (Наука і життя, 1957, 2)\. хромотипія полигр. хромотипия. хромофори, -рів физ. хромофоры. хромофотографічний фот. хромофотографп- ческпй. хромофотографія фот. хромофотография. хромоцинкографія полигр. хромоцинкография. хромпік, -ку хим. хромпик. хромувальний мет. и пр. хромировочный. хромування мет. и пр. хромирование, хромировка. хромувати, -мую, -муєш мет. и пр. хромировать. хромуватися, -муеться мет. и пр. хромироваться. хронік мед. разг. хроник. хроніка хроника [В своїх виданнях і видав- * ничих планах Франко добивається того, щоб постійно вміщувати хроніку природничих наук (Наука і життя, 1956, 8)]. хронікальний хроникальный [Вже в роки громадянської війни молоді радянські кіно- митці створювали короткі бойові кіно- плакати, хронікальні фільми (Рад. Укр.% 1959, VIII)]. хронікальність, -пості хроникальпость. хронікар см. хроніст. хронікер, -ра хроникёр [Ти знаєш, що з мене |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)