Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
теп 31 теп теплесенько, теплісінько нар. ласк. разг. теплёхонько; (реже) теплёшенько, теплець, -цю хим. ист. теплород; см. ещё флогістон, теплий тёплый [Лежать собі хлопці, мов у теплій хаті (Шевч.); Теплим весняним ранком Іван йшов в полонину {Коцюб.); Тепла розмова зблизила нас, і ми вже почували себе друзями (Верш.)]; 0 ^ла зима тёплая зима; (реже) разг. сиротская зима; ~ле місце (о материально выгодной должности или службе) разг. тёплое место; п о ^лому сліду по горячим (по свежим) следам, по горячему (по свежему) следу; тільки живйй та ^*лий см. живйй 1. теплина обл. 1) теплынь (разг.) [Ще скрізь сніг біліє, а весняна теплина вже орудує (Вовч.)]; 2) место на реке, болоте, где зимой не замерзает вода. теплйти, -лю, -лиш редк. теплить; (перен.— изредка) лелеять [Я не стороннім і холодним В добу ту грізну, люту був, Теплив у серці боротьбу, Кинджал на чересі голодний (Ус.)]. теплитися, -ться редк. теплиться [Сонце вже сховалось за лісом, а навколо ще було видно, небо теплилось в сонячній позолоті (Збан.); Світиться щастя в народі, Теплиться згода в сім'ї (Воронько)]. теплиця теплйца; (для цветов — обычно) оранжерея [В теплицях розсада вигналася вже під рами (Рад. Укр., 1946, III)]. тепличка уменьш. тепличка [На дні теплички ворушилась жива мерва (Кач.)]. тепличний тепличный; оранжерейный [В кімнаті багато предивних тепличних квіток (Л. Укр.); Я — теплична рослинка... вибуяла в штучному теплі, у душній атмосфері теплиці... (Коцюб.)]; ^ні культури тепличные культуры. Ср. теплиця. тепличниця тепличница. теплінь, -ні разг. теплынь [День був прозорий, дзвінкий і ароматний. Чисте небо, теплінь (Смол.); По теплому дощі вгрузають босі ноги В м'яку, живу теплінь піщаної дороги (Рил.)]. теплісінький см. теплесенький, теплісінько см. теплесенько, теплість, -лості теплота [Після цілого місяця ідеальної ясності й теплості почався вітер, а далі, — як і слід було по такому початку сподіватись, — дощ (Л. Укр.)]; ^ть п о- в і т р я теплота воздуха, тепліти, -ліє 1) становиться теплее, теплеть [Тепліло... Весна була близько (Ол.)]; 2) (перен.: проявляться в незначительной степени) теплиться [Ви [зорі] яснотою й трепетом тепліли, Відбившись в світлих мочарах землі (Бажан)]. теплішати, -шає становиться [более] тёплым, становиться теплее, теплеть [Коли вже воно буде теплішати? (Тесл.); Ие раз, в хвилину спочинку, ..твій голос теплішав на згадках про далекі вже роки дитинства (Коцюб.)]. тепло нар. тепло [Надворі було тепло й ясно (Н.-Лев.)]; 0 тісно, зате ^ло погов. в тесноте, да не в обйде. тепло тепло [Навіщо те тепло, оте ясне сонечко, коли воно вже не гріє зако- лілої душі, закляклого серця? (Мирн.); Вчора подув сироко, приніс хмари, блискавку і дощі. Надворі 11 градусів тепла (Коцюб.); Скільки б ти не загубив дорогоцінної крові в боях, — ми, матері, сестри, наречені, наливатимемо твої жили животворним теплом (Янов.)]; душевне ^лб душевная теплота; провідник ~ла см. провідник2 1. тепловбираючий физ. теплопоглощающий. тепловий физ. тепловой [В паровозі (і взагалі в паровій машині) теплова енергія перетворюється в механічну (Наука і життя, 1957, 1)}.^ тепловипромінювання физ. теплоизлучение. тепловіддавання, тепловіддача физ. теплоотдача [3 допомогою іоніту очищають воду для парових котлів, щоб у них не було накипу, що утруднює тепловіддачу (Наука і життя, 1956^ 11)].г тепловій, -вію редк., подз. веющий теплом ветер [А над горами лопотів легкий тепловій. Знову стало на погоді (Колг. Укр., 1956, 9); Невільно мені встати на весь зріст серед хлібів і брести назустріч тепловієві, відчувати лоскіт колоса (Цюпа)]. тепловійний редк., позе, веющий теплом [Тепловійні вітри розгорнули квітневу погоду (Дор.)]. тепловодний, тепловодий тепловодний [Може, то казка знадлива — тії смарагдові луки, плеск тепловодої річки..? (Л. Укр.)]. тепловбз ж.-д. тепловбз [Наша промисловість випускає дедалі більше тепловозів, які набагато економічніші від паровозів (Колг. Укр., 1957, 2)]. тепловозний ж.-д. тепловозный [Колектив заводу тепловозного електроустаткування освоїв виробництво сучасних турбо- і гідрогенераторів (Рад. Укр., 1955, ТІ)]. тепловозобудівний тепловозостроительный. тепловозобудівник, -ка тепловозостройтель [Почався випробувальний пробіг першого серійного тепловоза «ТЭ-3» потужністю 4000 кінських сил, виготовленого харківськими тепловозобудівниками (Наука і життя, 1956, 2)]. тепловтрата физ. теплопотёря. теплодайний редк. теплотворный [Щоб рясні ідозріли і хліба й плоди, теплодайний дощик, лийся з висоти (Тер.)]. теплоелектростанція теплоэлектростанция. теплоелектроцентраль, -лі теплоэлектроцентраль. теплоенергетика физ. теплоэнергетика. теплоенергетичний физ. теплоэнергетический. теплоємкий физ. теплоёмкий. теплоємкість, -кості физ. теплоёмкость. теплоізоляційний техн. теплоизоляционный [Працює цех по виробництву мінеральної вати, цього прекрасного звуко- і теплоізоляційного матеріалу, що виготовляпть- ся з доменних шлаків (Веч. Київ, 1957, VII)]. теплоізоляція техн. теплоизоляция [До Антарктиди відправлено., збірні будинки з підвищеною теплоізоляцією, розрахованою |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)