Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хро 360 хру поганий хронікер, кажуть, ніби се шанс, що може зато вийти добрий поет, я себе тим і потішаю (Л. Укр.)]. хронікерка раза, хропикёрша. хронікерський хроникёрский. хроніст, уст. хронікар, -рії ист. хронист [Найзначнішим торговим пунктом стародавньої Русі був Київ. Тут, за повідомленням німецького хроніста початку XI ст., ..існувало вісім ринків (Нар. стар. іст. УРСР); Хоч то хронікар ваш ураз і поет, Та ще пе пророк він (Фр.)]. хронічка мед. разг. хронйчка. хронічний хронический [Віковічна боротьба двох станів, панського й мужичого, бо- отьба хронічна, що часом приймала гострі орми й бурею проносилась над нещасним краєм, — ніколи не кінчалась (Коцюб.)]. хронічно нар. хронически [Я якось хронічно втомлена, немов після тяжкої роботи, і через те не можу ні ходити, ні робити нічого як слід (Л. Укр.)]. хронограма поэт, хронограмма. хронографу хронограф. хронографічний хронографический. хронолог хронолог. хронологічний хронологический [Значна частина дослідників вважає, що верхньою хронологічною межею пам'яток культури йолів поховань черняхівського типу є середина І тисячоліття (Архл., 1953, VIII)]. хронологічно нар. хронологически. хронологія хронология [Копатись він не мав охоти У хронології тяжкій (перекл. Рильського)]. хронометр, -ра астр, и гір. хронометр [В маленькій шухляді цокав хронометр (Трубл.)]. хронометраж, -жу спец. хронометраж [М а- к а р: Надрукували мою статейку. Писав я її довго. Місяць ходив по шахті з годинником, хронометраж робив (Корн.)]. хронометражист спец, хронометражист [Прийшли хронометражист і нормувальник. Вони повинні простежити і записати до секунди весь робочий день Костюченка (Ткач)]. хронометражистка спец, хронометражистка. хронометражний спец, хронометражний. хронометричний спец. хронометрический. хронометрія спец. хронометрия. хронометрований хронометрированный. хронометрування хронометрирование. хронометрувати, -рую, -руєш хронометрировать [Зоотехшк-плановик.. хронометрує роботи для складання норм виробітку (Колг. Укр., 1961, 2)]. хронометруватися, -рується хронометрироваться. хроноскоп спец, хроноскоп. хроноскопічний спец. хроноскопический. хропак, -ка разг. храп [Я послав йому вслід глибокого хропака, хоч очі мої дивилися й бачили гостро, як ніколи (Мик.)]\ з а- давати (реже давати) ~ка фам. задавать храповицкого, дрыхнуть [Хлопці., не дуже хватались за роботу, а лежали — хто на печі, хто па лаві, інший і на току, та не молотив, а, дожидаючи обіда, хропака давав у соломі (Квітка)]. хропіння храпение, храп [Через двері долітає в покій густе хропіння Ничипора (Риб.); Незабаром і справді до них долинуло хропіння коней, шерхіт полоззя на снігу, вйокання (Сміл.)]. хропіти см. хропти 1. хропнути, -ну, -непі разг. ударить; бросить; (разбить) разг. кокнуть [Не вгадала, як і хропнула вона миску (С л. Г р.)]. хропнути, -ну, -нёш разг. храпнуть [Яків заворушився, хропнув на всю хату — і знову тихе харчання і важкий сон (Мирн.)]. хропти, -пу, -пёш и хропіти, -плю, -гшш 1) храпеть; (негромко — ещё) похрапывать; (прерывисто — ещё) всхрапывать; (спать) фам. дрыхнуть [Уже пізно було, усі спали, аж хропли (Мирн.); Ми прикидались сплячими, а Тимошка, лежачи біля порога, хропів на всі заставки (Кроп.); Кінь став дибки, хропучи і гризучи вуздечку (Тулуб)]; 2) (только хропти) обл. хрипеть [Од того ж суму бліда та холодна кров почала закипати в її жилах, груди гнівом палали, у їх щось сопло, хропло (Мирн.)]. хропун, -на разг. храпун [Гриць штовхнув легенько хропуна під бік (Вишня)]. хропунка, хропуха разг. храпунья. хрум, -му хруп (разг.); хруст [Мабуть, нема на світі більшої насолоди, як покурити в ранішній стайні* легко так, п'янко, а м'який конячий хрум десь аж до серця дістає (Земл.)]. хрумати, -маю, -маєш и хрумкати1, -каю, -кавш,' хрумкнути, -ну, -неш 1) разг. хру- ^ пать, хрупнуть; (только несоверш.) обл. хрустать [Край веранди, у відчинених навстіж дверях стайні тупцювали коні, хрумаючи корм (Гонч.); Гапочка взяла сухарика й хрумала цей, ще мамин, гостинець (Янов.); —- Аби видужати, — думав він, хрумкаючи огірки (Тулуб); Залпом він вихилив свою чарку, крекнув, укинув у рот шматочок солоного огірка, хрумкнув (Загр.)]; 2) (только без прям, дополнения) обл. хрустеть, хрустнуть, (о снеге — ещё) скрипеть, заскрипеть; (зубами) скрипеть, заскрипеть, скрежетать, заскрежетать [Хотіли [розбійники] в неї [пані] відняти, відібрати [добро], так тільки хрумають її старі пучки, а не відриваються (Вовч.); Нен- Сагор розправив м'язи, аж кістки хрумкнули (Смол.); Хтось вийшов надвір. По тому — до вуха Федора Прохоровича разів з два долинуло, як хрумкнув пісок на залізничному насипі під чиєюсь ногою (Трубл.)]. хрумкати2, -кав (о курице) обл. сзывать цыплят [Як курка начне хрумкать, то вони [курчата] вже й знають (Чернігівщина)]. хрумкий хрустящий [Ось тобі в'язка пахучого сіна, Ось тобі шанька хрумкого вівса (Дор.); З-під розстебнутої шинелі визирали поли білого, накрохмаленого, хрумкого халата (Коп.)]. хрумкіт, -коту хруст; разг. хруп [За хвилину було чути веселий хрумкіт; коні таки добре зголодніли эа цю неспокійну ніч важкого походу (Збан.)]. хрумкнути см. хрумати. хрумкотіти, -кочу, -котиш хрустеть; ра*г* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)