тек 23 лях и пр. — ещё) плыть; (изливаться откуда-нибудь книжн. — изредка) проистекать [Тече вода в синє море, Та не витікає (Шевч.); Посередині ярмарку народ тече, як в берегах річка (Коцюб.); Життя в будинку текло мирно і спокійно (Іван.); Дихають завор- склянські поля, течуть по обрію прозорі марева (Гонч.); Із сошників тече добірне зерно у теплу землю (Вире.); По бороді текло, а в роті сухо було (приказка)]; ~тй крізь пальці разг. плыть (течь) сквозь пальцы [Юда..: Хотів би знати я, що б ти зробив, якби тобі текли крізь пальці гроші і розтікалися по всіх усюдах, лишаючи тобі сухі долоні — і так щодняі (Л. Укр.)]; слинка течё разг. слюнки текут; сльози течуть слёзы текут [У Варвари текли з очей сльози... (Коцюб.)]; 2) (пропускать жидкость) течь, протекать; (стекать медленно) сочиться; (каплями — обычно) капать [В великі дощі та зливи готелі течуть, як старі діжки (Н.-Лев.); Щоб дійниця не текла, а хазяйка весела була (Ном.)]; ~тш цівкою течь струйкой; відро течё ведро течёт (протекает); 3) (о перезревшем хлебе) разг. высыпаться, осыпаться [Сонце пекло, пшениця сохла, от-от буде текти (Коцюб.)]. тектоніка геол., apxm. тектоника [Причини і результати рухів земної кори досліджує окрема галузь геології — тектоніка (Наука і життя, 1961, 7)]. тектонічний геол. тектонический [Головні риси геологічної структури України представлені на тектонічній карті (Розв. науки в УРСР)]. тёктор, -ра техн. тёктор. текучий текучий; (только о водоёме: не стоячий) проточный [Повні вуха маю того дивного гомону поля, того шелесту шовку, того безупинного, як текуча вода, пересипання зерна (Коцюб.)]. текучість, -чості текучесть [Через дуже великий тиск породи катазони стають пластичними і мають можливість текти. Тому іноді катазону ще називають зоною текучості (Курс гаг. геол.)]. текучка разг. текучка [А загалом це був тямущий інженер, якого трохи заморочила виробнича текучка (перекл. в Волошина)]. телеабонент телеабонент, телеавтограф техн. телеавтограф, телебачення телевидение [Дедалі зростав в нас число і потужність радіомовних станцій, все більшого розвитку набуває телебачення (Рад. Укр., 1957, V)]. телебінокль, -ля телебинбкль. телевізійний телевизионный [По одній радіорелейній лінії можна передавати одночасно сотні телефонних розмов, радіомовні і телевізійні програми (Наука і життя, 1957, 7)]% телевізія телевйзия. телевізор, -ра телевизор [Щогла телевізора В вишнях малинових, У веселих вогниках Зводиться вночі (Мас.)]. телевізорний телевизорный. телеглядач, -ча телезритель [Радіослухачі і телеглядачі — люди різного віку і професій, смаків і вимог (Рад. Укр., 1959, V)]., телеграма телеграмма [На сесію Наукової ради мене викликав телеграмою Черняк (Трубл.)]; посилати ~му-б л й с к а в- к у посылать телеграмму-молнию; разг. молнировать. телеграф, -фу телеграф [Вона швиденько написала кілька слів на клаптику паперу, хутенько вбралась і поїхала сама на телеграф (Л. Укр.)]; ~фом, по <^фу по телеграфу [Підвода.., яку я замовив по телеграфу, не прийшла, і я мусив ночувати у Ворохті (Коцюб.)]; бездротовий ~ф беспроволочный телеграф, радиотелеграф. телеграфіст телеграфист [Черговий телеграфіст повернув важельок, і з апарата виповзла списана стрічка (Бойч.)]. телеграфістка телеграфистка [Сестра пані Ле- вицької Віра поїхала в Умань телеграфісткою, я її рекомендувала (Л. Укр.)]. телеграфія телеграфия. телеграфний телеграфный [Поїзд мчав хутко. Телеграфні стовпи вели плавний., танок (Донч.)]. телеграфувати, -фую, -фувш телеграфировать [Ми телеграфували в ЦК спілки про те, щоб надіслати з центру п'ять тисяч кваліфікованої грабарської та теслярської сили (Ле)]. телеграфуватися, -фуеться телеграфироваться. тележурнал, -лу тележурнал [Намічено випуск нових тележурналів (Літ. газ., 1957, II)]. телекерування телеуправление [Передача сигналів телесигналізації і телекерування здійснюється спеціальними сигнальними ланцюгами симетричної конструкції, яка в в кабелі (Наука і життя, 1958, 5)]. телекіно нескл. сущ. ср. р. телекино. телеметр, -ра геод. телеметр. телемеханізація техн. телемеханизация [Велике значення має., робота по автоматизації й телемеханізації міських систем газопостачання (Наука і життя, 1956, 11)]. телемеханіка техн. телемеханика [Наші фізики зайняли., одне з перших місць в розробці проблеми напівпровідників, які мають винятково важливе значення в сучасній автоматиці і телемеханіці (Наука і життя, 1957, 12)]. телемеханічний техн. телемеханический [Широко починають застосовуватися на Україні., автоматичні і телемеханічні пристрої, зв'язані з використанням газу (Вісник АН УРСР, 1957, 4)]. телемовлення телевещание. теленомус ант. теленомус [В боротьбі з шкідниками плодово-ягідних рослин застосовуються також яйцеїди — теленомус і трихограма (Садівн. і лгідн.)]. теленбмусний внт. теленбмусный. телёнь межд. разг. дзинь; (о евуке колокольчика — ещё) динь; ем. ещё тень-телёнь. телёньвання звяканье; тиканье [Його серце починало голосніше калатати, скоро до
|