Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чор 446 чор стилаїоть обрій димами, чорнять половину неба (Ст)]; 2) перен. чернйть, очернять [Якби сам був білий, то б не чорнив другого (прислів'я)]. чорнитися, -нюся, -нйшся черниться; сурьмиться. Ср. чорнити 1. чорниця бот. (Vaccinium myrtillus L.) черника [Ми рвемо над дорогою стиглі чорниці ( Пиян)]. чорничний черничный. чорничник черничник. чорниш, -ша 1) энт. чернотелка [Сходи бавовнику пошкоджують жуки-чорниші та їх личинки (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]; 2) тип. марашка. чорніння чернение [Внаслідок хімічної реакції між барвником і металом утворюється шар забарвленої хімічної сполуки, що рівномірно вкривав всю поверхню виробу. Так здійснюється воронування заліза і сталі, чорніння міді, забарвлення її в зелений, коричневий та інші кольори (Наука і життя, 1955, 1)]. чорнісінький чернёхонький, чернёшенький. чорнісінько нар. чернёхонько; поэз. чер- ным-чернб. чорність, -ності чернота [Тут [на полянці] було трохи ясніше, смереки наче замкнули поза собою чорність глибокої ночі (Коцюб.)]. чорніти, -нію, -нієш чернеть; (виднеться — ещё) чернеться [Весна іде. Сніги чорніють (Стар.); Над річкою, в чистім полі, Могила чорніє (Шевч.)]. чорнітиоя, -ніється редк. чернеться, чернеть [Маленькі хати чорнілися купками на білому сніговому тлі (Фр.)Ь чорнішати, -шаю, -шаєш больше чернеть, становиться более чёрным, становиться чернее [Ліс все густішав, чорнішав (Коцюб.)]. чорно 1) предик, черно; (о темноте — ещё) тьма непроглядная, тьма кромешная [Вдалині у вибаляу руде село. А то куди не глянь — зелено, чорно... Латка біля латки — чорно, велено... (Головко); Під яблунею було темно, аж чорно (Коцюб.); На городі вітер шумить вербами, надворі чорно; блискавиця поблискує (Вовч.)\; 2) нар. перен. плохо [Лучицька: Ти мені не ймеш віри? Невже ти зміг про мене так чорно помислити? Антосю, що ж це? (Стар.)]. чорнобиль (род. чорнобилю — м. р. и разг. чорнобилі — ж. р.) бот. (Artemisia vulgaris L.) чернобыльник; разг. чернобыль, чернобыл [Думки більше і частіше навертаються про Ганнине життя нещасливе, про ту пустку-хатину, де тепер заріс двір високим чорнобилем та кропивою (Н.-Лев.); Звисала на стежку висока трава, кущі чорнобилю, повиті берізкою (Ко- зач.); Грицько.. почав збивати цурупалком то вершки високої чорнобилі, то червоні головки будяків (Мирн.)]. чорнобородий чернобородый [А на кінці йшов у червоній сорочці й чорних штанях, у мохнатій шапці здоровий чорнобородий чоловік з здоровенним нагаєм на плечі — то кат (Мирн.)]. чорнобривець, -вця 1) чернобровый; (неточно) красавец [А я в його молодого, В того чорнобривця, Беру коня, та й нічого — Веду до криниці (Шевч.)]; 2) (чаще мн. ч. чорнобривці) бот. (Tagetes L.) бархатцы, бархатки; укр. чернобрйвцы [У вікна знадвору заглядають квіти: чорнобривці, королевий цвіт, мальва, рожа (Л. Укр.)]; ~вець ед. ч. бархатец; черно- брйвец [З-за густих верб по воді вилинув човник, а на човнику сидів Улас, чорнявий та гарний, як чорнобривець (Н.-Лев.)]. чорнобривий, уст. чорнобровий чернобровый [Полюбилась би я, Одружилась би я З чорнобривим сиротою, Та не воля моя! (Шевч.); Вона була здалеку взята, і така-то вже хороша, чорноброва (Вовч.)]. чорнобривка чернобровая; (неточно) красавица [Тільки пісеньку, як вдасться, Я від тебе запишу.., Бо я чув, її співала Ти на тому явірку, Під яким колись стояла Чорнобривка у вінку (Ус.)]. чорнобривчики ласк, от чорнобривці [Хоч і стара хата і покрівля вже почорніла, та як зацвітуть Катрусині чорнобривчики та маки — веселіше стане на серці (Іван.)]. Ср. чорнобривець 2. чорнобровий см. чорнобривий. чорно-бурий черно-бурый [Всі здивувалися, побачивши, що в зайвому, восьмому, мішку, набитому найтугіше, серед шкірок білки і горностая були дві чорно-бурі лисиці дивної краси (Багм.)]. чорнобурка разг. чернобурка [3 кухні входить Мотря з чорнобуркою на плечах (Мор.)]. чорновидий чернолицый [Префект: ..Ми сами на варварів якихсь перевернулись, навчившись «африканської латині» від чорновидих «римських громадян» (Л. Укр.)]. чорновий черновой [Ніхто з журналістів не повинен цуратися кропіткої, чорнової роботи (Рад. Укр., 1959, IV)]. чорноволосий черноволосый [її чорноволоса голова з маковим вінком здавалась квіткою між високою травою на окопі (Н.-Лев.)]. чорновусий черноусый [Чорновусий румин грав на катеринці, а маленька мавпа кумедно танцювала (Донч.)]. чорноголовий черноголовый; (о людях — ещё) черноволосый [Пташки збиралися на влови — Комах їм треба принести: Малята он чорноголові Бач, як роззявили роти! (Hex.); Вичуняла [Уляна] і серце і душу віддала своїй дитині, своєму чорноголовому Івасеві (Мирн.)]. чорноголовці, -ців (о сапогах) уст. красные с чёрными головками [Були тепер у неї й чоботи добрі, чорноголовці, плахти й дерги дорогі (Мирн.)]. чорногорець, -рця черногорец. Чорногорія Черногория. чорногорка черногорка. чорногорський черногорский. чорногорці, -ців черногорцы. чорногривий черногривый [Іржуть на вітрі коні чорногриві (Мал.)]. чорногрудий черногрудый [На віконну лутку скочив чорногрудий горобецьг(До/іч.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)