Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чор 448 чор чись з фразами, гримасами, недомовками і підхідцями кадетів (Ленін)]. чорносошний ист. черносошный; ~ні с е- ляни черносошные крестьяне. •чорнота чернота; книжн. чернь [Білина хустки різко відтіняла енергійне, лобасте, засмагле до чорноти обличчя колгоспниці (Коп.)). чорноусий см. чорновусий. чорношерстий черношёрстый. чорношкірий 1) прил. чернокожий [І враз обом [Т. Шевченкові та А. Олдріджу] У далечі — на обрії щасливім — Сіяє день, коли для всіх рабів — Для чорношкірих, білих, жовтолицих — Неволі мур додолу упаде (Рил.)]; 2) (род. чорношкірого) сущ. чернокожий [Справа — білий, зліва—чорношкірий, Так ми засідаємо щодня (Дмитр.)]. -чорнуватий черноватый [Йшлося вже до осені, — темні хмари, аж чорнуваті, снували по небу (Мирн.)]. чорнушка бот. (Nigella L.) чернушка [Солодкі і напівсолодкі сорти цибулі повсюдно вирощують висівом насіння чорнушки в один рік (Колг. Укр., 1957, 3); Одні руки скручували зубчасті качалки в шишки, другі ліпили голуби, треті наліплювали їм з чорнушки очі, вирізували зубчиками пояски на вершок короваю (Н.-Лев.)]. чорнява обл. уст. 1) чернота [Небавом усміхнулася голосно темна ніч, завстидалися чорнії хмари на небі своєї чорняви і почервоніли, а в ставі пробудилися рибки (<&р.)\\ 2) (люди) чернь [Чи знов повстанняг ..Чи зголодніла чорнява шукає рабунку? (Фр.)]; 3) (на небе) чёрная туча; (перен.: масса) туча [Сього вечора якось усе не йшло йому в лад. Чи то такий уже день був, чи, може, він почув звістку про те, як мазур- ські хлопи ріжуть панів, як великими чор- нявами (купами) ходять від села до села, грабують, палять і руйнують двори (Фр.)]. чорнява 1) прил. см. чорнявий 1; 2) (род. чорнявої) сущ. брюнетка; разг. чернушка, чернявая; фолък. чернявка; (с тёмной кожей) разг. смуглянка |Ви, певне, думаєте, що мені блакитне ніколи не до лиця? Помиляєтесь: я з тих чорнявих, що мають право і на блакитне... (Л. Укр.); І другові так наказав [Трістан]: — Як згодиться мила, — ти свій корабель наряди у білі вітрила. Як ні — то напни лиш одно, велике та чорне, хай потім у нього мій труп чорнява угорне... (Л. Укр.)]. чорнявенький уменъш., ласк, от чорнявий 1 [Ось подивіться на мою Олесю — матір переросла! (Хазяйка глянула на чорнявеньку дівчину) (Стор.)]. чорнявий 1) черийвый (разг.); черноволосый; (светлее) темноволосый; (о волосах) тёмный [Грицько був парубок високий, чорнявий, кароокий, — парубок як орел (Вовч.); За матір'ю вийшла дочка, така чорнява, як і мати (Н.-Лев.); Заграло, застрибало проміняєте сонечко на рум'яному личку малого, ..сушило і гріло широкі патьоки, золотило чорняве м'яке волоссячко на його ненакритій голові (Мирн.)]; <^вий, як жук редк. чёрный, как жук [Висів у неї на стіні пан мальований, чорнявий, як жук, а хмурий, як ніч (Вовч.)]; 2) (род. чорнявого) сущ. брюнет; (светлее) тёмный шатен; разг. чернявый; (с тёмной кожей) разг. смугляк [В а с и л и н а: ..Ну, а тепер признавайся по правді: принадила вже собі якого чорнявого? (Вас.)]. чорнявість, -вості тёмный цвет волос; смуглая кожа, смуглость [3 чужих приходять найчастіше пан Маковей.. та ще одна молоденька учителька, дуже гарненька буко- виночка.. «татарська дитина», як її зве п. Ольга за її чорнявість (Л. Укр.)]. чорнявка разг. брюнетка; тёмная шатенка; смуглянка; фолък. чернавка [В білого царя в пишних хоромах-палатах є дівка-чор- нявка (Мирн.)]. Ср. чорнявий 2. чорнявочка уменъш., ласк, брюнеточка; смугляночка [Вернидуб: ..Зараз приходила одна дівчинка, — така, знаєте, мав- почка-чорнявочка (Коч.)]. Ср. чорнявий 2. чорнявчик ласк, от чорнявий 2 [Коло Олесі вився Казанцев, пригладжений, причесаний, в дорогій блискучій одежі, — чудовий чорнявчик, як гвоздик (Н*-Лев.)]. чорняк, -к? 1) (чёрный шар) разг. черняк; 2) (о рукописи) уст. черновик [Прошу Вас, вельмишановний Панасе Яковичу, пришліть нам що-небудь з своєї теки; не турбуйтесь переписуванням, я все це беру на себе, присилайте чорняк помазаний (Коцюб.)]. чорт 1) миф., бран. чёрт [Кажуть, що як бог з нічого Взявсь творити мир, Чорт завзявсь робити богу Все наперекір (Фр.); — Ти ж чув, що я тобі наказувала, старий чорте!—гукнула дячиха (Мирн.); — Твердий, чорт, — захоплено прошепотів Гнатюк, спостерігаючи спокійні рухи командира (Кач.)]; г~та (в значении полного отрицания) фам. ни за что; никак; ничего и т. д. [Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (не тепер на споминки!) здрімає (Г.-Арт.)]; см. ещё г*>та з два; <^т батька з н а що вулъг. чёрт знает что [А ти, куме, що там дочці чорт батька зна що плещеш? (Мирн.)]; г^том дивитися сердито смотреть [Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Смол.)]; *^т забирай! (вводное словосочетание) фам. чёрт побери (дери, подери)! [Сусідніх три колгоспи на змагання! Чорт забирай, лежати не пора! (Рил.)]\ ~та з два вулъг. чёрта с два [— Молодий, білявий, високий, тонкий і говорить дуже несміливо та тихо, — шепотіла Онися матері під самісіньким вухом, — але чорта з два: за дяка не піду; в нас високі пороги для дяків (Н.-Лев.)]; ^т з тобою! фам. чёрт с тобой! [— А як же з Гафійкою? Наймаєш? — Та годі вам. Пиймо. — Ну, чорт з тобою, — не хочеш, як схочеш (Коцюб.)]; ^т його бери фам. чёрт с ним [Я в д о х а: Ну, чорт його бери! Розсердився — іди к лихій годині! (Мирн.)]; ~т його знає фам. чёрт его знает, шут его знает [— І я десь бачив таку, та |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)