Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чор 450 чот ся — садови його до карцера та й тільки (Збан.)]; 2) ихт. разг. колюшка. чортиха, чортиця 1) разг. чертиха [За довгими столами, скатертями понакриваними, сидять чорти з чортихами, попарувавшись (Квітка); Дивися, яка вона [Рахіра] погана! Чоло волоссям заросло, а очі, як у чортиці або як у голодної собаки! (Коб.)]; 2) бран. чертовка. чортихатися, -хаюся, -хаешся, чортихнутися, -нуся, -нёшся чертыхаться, чертыхнуться І— Гей, — виходьте пана шукати!., їхав з повіту та й з дороги збився..— Неохоче, хмурячись і чортихаючись, виходили лісовики шукати в снігах свого пана (Ст.); Руки в нього тремтіли, ніяк не міг зав'язати галстук, то з серцем чортихнувся, рвонув його і почав зав'язувати заново {Головко)]. чортиця см. чортиха. чортів, -това, -тове чёртов [Треба одружитись, Хоча б на чортовій сестрі! Бо доведеться одуріть В самотині (Шевч.); Нікого так я не люблю, як вітра вітровіння. Чортів вітер! Проклятий вітер! Він замахнеться раз — рев! свист! кружіння! (Тич.)]; ^тів палець мин. чёртов палец; «^тове число, разг. тринадцать, чёртова дюжина [Семен: А що ви тепер пишете? Петро: Малюнки літньої природи.. Дванадцять п'єсок уже написав, а от на чортовому числі спіткнувся (Самійл.)]; «-^това шкіра см. шкіра. чортівня разг. 1) собир. черти; (нечистая сила) чертовщина; 2) чертовщина; дьявольщина [— Щоб не вийшло справді ще якоїсь чортівні, — думав я, мліючи од несподіванки (Вас.)]; ер. чортовиння 2. чортма предик, разг. нет [Та й кінь же був, отой Паша' Теперечки й коней таких чортма. Ледве два чоловіки вдержать: так на двох ногах і ходить (Стор.)]. чортовина разг. чертовщина [Увійшовши в кімнату, я замолов язиком якусь чортовину і почав качатись по канапці (Кроп.)]. чортовиння разг. 1) собир. чертовщина [— А не краще на став піти? — Моїй далеко до ставу, та й місце там не чисте: в очереті всяке чортовиння водиться (Ст.)]; 2) (нечто непонятное, несуразное) чертовщина; (преим. в восклицании) дьявольщина [— Що за чортовиння! — сердився Андрій. — 3 бандитами битися духу вистачало, а сказати Наташі якихось кілька слів — не наважуся... (Бойч.)]. чортополох, -ху бот. (Carduus L.) чертополох [Земля звідусіль підступає до Наталки, неорана, несіяна, в кураях та чортополохах, проте рідна до болю (Гонч.)]. чортополоховий чертополоховый. чорторйй, -рию водоворот [На хвилиночку куди задивишся, на один крок оступишся і — помчать вони [хвилі] тебе, не знать куди, закрутять і пустять на саме дно того ревучого чорторию (Мирн.); Мав цей [каховський] ярмарок свою бистрінь, свої ярмаркові чорториї і тихі заводі та лимани (Гонч.)]. чорторйя обл. овраг [Іван припав до землі і дув. Червону цятку, до якої він мало не торкався устами, розбирав гнів: вона росла, червоніла., і, врешті, ..бухнула сивим димом і залляла світлом дно чорториї (Коцюб.); Ще густіший морок виповняв глибокі чорториї, що збігали в долину по схилу прибережного узгір'я (Коцюб.)]. чортя, -тяти разг. чертёнок [Вибігло чортя і озирається... Подивітесь на нього: на що то воно похоже? (Квітка)]. чортяка разг. чёрт [А Геркулес як увалився, То так у пеклі розходився, Що всіх чортяк порозганяв (Котл.)]. чортяточко уменъш., ласк, чертёночок [Бі- жить-біжить [Хома], аж ось йому назустріч двоє маленьких чортяточок (Квітка)]. чортяцький разг. чертовский [Тільки подумай! у цього сусіда, у ірода, чорта, навіть і півень чортяцький (Тич.)]. чортячий чертовский; (чей) чёртов [Багацько було планів у його сивій чортячій голові, та старий диявол знав, з ким він справу має (Вишня); — Чи ти ба! на Палажчиній голові чортячі роги! — сказав Кайдаш (Н.-Лев.)]. чос: давати, дати ^су разг. задавать, задать чёсу; (соверш. — избить — ещё) задать трёпку, вздуть, поколотить, отделать; (бранить — ещё) задавать, задать гонку, разделывать, разделать . (отделывать, отделать) под орех, (только соверш.) отчесать [Баварські незабаром .помітили маленького задираку. Пробували було нападати на малюка, але він давав їм такого чосу, що всі охочі до легких перемог стали його сахатись (Ільч.)]. чота* ист. взвод [Чутко спить моя дружна чота. Завтра знову навчання, похід (Вирг.)]. чотар, -ря ист. взводный, командир взвбда [Молодий чотар, в австрійській уніформі, заклопотаний (Кач.)]. • чотири, -рьох четыре; (группа — обычно) четвёрка [Йдуть, біжать дороги дальні За степи, гаї. До дівчини, до рибчини, До хорошої Як у дівчини тієї Славні трудодні, Як вона чотири літа Сниться все мені! (Мал.)]; ^ри рази четыре раза; (при умножении — ещё) четырежды; ^>ри рази по г^ри шістнадцять четырежды четыре шестнадцать; в <*>рь6х стінах разг. в четырёх стенах [А ти чого., сидиш в чотирьох стінах? Така погода — а він сидить (Мирн.)]; говорити и т. п. н а г^ри ока обл. говорить и т. п. с глазу на глаз [Чую, мої хлопці за дверима шепочуться. Ану, думаю, відсунусь у тінь, цікаво, про віщо брати між собою на чотири ока говорять? (Мур.)]; грати в г^ри руки см. рука; н а (п і д) ^ри вітри см. вітер; на всі ^>ри [сторони] разг. на все четыре стороны [Спи, коли даю тобі пристановище в моїй хаті, а то про мене, на всі чотири! (Н.-Лев.); Одною рукою здержувано її [філоксеру] в межах, другою — пускано на всі чотири сторони (Коцюб.)]; п'єса на ^ри дії театр, пьеса в четырёх действиях, четырёхактная пьеса; кінь на |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)