Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тен 29 тео тендер, -дера ж.-д., мор. тендер [Обчистивши і впоравши машину, вони помагали накидати вугля в тендер (Фр.)]. тендер-конденсатор, -ра ж.-д. тендер-конденсатор. тендерний ж.-д., мор. тендерный [Помічник схопився за ручку тендерного гальма (Донч.)]. тёндерно-стокерний ж.-д. тёндерно-стокер- ный; ^ний цех тендерно-стокерный цех. тендітненький уменьш., ласк. разг. очень хрупкий; разг. нежненький [Оце бачив Катерину, що в школі ото порядкує. Каже, сьогодні нова вчителька з Києва приїхала. Молодесенька, каже, гарнесенька, тільки, нівроку, занадто тендітненька городяночка (Коп.)). тендітний хрупкий; (не грубый; слабый, хилый—ещё) нежный [Вдень пішов сніг. Тендітні зірчаті сніжинки повільно і плавно падали долі (Грим.); Така невеличка [мати] й тендітна, вона і на світ призвела і ціле життя непомітно ростила з орляти орла (Уп.); Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки, руки, мов тріски (Гонч.); ІД Зіна з жахом дивилася на свої тендітні руки, про які вона так особливо дбала, коли мріяла стати музиканткою (Іван.)]; О *^на панночка (о неприспособленной к жизни) ирон. изнеженная барышня; \(о жеманной, с мещанским кругозором — {обычно) кисейная барышня [Хто ж може /вимагати від вродливої тендітної панночки, щоб вона перед таким вечором ішла смалити своє личенько та рученята в пекарні? (Л. Укр.)]. тендітпість, -ності хрупкость; нежность [Поліна: ..Жінка мусить зберігати свою жіночу тендітність (Собко)]. Ср. тендітний. тендовагініт, -ту мед. тендовагинйт. тенёзм, -му мед. тенёзм. тенериф, -фу (сорт вина) тенериф. Тенеріф, -фу геогр. Тенериф. тенёта, -нет 1) (для ловли зверей, птиц) те- пёта; сети, сеть (ед. ч.); (поменьше размером— ещё) сетка (ед. ч.) [Раз Лев пішов поживи розглядать]&Та у тенета і піймався (Гл.)]; 2) перен. сети; (чего) сеть [Таким чином фінансовий капітал в буквальному, можна сказати, розумінні слова розкидає свої тенета на всі країни світу (Ленін); Лукавий як не мудрує, а все ж заплутається в свої тенета (приказка); Лукія ледве продиралася крізь гущавину. Дикий хміль ловив її в тенета повзучих і чіпких стебел (Донч.)]; 0 ставити г~та на кого разг. расставлять сети кому. тенетний тенётный. тенётник энт. тенётник. теніс спорт, теннис [Поряд з національними видами спорту успішно розвиваються легка атлетика, гімнастика, баскетбол, теніс, бокс (Рад. Укр., 1956, VIII)]. тенісист спорт, теннисист [Розмови тенісистів точились головним чином довкола Аннет, під якою розумілося просто Ганну Лавренко (Гонч.)]. тенісистка спорт, теннисистка. теніска тенниска. тенісний спорт, теннисный [Жовті укривала піску лягли на тенісні корти (Собко)]. тенор, -ра тенор [Виявилося, що в одного шофера непоганий перший тенор, у другого — втора, а в оцього голови — баритон, а в отого — зовсім пристойний бас (Вишня)]. теноровий теноровый [Діти намагаються співати басами, а сам Іван хватає верхню тенорову партію... (Довж.)]. тенорок, -рка уменьш. разг. тенорок [— Ой зійди, зійди, вечірня зірко! — Хтось почав ліричним тенорком (Hex.)]. тент, -ту тент [По другий бік вулиці видно було будинок з червоної цегли і балкон з жовтогарячим тентом (Панч)]. тентовий тентовый [На палубі і зрізах, щоб вільніше було стріляти, прибрали вельботи, звалили шлюп-балки, тентові і леєрні стояки (перекл. з Новикова-Прибоя)]. тень межд. разг. дзинь, динь [Тень, тень — аби збути день (приказка)]. тенькати, -кає, однокр. в. тенькнути, -не разг. тенькать, тенькнуть; тинькать, тйнь- кнуть; (о сердце — вздрагивать, сжиматься, от неожиданности и т. п.) разг. ёкать, ёкнуть, несоверш. биться [А дзвоники жалібно тенькали глухим вимушеним дзвоном (Лє); Повертаю назад і не дуже поспинаюся, бо серце таки не вгаває, тенькає (Вовч.)]; ^кало, ткнуло безл. разг. ёкало, ёкнуло [Трохи їм тенькало в серцях (Козл.); Дома застав [Карно] у дворі панського дозорця. Ніякої провини за собою не помічав, але щось тенькнуло у грудях (Ле)]. тенькіт, -коту разг. ёканье [У грудях спів, У серці тенькіт: Вона з Миколою іде (Воронько)]. тенькнути см. тенькати. тень-телень межд. разг. тень-тень; (о звуке колокольчика — обычно) дзинь-дзйнь, динь-динь [Тень-телень, добрий день! (Ном.)]. теобромін, -ну фарм. теобромин. теогонія миф. теогония. теодицея филос. ист. теодицея. Теодозія, Теодбзя см. Феодосія1. теодоліт геод. теодолит [Мокроус ловко вставив примружене око в скельце теодоліта (Ст.)]. теодолітний геод. теодолитный. Теодор, -ра, Тодор Теодор. теократичний полит, теократический. теократія полит, теократия. Теоктйст см. Феоктйст. Теоктйста см. Феоктиста. теолог теолог [Спінозу зображували теологом, а його атеїзм використовували для виправдання бога і релігії (Наука і життя, 1958, 4)]. теологічний теологический [— О-о, друже мій, — підвівся отець Михайло.. — 3 вас хитрий діалектик! Вам виступати на теологічних диспутах (Кол.)]. теологія теология [Відкриття Коперніка Енгельс назвав революційним актом, що по- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)