Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чор 447 чорногуз аист [Іще не висохла рілля, Що вкрита снігом білим, Та чорногузи вже здаля Додому залетіли (Шп.)]. чорногузеня, -няти аистёнок [На хатах стояли незграбні чорногузенята й підстрибували, дуже боячись свого першого польоту з хати на клуню (Янов.)]. чорногузик уменьш., ласк, от чорногуз [Один хлопчик сказав, що чорногузика в живому кутку вона, коли чергує, не годує, бо їй страшно (Іван.)]. чорнозем, -му чернозём [Кращими грунтами для ярої пшениці вважаються чорноземи з доброю структурою (Колг. Укр., 1958, 2); Та куди не глянеш — впали чорноземи, Та куди не кинеш — обриси заграв (Ус)]. чорнбземля чернозём [Одвічне прагнення до землі гнало їх [козаків] на родючу чорпо- землю ланів (Тулуб)]. чорноземний чернозёмный [Мені б треба знати, де ж та Кам'яна Діброва, бо щось я бачу звичайний чорноземний степ і пилюку по шляхах, а каміння навіть у бруківці не бачу (Ле)]. чорноклен бот. обл. (Acer campestre L.) черноклён, паклен, неклен [Густі кущі ліщини, бузини, чорноклену понависали зверху над криницею (Н.-Лев.)]. чорнокленовий черноклёна (род. п. от черноклён); (об изделии) из черноклёна [Нема Позихайлика між очеретами, не стримить з-за кущів його удлище довге, чорнокленове, і хлопців немає (Морд.)]. чорнокнижник чернокнижник [Мати ненавиділа діда і вважала його за чорнокнижника (Довж.)]. чорнокнижництво чернокнижие [Начальники та священноначальники обвинуватили нас у єресі та чорнокнижництві (Іван.)]. чорнокорий чернокорый [Припавши лицем до споловілої від засухи, мертвої трави, Бронко лежав у тіні старезної чорнокорої липи (Вільде)]. чорнокорінь, -реня бот. (Cynoglossum L.) чернокорень [Професор Б. М. Козо-Полян- ський наводить ряд так званих мишогон- них рослин. Серед них особливо ефективним виявився широко розповсюджений бур'ян— чорнокорінь лікарський, запаху якого миші не переносять (Наука і життя, 1960, 5)]. чорнокосий черноволосый [— Тамара... — почав був я, простягнувши руку. — Борисівна, — підказала чорнокоса жінка (Грим.)]. чорнокрилий чернокрылый [Чорнокрилі, білогруді щебетухи [ластівки] своїми піснями звеселяють доярок, і дівчата гордяться, що в них така весела ферма (Цюпа)]. чорнокудрий чернокудрый. чорнолиций, -ця, -це чернолицый [Усе химерне до дрібниць [у Ріо-де-Жанейро] — І крик, і крок, і помах.., І плавний вир автомашин, І блискавки-реклами, І дим, і сонце, і бензин, І чорнолиці дами (Рал.)]. чорнолісся, чорноліс, -су чернолесье, чёрный лес [В неділю, після сніданку, вдягнувшись у святкове вбрання, Дмитро перекинув на плече дробовик і пішов з сином в чорнолісся (Ст.); Грім прогримів над чорнолісом — трави й дерева Злива облила —і райдуга стала на сході (Пере.)]. чорнолоз, -зу бот. разг. (Salix pentandra L.> чернолоз, чернотал [Весело дзюрчала вода» із стріх, вже в полі чорніли бугри, набух чорнолоз (Горд.)]. чорноморець, -рця черноморец [Гей, нумо, хлопці, славні чорноморці, Вийдемо на кручі-береги! Гордо прапор майорить на сонці Там, де впали вороги (Мас.)]. чорноморський черноморский [Почалася рання чорноморська осінь (Скляр.)]. чорноокий черноглазый; поэз. черноокий [Чорноока Оленка, вмита, вибілена, лежала на подушці і щось весело сама з собою щебетала (Мирн.); А на Україні тал» степи широкі, Дівчата хороші, чорноокії (народна пісня)]. чорнопереділець, -льця полит, ист. чернопе- редёлец [Невелика група революційних народників «чорнопередільців», змушених емігрувати, почала старанно вивчати марксизм і уважно знайомитися з західноєвропейським робітничим рухом (Іст. КПРС)]. чорноризець, -зця уст. черноризец (уст.)ї монах [Копронідос став потайним чернечим агентом для приставки пляшок з усяким добром для чорноризців... (Н.-Лев.)]. чорнороб чернорабочий [Рух 8а складання технічного екзамену, що зародився в 1931 році, поширився на всі заводи, фабрики і новобудови.. Сотні тисяч вчорашніх чорноробів і будівельників оволоділи новими* професіями (Іст. КПРС)]. чорноробський чернорабочий. чбрно-сйній 1) чёрно-сйний; 2) (с синеватым оттенком) йссиня-чёрный [Тихо було, пре- тихо, лише з-за круч чорно-синя хмара 'вставала і кібці пищали перед бурею» (Донч.)]. чорно-сйнявий йссиня-чёрный [Од берега ліниво поповз човен у яорно-синяву морську далечінь (Доев.)]. чорнослив, -ву чернослив [Найкращий чорнослив (сушені сливи) бував з угорок (Укр, страви)]. чорносорочечник полит, чернорубашечник [Коли вони гуляли по вулицях, заповнених чорносорочечниками, і до них підходив який-небудь здоровенний парубчак у високих блискучих чоботях з портупеєк> через плече й простягував їм залізну бляшанку для пожертвувань «у фонд нашого* великого руху» [фашизму], вона з викликом сміялась (Ю. Бедз.)]. чорносотенець, -нця полит, черносотенец [На протиставленні інтересів різних націй, на отруєнні свідомості темних і забитих мас побудовані всі розрахунки чорносотенців (Ленін)]. чорноебтенка полит, черноебтенка. чорносотенний полит, черносотенный [Не* щадно бичує Ленін чорносотенний великоруський шовінізм, царську політику гноблення національностей (Біогр. Леніна)]. чорносотенство полит, черносотенство [Неможна боротися з шовінізмом і чорносотенством у зовнішній політиці, не борю* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)