Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

чор
446
чор
стилаїоть обрій димами, чорнять половину
неба (Ст)]; 2) перен. чернйть, очернять
[Якби сам був білий, то б не чорнив
другого (прислів'я)].
чорнитися, -нюся, -нйшся черниться;
сурьмиться. Ср. чорнити 1.
чорниця бот. (Vaccinium myrtillus L.) черника
[Ми рвемо над дорогою стиглі чорниці
( Пиян)].
чорничний черничный.
чорничник черничник.
чорниш, -ша 1) энт. чернотелка [Сходи
бавовнику пошкоджують жуки-чорниші та
їх личинки (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)];
2) тип. марашка.
чорніння чернение [Внаслідок хімічної
реакції між барвником і металом утворюється
шар забарвленої хімічної сполуки, що
рівномірно вкривав всю поверхню виробу.
Так здійснюється воронування заліза і
сталі, чорніння міді, забарвлення її в
зелений, коричневий та інші кольори (Наука
і життя, 1955, 1)].
чорнісінький чернёхонький, чернёшенький.
чорнісінько нар. чернёхонько; поэз. чер-
ным-чернб.
чорність, -ності чернота [Тут [на полянці]
було трохи ясніше, смереки наче замкнули
поза собою чорність глибокої ночі (Коцюб.)].
чорніти, -нію, -нієш чернеть; (виднеться —
ещё) чернеться [Весна іде. Сніги чорніють
(Стар.); Над річкою, в чистім полі, Могила
чорніє (Шевч.)].
чорнітиоя, -ніється редк. чернеться, чернеть
[Маленькі хати чорнілися купками на
білому сніговому тлі (Фр.)Ь
чорнішати, -шаю, -шаєш больше чернеть,
становиться более чёрным, становиться
чернее [Ліс все густішав, чорнішав
(Коцюб.)].
чорно 1) предик, черно; (о темноте — ещё) тьма
непроглядная, тьма кромешная
[Вдалині у вибаляу руде село. А то куди
не глянь — зелено, чорно... Латка біля
латки — чорно, велено... (Головко); Під
яблунею було темно, аж чорно (Коцюб.);
На городі вітер шумить вербами, надворі
чорно; блискавиця поблискує (Вовч.)\;
2) нар. перен. плохо [Лучицька: Ти
мені не ймеш віри? Невже ти зміг про мене
так чорно помислити? Антосю, що ж це?
(Стар.)].
чорнобиль (род. чорнобилю — м. р. и разг.
чорнобилі — ж. р.) бот. (Artemisia
vulgaris L.) чернобыльник; разг.
чернобыль, чернобыл [Думки більше і частіше
навертаються про Ганнине життя
нещасливе, про ту пустку-хатину, де тепер заріс
двір високим чорнобилем та кропивою
(Н.-Лев.); Звисала на стежку висока
трава, кущі чорнобилю, повиті берізкою (Ко-
зач.); Грицько.. почав збивати цурупалком
то вершки високої чорнобилі, то червоні
головки будяків (Мирн.)].
чорнобородий чернобородый [А на кінці йшов
у червоній сорочці й чорних штанях, у
мохнатій шапці здоровий чорнобородий
чоловік з здоровенним нагаєм на плечі —
то кат (Мирн.)].
чорнобривець, -вця 1) чернобровый; (неточно)
красавец [А я в його молодого, В того
чорнобривця, Беру коня, та й нічого —
Веду до криниці (Шевч.)]; 2) (чаще мн. ч.
чорнобривці) бот. (Tagetes L.)
бархатцы, бархатки; укр. чернобрйвцы [У
вікна знадвору заглядають квіти:
чорнобривці, королевий цвіт, мальва, рожа
(Л. Укр.)]; ~вець ед. ч. бархатец; черно-
брйвец [З-за густих верб по воді вилинув
човник, а на човнику сидів Улас, чорнявий
та гарний, як чорнобривець (Н.-Лев.)].
чорнобривий, уст. чорнобровий чернобровый
[Полюбилась би я, Одружилась би я З
чорнобривим сиротою, Та не воля моя!
(Шевч.); Вона була здалеку взята, і така-то
вже хороша, чорноброва (Вовч.)].
чорнобривка чернобровая; (неточно)
красавица [Тільки пісеньку, як вдасться, Я від
тебе запишу.., Бо я чув, її співала Ти на
тому явірку, Під яким колись стояла
Чорнобривка у вінку (Ус.)].
чорнобривчики ласк, от чорнобривці [Хоч
і стара хата і покрівля вже почорніла, та
як зацвітуть Катрусині чорнобривчики та
маки — веселіше стане на серці (Іван.)].
Ср. чорнобривець 2.
чорнобровий см. чорнобривий.
чорно-бурий черно-бурый [Всі здивувалися,
побачивши, що в зайвому, восьмому, мішку,
набитому найтугіше, серед шкірок білки і
горностая були дві чорно-бурі лисиці
дивної краси (Багм.)].
чорнобурка разг. чернобурка [3 кухні
входить Мотря з чорнобуркою на плечах
(Мор.)].
чорновидий чернолицый [Префект: ..Ми
сами на варварів якихсь перевернулись,
навчившись «африканської латині» від
чорновидих «римських громадян» (Л. Укр.)].
чорновий черновой [Ніхто з журналістів не
повинен цуратися кропіткої, чорнової
роботи (Рад. Укр., 1959, IV)].
чорноволосий черноволосый [її чорноволоса
голова з маковим вінком здавалась
квіткою між високою травою на окопі (Н.-Лев.)].
чорновусий черноусый [Чорновусий румин
грав на катеринці, а маленька мавпа
кумедно танцювала (Донч.)].
чорноголовий черноголовый; (о людях — ещё)
черноволосый [Пташки збиралися на
влови — Комах їм треба принести: Малята
он чорноголові Бач, як роззявили роти!
(Hex.); Вичуняла [Уляна] і серце і душу
віддала своїй дитині, своєму чорноголовому
Івасеві (Мирн.)].
чорноголовці, -ців (о сапогах) уст. красные
с чёрными головками [Були тепер у неї
й чоботи добрі, чорноголовці, плахти й
дерги дорогі (Мирн.)].
чорногорець, -рця черногорец.
Чорногорія Черногория.
чорногорка черногорка.
чорногорський черногорский.
чорногорці, -ців черногорцы.
чорногривий черногривый [Іржуть на вітрі
коні чорногриві (Мал.)].
чорногрудий черногрудый [На віконну лутку
скочив чорногрудий горобецьг(До/іч.)].

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)