Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тел 25 тел телйтнся, -литься телиться; (реже) отеляться [Телись, ялова, давай молока (Ном.); Ночі о війні телились сірими ранками (Головко)]. телйця тёлка; разг. телушка [Ганна: ..А мені сьогодні бог радість дав, та ще й яку: моя телиця., отелилася! (Кроп.)]. теличенька, телйчечка ласк, от телйця. теличка уменьш., ласк, тёлочка [Я до міста ходив, Я теличку водив: За теличку невеличку Черевички купив (Руд.)]. теліга редк. телега [Рушила теліга, пішли люди слідом (Ков.)]. теліжптися, -жуся, -жишся (медленно передвигаться — обычно на телеге) разг. тащиться; (реже) уст. влачиться [Не день не два теліжився о. Яким, нім забриніло перед ним кам'янецьке кладовище (Свидн.)]. теліжка разг. тележка; ~жки, -жок мн. ч. тележки [Тут кувались вози, тачки та теліжки, підковувались коні (Фр.)]. тел їй, -лія см. сибірка. телімбатпся, -баюся, -баєшся разг. редк. мотаться; (из стороны в сторону — обычно) болтаться [Штанці нічого, — легше йти, як на чоловіці того полотнища небагато телімбається (Фр.)]; см. ещё теліпатися 1. теліп межд. об однократном движении чего- либо свисающего или качающегося. теліпати, -паю, -паєш разг. 1) (чем) болтать; (ритмически сверху вниз, взад и вперёд — обычно) качать [Бреде він із школи сердитий, на товаришів ніякої уваги не звертає, теліпає сумкою з книжками (Донч.); Антін перевів погляд на ліжко, де старше дівча з усієї сили теліпало колиску з малям (Чорн.)]; ~пало (об испытываемой дрожи) безл. разг. трясло [Ним аж теліпало щось, аж била лихорадка з великої нетерплячки (Фр.)]; 2) (образно—говорить, пустозвонить) фам. болтать, молоть, трепать [языком] [— Ну, добре, мовчи вже, — сердився старий і бурчав під ніс. — Ото бісова баба. їй аби язиком теліпати (Тулуб)]. теліпатися, -паюся, -паєіпся 1) болтаться; качаться; разг. мотаться [Поправив [Йосип] фотоапарат, що збоку теліпався на тонких ремінцях, сів у машину (Чорн.); Майже ніколи не тверезий Василь сидів на фірі й, як дзвін, теліпався на всі сторони (Коб.); Часто вона жалілася Христі, що корсетка на ній, як мішок, теліпається (Мирн.)]; 2) (образно — медленно идти) разг. тащиться; уст. влачиться [Щодня вона заходила в свою хату.. Посумує, пожуриться сама собі, заплаче та й піде. А на другий день знову теліпається (Мирн.)]. телур, -ру хим. телл/р [Визначення зарядів ядер телуру і йоду і оказало, що в першого він дорівнює 52, а ь другого 53, через що телур, незважаючи н* більшу атомну вагу, і повинен стояти попереду йоду (Заг. хім.)]. телурит, -ту хим. теллурйт. телуричний физ.у астр, теллурический [Колектив інституту розробив також двоканальний автокомпенсатор ЕДА-57 для електророзвідування методом телуричних (земних) струмів (Наука і життя. 1958, 8)]. телурій астр, теллурий. телуровий хим. теллуровый [Телурова кислота., є дуже слабкою кислотою (Заг. хім.)]. телушка редк. телушка (разг.) [Торік вони зібралися на корову, — душі не чула Прі- ська у невеличкій телушці (Мирн.); За морем телушка — полушка, та руб перевоз! (приказка)]. теля, -ляти телёнок; разг. телок; уст. телец [Телята., щодоби дають по 600—700 грамів приросту [ваги] (Рад. Укр., 1950, III); Корова за ділом, а теля без діла (приказка)] ; корова з пёршим ~лям см. корова; Одай боже нашому г^ляті вовка з'їсти (піймати) (для выражения пожелания удачи при недостаточных предпосылках) разг. дай боже нашему теляти волка поймати [Поштар зупинився й весело гукнув: — Куди, хлопці? Сома ловити? Дай боже нашому теляті вовка з'їсти! (Донч.)]; де (куди) Макар ^лят нє ганяв см. ганяти 1; де те ~ля, а ти (він, вони и т. д.) вже з довбнею (о предопределении события и т. п.) разг. телёнок ещё не родился, а ты (он, они и т. д.) уж с обухом [-г- Треба про все подумати, та й... — Та й що?.. — Грицько глянув на неї — і догадався. — Коли ще те буде? Де те теля, а ти вже й з довбнею! (Мирн.)]; дивитися (втупитися и т. п.), як (мов) е**2і& на нові ворота (при образном выражении недоумения) разг. смотреть (уставиться um. /г.), как баран на новые ворота (как баран на воду) [— Думаєш, тільки ти не впізнав? — привітався він тепло й сердечно. — Позавчора навіть рідна сестра дивилась на мене, мов теля на нові ворота (Козл.)]; хіба [що] я у бога г^ля з'ї в? разг. аль я у бога телёнка украл? [Чортяка, дивлячись на такий успіх богів, луснув хвостом по стегнах: Що я в бога, мовляв, — теля з'їв чи що? Хоч і з'їв, так тільки яблуко! І собі за чудеса. Та таких натворив, що куди тому богові?! (Вишня)]. телятина телятина [Через годину подали вечерю, де були вінегрет, холодна телятина (перекл. з Гоголя)]. телятко ласк, телёночек [На лужок, на грядку Вибігло телятко (Ст.); Таке воно в неї роботяще, таке добре, покірливе, немов телятко... (Коцюб.); Ласкаве телятко дві матки ссе (Ном.)]. телятник (о помещении и работнике) телятник [Нема панських дворів, нема фільварків і економій, а єсть колгоспні двори, де під просторими навісами — різноманітний сільськогосподарський реманент, а по краях того двору — величезні стайні, корівники, телятники... (Вишня)]. телятниця телятница [Не шкодуючи своїх сил, добре потрудилися в минулому році наші доярки, свинарки, телятниці, пташниці, чабани, зоотехніки та ветеринарні працівники, і їх чесна праця дала хороші результати (Рад. Укр., 1957, II)]. телятонько, теляточко уменьш., ласк, от |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)