Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

тел
24
тел
вуха долітало теленькання дзвоника
(Коцюб.)]. Ср. теленькати.
теленькати, -каю, -каєш, теленькнути, -ну,
-неш разг. звякать, звякнуть; (о часах
разг. — изредка) тикать (несоверш.)
[Дзвоник безпорадно теленькав у маршалкових
руках (Тулуб); І дзиґарі теленькають
(ІПевч.)].^
телеоб'єктив фот. телеобъектив.
телеозавр, -ра палеонт. телеозавр.
телеологічний рел. телеологический; «-^ні
догми телеологические догмы.
телеологія рел. телеология [Телеологія —
релігійно-ідеалістичне псевдовчення, за
яким все в природі влаштовано доцільно
і ця доцільність визначена богом (Наука і
життя, 1958, 1)].
телёп межд. разг. 1) (об ударе) шлёп; хлоп,
ляп; 2) (о падении— особенно во что-нибудь
жидкое) шлёп.
телепати, -паю, -паєш разг. шлёпать,
плестись, медленно идти.
телепатися, -паюся, -павшся разг. тащиться,
плестись, медленно идти [Та доки ти там
будеш телепатися, іди швидше (Брацл. у.—
Сл. Гр.)].
телепатичний телепатический.
телепатія телепатия.
телепень, -пня разг. 1) увалень, телепень
(обл.); (дурак, болван) бран. олух, оболтус,
перен. фам. колпак [Виявляється, сама доля
вклала йому в руки ключі до партизанської
таємниці, а він, телепень, мало не
проморгав такої нагоди (Збан.)]; 2) редк*
колокольный язык.
телепередавач, -ча телепередатчик.
телепередача телепередача.
телепкати, -каю, -каєш вулъг. говорить вздор,
говорить глупости.
телепнути, -ну, -неш разг. 1) ударить,
треснуть [Зморщивши густі чорні брови, він
грізно дивився на сивого діда й неначе
говорив: «Ей, стережись, старий, бо як
телепну, то й зуби визбираєш!» (Н.-Лев.)];
2) (выпить) дёрнуть, стукнуть [Телепнули
ми по красовулі, не кожен і закусив, а
декотрий і не обітреться, як під вікном
застугоніло, занявчало (Свидн.)].
телепнутися, -нуся, -нешся разг. удариться,
треснуться; (с шумом упасть — изредка)
шлёпнуться.
телеприймач, -ча телеприёмник.
телеса, -лес шутл. уст. телеса [— Овва,
спасатися в монастирі, то треба мати добрі
телеса, — напучував дівча старий Матвій
(Кач.)].
телескоп астр., ихт. телескоп [Гігантські
зорі, які ми розглядаємо за квадрильйони
кілометрів у телескоп, і безмірно малі
мікроби, яких не побачиш неозброєним оком, —
все це складається з мікроскопічних
частинок — атомів (Наука і життя,
1956, 12)].
телескопічний астр, телескопический
[Незважаючи на короткочасне існування кожної
комети, кількість їх появ не зменшується—
щорічно спостерігається 6—10 і більше
телескопічних комет (Розв. науки в УРСР)];
~на форма телескопическая форма
1 [Телескопічна форма багатоярусного
покриття, яке являло собою повторення
дедалі менших доверху елементів зрізів
піраміди і восьмерика, підсилює перспективне
зменшення елементів перекриття (Дерев,
зодчество Укр.)].
телескопія астр, телескопия.
телескопний астр, телескопный.
телеспектроскоп астр, телеспектроскоп.
телестереоскоп астр, телестереоскоп.
телестудія телестудия [В телестудії
відбувається екранізація вистави (Мист., 1955, 6)].
телетайп техн. телетайп [Щодня в
Арктичний., інститут Ленінграда по радіо,
телетайпах, телеграфу і телефону надходять
відомості про погоду більш як з тисячі
синоптичних пунктів північної півкулі (Веч.
Київ, 1958, IX)].
телетайпіст телетайпист.
телетайпістка телетайпистка.
телеуправління телеуправление [Протягом
найближчих років основні енергетичні
системи і великі підстанції перейдуть на
телеуправління (Наука і життя, 1958,
8)і , г
телефон, -ну телефон [Цього року вони
провели в село телефон (Куч.)]; говорити
п о ~ну (^ном) говорить по телефону.
телефонізація телефонизация [Розширити
сітку поштового зв'язку. Забезпечити
дальший розвиток телефонізації і радіофікації
в сільській місцевості (Матер. XX з.
КПРС)].
телефонізований телефонизированный
[Значно збільшилась [в роки п'ятої п'ятирічки]
кількість телефонізованих радгоспів і
колгоспів (Іст. Укр. РСР)].
телефонізування телефонизирование.
телефонізувати, -зую, -зуеш
телефонизировать.
телефонізуватися, -зуеться
телефонизироваться.
телефоніст телефонист [Телефоніст сидів на
низенькій колоді в кутку й безперервно
хукав у трубку (Янов.)].
телефоністка телефонистка.
телефонія телефония.
телефонний телефонный [В амбразурці
віконечка стояв польовий телефонний апарат
(Смол.)].
телефонограма телефонограмма [Андрій
відклав зведення і взявся за телефонограми,
але тут же відклав і їх і подзвонив додому
(Гір01-- * телефонування телефонирование.
телефонувати, -ную, -нуєш телефонировать
[Пробігши коридором і тільки-но
зайшовши до кімнати, Томазян почав
телефонувати (Трубл.)].
телефотографія телефотография.
телецентр, -ру телецентр [Антена Київського
телецентру має майже двохсотметрову
висоту (Наука і життя, 1962, 6)].
телёць, -льця уст. телец [Чабани, Веніамі-
нові внучата, Тельця отрокам принесли,
Щоб їм дозволено співати У сінях царських
(Шевч.)]; 0 золотий ^ць книжн.
золотой (златой) телец.
Телёць, -льця астр. Телец.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)