Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тем 28 тен темно-сірий тёмно-серый [На порозі стояв молодий чоловік в шапці-вушанці, в цивільному темно-сірому костюмі (Коп.)]. темнота 1) темнота, тьма; разг. темень, темь [Любе місяця сіяння Прожене темноту ночі (Л. Укр.); Б'є годинник.* Дощ надворі. Плачуть вікна в темноті (Сос.)]; 2) темнота; непросвещённость; невежественность [Він веде боротьбу з темнотою, з забобонами, з ворогуванням селянина до інтелігента (Коцюб.)]. Ср. темний 1-—2. темно-цеглистий, темно-цеглястий тёмно-кирпичный [Дививсь [я] на обідрані туші, на купи кишок, мертвих голів і ніг по брудних лядах, де темно-цегляста печінка, свіжа й блискуча, сльозилась ропою на мережане жилками легке (Коцюб.)]. тёмно-червоний тёмно-красный; (пурпуровый) багровый, багряный; уст. червлёный [За його довгі, рівні чорні брови, карі очі та темно-червоні уста дівчата липли до його, як бджоли до меду (Н.-Лев.); Темно- червонеє світло, неначе той одблиск пожежі, Лихо віщуючий, темряву ночі розсунув (Л. Укр.)]; ^на вохра см. вохра. темношкірий темнокожий [Сахно зрівняла це лице з фізіономією Ханвілавіліса. В темношкірого Ханвілавіліса воно зовсім інакше (Смол.)]. темно-шоколадний тёмно-шоколадный [Обличчя та заголені до ліктів руки Кошубсь- кого були темно-шоколадного кольору (Дмитр.)]. темнощі, -щів см. темнота 1. темнуватий темноватый [Перед ним тільки вертілись німфи в якомусь дивному лісі в темнуватій печері, над тихою прозорою водою (Н.-Лев.)]. в темнуватість, -тості темноватость. темнувато нар. темновато [Серед ясного дня в церкві було темнувато (Н.-Лев.)]. темп, -пу темп [Гримить музика, наростає темп, стяги, сяючи, летять і летять вперед (Гонч.); Епоха відбудови після другої світової війни народила [в СРСР] такі темпи, яких не нала і не янає жодна країна (Рад. Укр., 1948, І)]; не здавати <^пів см. здавати 2. темпера жив. темпера [Петриківські майстри здавна вживають як живописний матеріал яєчну темперу (Нар. творч. та етн., 1957, 2)]. темперамент, -ту темперамент [Антоніна.. весела по темпераменту, має якусь душевну грацію (Л. Укр.); Не сподівався він, що Каргат з таким темпераментом буде закидати йому, комуністові, політичну короткозорість (Шовк.)]. темпераментний темпераментный [Закружляли в темпераментних танцях дівчата і юнаки (Веч. Київ, 1957, VIII)]. темпераментність, -ності темпераментность [В його зовнішності відчувались впертість, наполегливість і в той же час темпераментність (Трубл.)]. температура температура [Незнайомі гори зустріли їх різкою зміною температури (Гонч.); Температура помітно спала. Дівчинка стала веселішою, рухливішою (Збан.)]; критична ~ра физ. критическая температура [Чим вища критична температура речовини, тим більша енергія зв'язку (Допов. АН УРСР, 1954, 6)]. температурити, -рю, -риш разг. температурить [На станції Фастів Щорс зовсім зліг. Він температурив, кашляв (Скляр.)]. температурний температурный [Він поглянув на температурний аркуш і радісно закивав головою — температура була майже нормальна (Смол.)]. темперація муз. темперация. темперований прич., прил. муз. темперированный. темперувати, -рую, -руєш. муз. темперировать. темперуватися, -рується муз. темперироваться, j темпорйтм, -му муз. темпорйтм. темрява 1) темнота, тьма; разг. темень, темь; (полное отсутствие света) мрак [Вожата навстіж розчинила вікно і показала рукою в темряву (Донч.); Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться (прислів'я)]; в нічній г^ві см. нічний; у ~ві ночі во мраке ночи, в ночной темноте [Кав'ярня блищала у темряві ночі, як велика ліхтарня (Коцюб.)]; повито ~вою невідомості см. невідомість; 2) (пе- рен. — о культурной отсталости) невежество; разг. темнота [В 20-х рр. Остап Вишня активно бореться із слугами темряви і хреста, релігійним мракобіссям (Рад. літер., 1957, 5)\; ^ва неуцтва см. неуцтво. темрявий редк. темноватый; (недостаточно яркий — ещё) тусклый; (тёмный; погружённый в сумрак — ещё) сумрачный [Слабе, темряве світло мигнуло з широкого отвору (Фр.); В лузі за вербою Тьохнув соловейко. Щеня відгукнулась З темрявого гаю... (Стар.)]. тем'яжйти, -жу, -жйш обл. терзать, мучить [Тем'яжив нас мало не цілий день мировий на сході, все щоб на розмір пристали (Н.-Волын. у. — Сл. Гр.)]. тенакль, -ля тип. тенакль. тенардит, -ту хим. тенардит. тенденційний тенденциозный [Поезія виключно релігійна, Як всяка річ, занадто тенденційна, Чогось мене не радує зовсім (Л. Укр.)}. тенденційність, -ності тенденциозность І Творимо класову, партійну літературу ленінізму, марксизму, не боячись закидів у тенденційності (Ел.)]. тенденційно нар. тенденциозно [Мені вже., страх обридли оці теми: чи треба писать чисто народним, чи не чисто народним складом, тенденційно чи не тенденційно (Л. Укр.)]. тенденція тенденция [Для Мендельсона характерне поєднання романтичних тенденцій з традиціями класичної німецької музики (Мист., 1959, 1); А над простором чистої води Родючі заколишуться сади, Мов килими, розстеляться городи Наперекір тенденціям природи (Рил.)]* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)