Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тел 26 тем теля [Ой, час теляточко від матки одлу- чати! (Г.-Арт,)]. телячий телячий [Аж Давид усміхнувся — так зрадів на попелищі телячому ревові (Головко); Моє діло теляче: наїлася та і в хлів (Ном.)]; ~че захоплення ирон. телячий восторг; ~чі ніжності см. ніжність. Тель-Авів Тель-Авйв. тельбух см. тельбухи. тельбухатий, тельбухуватий (с большим отвислым животом) вулъг. пузатый, пузастый. тельбухи, -хів, (реже) тельбух (ед. ч.) требуха; разг. требушина; (о съедобном) потроха (мн. ч.); разг. потрох (ед. ч.) [І вийняв тельбухи з кишками, Розклав гарненько їх рядами І пильно кендюх розглядав (Котл.)]. тельбухуватий см. тельбухатий. тельбушити, -шу, -шйш разг. потрошить [Баби вже тельбушили рибу, посипали сіллю, складали в барила із різними приправами (Тулуб)]. тельбушок, -шка уменьш. от тельбух. тельмом нар. обл. быстро, поспешно [Він тельмом кинувся на шию Ленькові і обцілував його не раз та й не десять (Фр.)]. тельфер, -фера мех. тельфер. тема тема; (то, что служит содержанием мысли, речи um. п. — ещё) предмет [За кілька день посилаю до «Киев. Старины» останнє оповідання своє «Fata morgana». Не знаю, чи видрукують, бо тема з цензурного боку дуже слизька (Коцюб.); Далі розмова ввернулась на інші теми (Л. Укр.)]; жована ~ма см. жований 2. тематика тематика [Літературна спадщина П. Мирного величезна і багатогранна за своею тематикою та жанрами (Вісник АН УРСР, 1949, 5)]. тематичний 1) тематический [Поеми Франка позначені величезною жанровою, стилістичною і тематичною різноманітністю (Рил.); Вміло організовує клуб лекційну пропаганду. Тут часто влаштовуються тематичні вечори, присвячені актуальним питанням виробничого життя місцевого колгоспу (Рад. Укр., 1957, III)]; 2) грам. тематический. тембр, -ру тембр [Г. Пирогов володів видатним по красі і тембру голосом (Мист., 1956, 1)]. тембровий тембровый [Національні риси симфонії Б, Лятошинського полягають не лише в особливостях інтонаційно-ладових, ритмічних, гармонічних і тембрових засобів, а й в своєрідно вираженому вмістові (Мист., 1959, 1)]. Темза Темза. темінь, -мені разг. темень, темь, темнота [Густа хмара цигаркового диму попливла у темінь ночі (Риб.)]; см. ещё темнота 1. темляк, -ка темляк [Гришин-Алмазов., розсіяно бавився червоним темляком своєї шаблі-кубанки (Смол.)]. темна 1) прил. см. темний; 2) (род. темної) сущ. спорт., карт, тёмная; 3) (род. темної) сущ. уст. арестантская, холодная [Зі- | брали їх [некрутів], позачиняли в темну. Сумують вони (Мирн.)]. темнавий редк. темноватый [Довкола ліс гуде тужний, таємний спів, Що ще круг моєї колиски гомонів, Тебе мов обтулив "в полу свою темнаву (Фр.)]. темненький разг. тёмненький, темноватый [Ой ішов я до дівчини темненької ночі, Сидить гуска на купині, вирячила очі (Барв.)]. темненько нар. разг. тёмненько, темновато [А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких... (Гл.)]. темнесенький разг. очень тёмный, совсем тёмный, темнёхонький, темнёшенький. тёмний 1) тёмный [Заєць вплигнув в темну печеру (Н.-Лев.); Над головами бійців зійшлися вікові темні дерева, і сонце не могло пробитися крізь них (Гонч.); Які очі у неї? ..Темні, м'які, блискучі (Коцюб.)]; 2) перен. тёмный; (о необразованном — ещё) непросвещённый; (отсталый, некультурный — ещё) невежественный; (об изображении чего-либо безрадостным, тяжёлым um. п. — изредка) мрачный [Робітники зрозуміли, якою лютою і темною силою є царське самодержавство (Ленін); — Добре вам, вченим! — кажу йому. — Всього ви довідались, а ми темні люди,— то як у лісі (Вовч.); Навіщо ж автор надає їй якийсь хист зводниці? ..Та й далі він малює її темними фарбами (Мирн.)]; 0 ^на особа см. особа 2; ~на пляма (о чём-либо непонятном или позорящем) разг. тёмное пятно; мінятися на ^*ні очі разг. уст. меняться втёмную; чужа душа — <^ний л і с см. душа 1; 3) (незрячий) разг. редк. слепой [Не один же я на світі темний: єсть багато сліпих, та йживуть-таки якось і без очей (Чуб.)]. темник1 (сборник тем) разг. темник [На Укрка- белі склали темник для раціоналізаторів і винахідників (Рад. Укр., 1961, VIII)]. темник2 ист. темник. темник3 (род. темника) с.-х. зимовник. темнина редк. темнота; см. ещё темнота 1. темнити, -ню -пйш 1) разг. делать тёмным, темнить, затемнять [Тихий став віддзеркалював високе блакитне небо. Хмари, занурені в його спокійні води, темнили його (Риб.)]; 2) карт, темнить. темниця уст., поэз. темница [Встав паша, дружину будить: — Дай ключа ти від темниці! Там гниють уже три роки Вороги мої прелюті! (Нагн.)]. темниченька уменьш., ласк, от темниця. темничний уст., поэз. темничный [Тільки ніч покриє всі дороги, віла йде попід темничні мури (Л. Укр.)]. темничок, -чка разг. погребок [Швиденько подався [Охрім] у другий куток, та, трохи відсунувши якусь скриньку, підняв лядку, витяг з якогось темничка барильце, — ставить скляночки, сипле... Випили. Посиділи (Вовч.)]. темнісінький разг. очень тёмный, совсем тем* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)