Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тео ЗО теп клав початок визволенню природознавства від теології (Наука і життя, 1958, 2)]. теорема мат., филос. теорема [Магістер: ..Архімед убитий був рукою невігласа, не встигши теореми докінчити (Л. Укр.)]; обернення ~ми см. обернення 4. теоретизування теоретизирование [Скільки ще наївного теоретизування було в його виступі. Але молодечий запал компенсував все (Кол.)]. теоретизувати, -зую, -зувш теоретизировать [Ти розпалився через якісь фантазії і вдався в теорію; тобі хочеться теоретизувати марно, без ніякого застосування до діла (перекл. 8 Чернишевського)]. теоретик теоретик [Уже перші виступи В. І. Леніна в петербурзьких гуртках говорили про те, що в революційному русі появився видатний діяч, глибокий теоретик і блискучий організатор (Іст. КПРС)]. теоретичний теоретический [..революція виправдувала і виправдала всі основні теоретичні положення марксизму, всі істотні лозунги соціал-демократії (Ленін)]. теоретичність, -ності теоретичность [Невва- жаючи на незворушний спокій і суху на вид теоретичність докторського дискурсу, Целя кілька разів вибухала сміхом при його словах (Фр-)]. теоретично нар. теоретически [Теоретично не підлягав сумніву, що між капіталізмом і комунізмом лежить певний перехідний період (Ленін)]. ^ теорійка прен. теорийка [Розвиваючи погляди революційних демократів на ідейність і тенденційність мистецтва, В. І. Ленін заперечував теорійки буржуазних індивідуалістів, декадентів про абсолютну свободу митця (Іст. укр. літ.)]. теорія теория [..без революційної теорії не може бути і революційного руху.. (Ленін); Хлопчик чув десь розмову про нову теорію утворення Землі (Донч.)]; *^рія відносності см. відносність; <^рія відображення см. відображення; ~рія імовірності см. імовірність 1; г^рія пізнання см. пізнання 1; ~рія розподілу см. розподіл 1; ~рія чисел см. число 1. теософ рел. теосбф. теософічний рел. теософический. теософія рел. теософия [І тільки один шурин, Володимир Антонович, мав трохи природного роэуму, та й той уже повністю втопив у теософії і окультизмі (Ст.)]. теософка рел. теосбфка. теософський рел. теософский. Теофан см. Феофан. Теофіл см. Феофіл. тепер нар. 1) (в данное время) теперь, в настоящее время, сейчас; разг. нынче; уст. ныне [Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (Тич.); — Що ж, брат, тепер робити? — тим часом питався Яків у Свирида (Мирн.); Як тепер його бачу: у синій юпці, тяжинових широких штанях, каламайковим поясом пузо підперезане, а зверх китаєва черкеска (Квітка); Брешуть розбійники, не тепер, так в четвер, а ми їх накриємо (Цюпа)]; а ~р а теперь; (после этого) уст. за сим [Мало ще мною люди поневірялися, всю силу забрали, всю кров виссали, а тепер іще дитину віддай їм (Коцюб.)]; в минулому (колись) і ^р в прошлом и настоящем; 2) (в пространственном отношении; с оттенком противопоставления прежним обстоятельствам) разг. теперь; (сразу) тотчас, сейчас [Ми спускалися вниз. Тепер скелі росли перед нами, теплі, навіть гарячі, так наче в їх кам'яних жилах текла жива кров (Коцюб.)]. тепера нар. обл. теперича; см. ещё тепер. тепереньки, теперенька нар. разг. теперь; обл. теперича [Де тепереньки Катря моя мила? Хоч би ще мені побачити свою любку! (Вовч.); — Ой моє нещастяі Що теперенька ви скажете мені, Они- сів Степанівно? — бідкався отець Харитіа (Н.-Лев.)]. теперечки, теперечка нар. разг. теперь; обл. теперича [Теперечки, дивись, до чого вже дожився! Зовсім калікою вробився! (Гл.)]. теперішнє 1) прил. см. теперішній; 2) (род. теперішнього) сущ. настоящее [Теперішнє, що колесить кругом його, таке непривітне, таке темне, безрадісне!.. (Мирн.)\; *^ев повне майбутнього (прийдешнього) настоящее чревато будущим. теперішній теперешний, настоящий; (современный) разг. нынешний; (наличный в данное время) текущий [Повна перемога теперішньої революції [1905 р.] буде кінцем демократичного перевороту і початком рішучої боротьби за соціалістичний переворот (Ленін)]; «-^ній момент текущий момент; г^ній час грам, настоящее время; в ¦-'ній ч а с в настоящее время, теперь. теперішність, -ності настоящее [Я лежу довго, ..якісь картини, з давна й теперішності, перепливають і мішаються в голові (Коб.)]; г^тъ повна майбутнього (прийдешнього) настоящее чревато будущим. тепёрка, тепёрки нар. обл. теперь; обл. теперича [Збруч тече теперка вільно, Радіють Карпати, Нашу землю шляхтичам Більше не топтати! (народна пісня); Та теперки не приходило нікому на думку ані розказувати, ані розпитувати: сиділи усі мовчки та тихо (Вовч.)]. тепленький ласк, тёпленький; (реже) тепловатый [Намокли сукні оторочені, Тепленькі кофти на дівчатах (Шп.); Тихенько нива шелестіла, Вітрець тепленький подихав, Сіножать квітами пахтіла І жайворонок десь співав (Гл.)]; О *^ке містечко (о материально выгодной должности или службе) разг. тёпленькое местечко. тепленько нар. ласк. тёпленько; (реже) тепловато [Пахуче так усюди, зелено, тепленько, гарно! (Мирн.)]. теплесенький, теплісінький ласк. разг. теплёхонький, теплёшенький; (в сказуемом — ещё) теплёхонек [А в дівчини серце, як літнєє сонце: хоча воно й хмарнесеньке, але теплесеньке (Сл. Гр.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)