Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чор 449 чор чорт його знає,~не пригадаєш де, — додав Рубець (Мирн.)]; ~та лисого (пухлого) (ничего, ни за что и т. п.) фам, чёрта (беса) лысого [Колись він [Гудзь] заскочив і до Андрія.. Фабрикант! Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться (Коцюб.)]; см. ещё пухли »і; ^т при- н і с фам, чёрт принёс [Орест: Та досадно, ся розмова... Чорт приніс язикатого Остюожина, — ідіот! (Л. Укр.)]; r^ra спекти фам. чёрта лысого взять (получить и m. n.) [Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік...» (Мирн.)]; до ^та (много, сильно) фам. до чёрта [Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Спгор.)]; до ~та в зуби см, зуб 1; до всіх г^тів фам. ко всем чертям [Олександра з злістю шпурляла, що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Коцюб,)]; з ^та (очень) фам. чертовски, бесовски [Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка)]; згадати ~та (выбраниться) чертыхнуться [Микола Іванович згадав чорта ще раз і звелів шоферові завертати додому (перекл. з О. Толстого)]; іди к ^ту! б ран, йди к чёрту!; к «-^ту! фам. к чёрту! [Життя без неї [панни Анелі] далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту! (Коцюб.)]; к ^там! бран. к чертям!; н а ~та фам. на кой чёрт, какого чёрта, на чёрта [— Закрутилася? Напилася! На чорта було стільки пити? — корив він її (Мирн.)]; надав же мені ~т фам. чёрт меня дёрнул [Михайло: І надав же мені чорт зв'язатися 8 цими поміщиками (перекл. з Горького)]; не з ~та (очень) фам. чертовски, бесовски [Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка)]; нехай йому rwi фам. а). (ладно) чёрт с ним; б) (выражение удивления, восхищения, негодования и т. п.) чёрт возьми (дери, побери, подери) [— О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Мирн.)]; н і к «-wTy фам. ни к чёрту; під три ^тй бран. ко всем чертям, к чертям [Гал ушка: Іди ти під три чорти (Корн.)]; сто <wtib! (вводное словосочетание) фам. сто чертей! [«Сто чортів! се насильство!» — бунтує моя істота (Коцюб.)]; у *^та в зубах фам. у чёрта на рогах, у чёрта на куличках [Олександра скочила, мов опечена, й блиснула на Гната очима. —Задубіла! Бодай вже ти задубів, як маєш сидіти десь у чорта в зубах! (Коцюб,)]; хай його *^т візьме! фам. чёрт его побери!, чёрт с ним!; якого ^та фам. какого чёрта; (зачем — ещё) на кой чёрт [— Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! — одмахнувся Мельхиседек (Н.-Лев.); Харон, таких гостей уздрівши, ..Занітивсь дуже і озливсь: ..Якого чорта ви прийшли? (Котл.)]; неначе (ніби и т. п.) ^т сім кіп гороху змолотив разг. уст, будто черти горох молотили (в свайки играли) [Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Н.-Лев.)]; його і *^т в ступі не в л учить погов. у него семь пятниц на неделе; наскочив ~т на біса погов. нашла коса на камень; не було клопоту, так ~т надав см. клопіт; не такий ~т страшний, як його малюють (як намальований) погов. не так страшен чёрт, как его малюют [Значить, Семене, не такий страшний чорт, як його малюють! Виходить, і закованого в броню ворога можна бити? (Дм, Бедз.); — Не такий чорт страшний, як намальований! — каже Назар. — Чого лякатись? Треба перш роздивитись (Вовч,)\; ні богові свічка, ні ^тові кочерга погов, ни богу свечка, ни чёрту кочерга; сам ~т ногу зломить (спіткнеться) погов. [сам] чёрт ногу сломит [Стійте, стійте, дайте перше спідню, червону, шовкову спідницю, бо я не знайду, тут сам чорт ногу зломить, шукаючи... (Л. Укр.)]; сивина в бороду, а ~т у р о б р 6 см. сивина; у тихому болоті ~тй водяться см. болото 1; 2) ихт. разг. колюшка [Ми ловили неводом, вудкою, на гачки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу (Коцюб.)]. чбртвіть-що см. чортзна-що. чортеня, -няти разг. чертёнок [Даровитий художник-самоучка якраз у цей час викінчував центральний кадр [страшного суду]: хапкі до згуби, тоненькі чортенята вилами підпихали грішних двоєженців у киплячі казани (Ковінька); Марина., до дітей кричить: Ей, чортенята! Слухайте ж, що ось буде Катря казати' (Вас.)]. чортзна-де нар. фам. чёрт знает где [Яга тут чортзна-де дівалась (Котл.)], чортзна-хто (род. чортзна-кого) фам. чёрт знает кто. чортзна-що (род. чортзна-чого), обл. чбртвіть- що (род. чорт віть-чого) фам. чёрт знает что [Я подумав: що, якби я багатий був? що б з мене вийшло? Тепер не знаю, не скажу нічого. Одначе думаю, що чортзна- що (Мирн.); Виводить [Андрій] висновки: — Так от я й кажу: ну, цілуйтеся собі, женихайтеся, та не кидайте огню в кімнаті непогашеного, бо це вже чортвіть-що виходить, аж правда? (Вас.)]. чортзна-як нар. фам. чёрт знает как [Ще як на злість і матеріальні справи чортзна-як стоять (Л. Укр.)]. чортик уменьш. 1) чёртик [Маленькі хвостаті та рогаті чортики висолопили до його [Кайдаша] язики (Н.-Лев.)]; *^>ки (в глазах) чертенята [Павло кумедно хмурив брови, а в очах танцювали чортики (Збан.)]; д о ~ків (как) разг. до чёртиков [Коли ж напивається до чортиків, тоді на камеру не згоджуеть- 29-1402 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)