Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тем 27 TCA ный, темнёхонький, темнёшенький; (в сказуемом — ещё) темнёхонек, темнёшенек [Все нічка покрила, Всіх покрила темнісінька, як діточок мати (Шевч.)]. темнісінько нар. разг. очень темно, совсем темно, темнёхонько, темнёшенько; темным-тем- нёхонько, темным-темнб [Огонь у печі потроху погасає, наче сам почина дрімати, гасне зовсім — у хатці темнісінько (Вовч.)]. темність, -ності 1) редк. темнота [Стала йому дівчина за світло і за темність (Вовч,)]; 2) непросвещённость; см. ещё темнота 2. темніти, -нію, -нїєш 1) становиться темнее, темнеть; (делаться тусклым — еще) тускнеть, разг. тускнуть; ^н?в безл. темнеет [Вже сонечко в море сіда; У тихому морі темнів; Прозора, глибока вода, Немов оксамит, 8еленіб (Л. Укр.); Починало темніти. Присмерк вставав з долини (Скляр.); Івась затих, ждучи, а в Уляни цокотять зуби, голова кругом ходе, у очах темніє (Мирн.)]; 2) (только в третьем лице: виднеться) темнеть, темнеться; (о чёрных предметах — ещё) чернеть, чернеться [В ячейках темніють міномети (Гонч.); Внизу темніла прірва, в якій шуміла річка, що збігала з гір до моря (Трубл.); Темніли верховіття верб там далеко над греблею (Л. Укр.)]. темнішати, -шаю, -шаєш становиться [более] тёмным, становиться темнее, темнеть [Гори темнішали, випливав далекий місяць (Гонч.)]; ~шає безл. становится темнее, темнеет [Надворі темнішало. Ввесь степ, і лиман, і оверо, і море — все вакуталось у якийсь чарівний тихий світ, повилось прозорим сизим туманом (Н.-Лев.)]. темніючий темнеющий; тускнеющий [Ста- \рий.. дивився на темніючий берег, чи то прислухаючись до голосу молодої жінки, чи то заглибившись у власні думи (Жур.)]. Ср. темніти 1. темно нар. темно [В хаті було темно і якось чудно (Коцюб.); Якось він зібрався 8 силою, підняв руку та як дав мені у ліве ухо, — так у моїй голові і пішло в усі дзвони дзвонити!.. У голові девоне, а в очах темно-темно (Мирн.)]; «-^но, хоч око виколи, ~но, хоч в око стрель (встрель) разг. темно, хоть глаз выколи; разг. темным-темно; книжн. [не видно] ни зги [Кругом темно — хоч око виколи, по всіх хатах погасилося уже (Мирн.)]. темнобарвний темноцветный. темно-блакйтний тёмно-голубой [В купе міжнародного вагона чисто, затишно. Газовий ліхтар кидає м'яке світло на темно-блакитну тканину канап (Досв.)]. темно-бордбвий тёмно-бордовый [За порогом стояла висока жінка в темно-бордовій сукні (Гур.)]. темпоборбдий темнобородый, темнобровий, темнобривий темнобровый [Ха- ритшіа, темноброва, чорноока молодиця, маленька й щупленька, як підліток, доїла корову^ (перекл. з Поповкіна)]. темно-бронзовий тёмно-бронзовый [Завод стоїть иа березі Дніпра, і перед ним пам'ят- ¦¦ ник ніжному невідомому юнакові, темно- бронзовому красуневі, що рве на собі ланцюги (Я нов.)]. тёмно-бурий тёмно-бурый [Тепер з темно- бурої кам'яновугільної смоли, одержуваної з вугілля, хіміки виробляють сотні різних яскравих, стійких фарб, що милують око (Наука і життя, 1957, 3)]. тёмно-вишнёвий тёмно-вишнёвый [Над лобом у неї стримить темно-випшевий бантик (Донч.)]. темноводний темноводный [Аж тоді скориться світлу темноводная затока, як ввоює небо ціле буря ясноока (Л. Укр.)]. темноволосий темноволосый [Голова в нього була темноволоса, велика і великі розумні сірі очі (Довж.)]. темно-гнідий тёмно-гнедбй. тёмно-голубйй тёмно-голубой [Вгорі грало веселе сонечко, синіло чисте, темно-голубе небо (Мирн.)]. темно-зелёний тёмно-зелёный [Темно-зеленим муром оточили галявину пірамідальні ялини (Донч.)]. темно-золотавий тёмпо-золотйстый [Дівчина прийшла без шапки, і темно-золотаві кучері густо закрутились аж по плечах (Kon.)]. тёмно-карий тёмно-карий [Під бровами блищали круглі, веселі темно-карі очі (Н.-Лев.)]. тёмно-каштановий тёмно-каштановый [Рум'янцем пашіли її щоки; над вигнутими бровами яснів високий чистий лоб, облямований темно-каштановим волоссям (Жур.)]. темноколірний темноцветный. тёмно-корйчневий тёмно-коричневый [На їй була темненька плахта, темненька запаска й шовкова темно-коричнева юбка (Н.-Лев.)]. темнокрилий темнокрилий [У небі спопелілім Жадана хмара гостем темнокрилим, Дедалі виростаючи, пливе (Рил.)]. темнолиций темнолицый [3 ним [корсаром], озираючись 8 острахом щирим, Хлопчак темнолиций ступив на поріг (Бажан)]. темно-лілбвий тёмно-лиловый [В полі [Олеся] наскубла величезний букет волошок і темно-лілових сокирок (Донч.)]. темноокий темноглазый [Була вона жвава, моторна та весела, темноока, струнка, свіжа дівчина (Вовч.)]. темно-претёмно нар. разг. очень темно; разг. темным-темнб [Навкруг стало темно- претемно (Скляр.)]. тёмно-рожёвий тёмно-розовый [Серпанок з блакитно-сизого став темно-рожевим, а потім фіолетовим (Дмитр.)]. тёмно-русявий, тёмно-русий тёмно-русый [Все в ній блищить... і оч\... і каштанове волосся мав такий особливий полиск, що не раз ведуться суперечки, чи воно каштанове, чи темно-русяве (Вільде); Грицько високий, чорнявий, трохи мов суворий — не балакучий, вате Івась — темно-русий (Мирн.)]. тёмно-ейзий тёмно-сизый [Земля, укрившись темно-сизим номерком ночі, мліла у своїй чарівній дрімоті (Мирн.)]. темно-ейній тёмно-синий [Човен полинув кудись у темно-синю далину (Довж.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)