чол 445 чор чолопок, -пка, уменьш. чолопбчок, -чка обл. 1) верхушка, макушка [На самісінькому чолопочку шпиля манячила та мріла в імлі чорна струнка постать (Н.-Лев.)]; 2) (часть голови) макушка [Шапка на самому чолопочку (Н.-Волин. у. — Сл. Гр.)]. чом нар. разг. почему, отчего; (с какой целью) редк. зачем [Чом ти не розцвітаєш, долег Чого така ж, як і торік — Ідеш похила, невесела..? (Гл.); Я дивлюся на нього й не знаю, Чом забилося серце моє (Сос); Е д і- т а: Зостанься дома. Крістабель: Чом? (Л. Укр.)]; чом [би] не так! разг. как бы не так!; чом ж є почему же, отчего же [М а т и до Килини: Чого ви спішитесь? Та вже посидьте! К и л и н а: Ей, ні вже, дядинусю, я піду. Дивіть, уже нерано, — я боюся. М а т и: Лукашу, ти провів би. Л у к а ш: Чом же, можу (Л. Укр.)]. чому 1) мест. см. що1; 2) нар. почему, отчего [Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? (Л. Укр.); Він здивувався, чому це нараз так тихо стало (Фр.)\ Мені відразу стало зрозуміло, чому під будівництво обрано саме це місце (Смол.)]; ^му ж почему же, отчего же [— Чому ж ти, Горпино, не сядеш та не спочинеш? — обернувся дід до молодиці, що стояла коло його і дивилася то на діда, то на сина (Мирн.)]; ~му ж би н і? а почему бы нет? [Л ю ц і й: Що, твоє сумління чисте? П а р в у с: Чому ж би ні? (Л. Укр.)]. чомусь 1) мест. см. щось1; 2) нар. почему-то, отчего-то; (по какой-либо причине) почему- нибудь, почему-либо, отчего-нибудь, отчего-либо [Чомусь подовгу стояли на кожній станції (Шовк.)]. чонгурйстка муз. чонгурйстка. чбнгурі нескл. сущ. м. р. муз. чбнгури [Я для того чонгурі узяв, Щоб він чисто звучав у співця, Думи праведні окрилив (Нагн.)]. чопёць, -пця, чопик, -пика, чопок, -пка уменьш. от чіп2 [Котилось барильце — без нопця, без рильця (Ном.); Нове Пивце шуміло і мурчало, Що, бач, під чопиком йому душненько стало (Боров.); На столі кипів пузатий самовар з увігнутим боком і дерев'яним чопком замість крана (Бойч.)]; п'я ний (насмоктався) як г^пбк разг. пьяный вдрызг [Коли дивимось — несе Сенька на блюді здоровенний кус м'яса, вже й насмоктався як той чопок, диба мов не своїми ногами, сюди й туди його хилить (Стор.)]; см. ещё чіп2: п'я- н и й як чіп. чоповий: rwBHE отвір отверстие для затычки [Бочки, заповнені огірками, забивають верхнім дном з чоповим отвором, а в діжку поверх спецій кладуть кружки і гніт, щоб огірки не спливали на поверхню (Колг. Укр., 1956, 8)]. чопбк см. чопёць. чорзпа-що (род. чорзна-чого) вульг. чёрт знает что [Він говорить багато, та все норзна-що (Ном.)]. чорна 1) прил. см. чорний; 2) (род. чорної) сущ. (помещение для заключения) уст. тёмная, арестантская [Цілий тиждень просиділи хлопці в чорній (Мирн.)]. чорнений чернённый (прич.); прил. чернёный. чорненький уменьш., ласк, чёрненький [Ой за гаєм, гаєм, Гаєм зелененьким, Там орала дівчі нэнька Воликом чорненьким (народна пісня); Була я в батька, було моє личко біленьке й брови чорненькі, а в свекора личко моє змарніло й брови полиняли (Н.-Лев.)]. ^ чорнесенький разг. ласк, от чорненький [Чорнесенькі галенята, підійміться вгору («а- родна пісня)]. чорний 1) чёрный [Стала слава на все село, Стали поговори, — Все за того козаченька, Що чорнії брови (Л. Укр.); Ольга ввійшла в провалля дверей з чорного ходу (Смол.); Щоб на тебе прийшла чорна година! (Ном.); Поема [Т. Шевченка «Єретик»] сповнена гніву проти чорних сил Ватікану, що й сьогодні є центром світової реакції і мракобісся (Кир.)]; 2) (испачканный) грязный; уст. чёрный [На господиню гидко й глянути: сорочка чорна, спідниця задрипана (Коцюб.)]; О г^нии день чёрный день [У кого зосталася яка копійка про чорний день, — той і ту витрушував (Мирн.)]; r^/не кофе, г^на кава чёрный кофе [Пообідавши, він велів подати собі чорну каву, закурив цигаро (Фр.)]; ~ний ліс см. ліс; ^на металургія чёрная металлургия [Чорній металургії належить виняткова роль у створенні матеріально- технічної бази комунізму (Ком. Укр., 1960, 6)]; Чорне море Чёрное море; ^ний пар с.-х. чёрный пар, чистый пар [Чорний пар — ознака культурного землеробства (Колг. вироби, енцикл.)]; ~ним п о білому чёрным по белому; ~на х а- т а чёрная (курная) изба; ^на хворо- б а (разг. болість) см, хвороба. чорнило чернила [Перо й чорнило маю, Натхнення лиш нема! (Л. Укр.)]. чорнильний чернильный [Дашин лист був написаний чорнильним олівцем (перекл з О. Толстого)]; г^на душа разг. ирон. чернильная душа [Не таючись, скажу, тобі: чорнильна душа була в мене. Опріч казенщини — там губернських та сенатських відомостей — і в руки нічого не хотілось узяти (Коцюб.)]; ~ний мішок анат. чернильный мешок [Для захисту, від ворогів більшість спрутів випускав з свого тіла, з так званого чорнильного мішка, темну рідину, яка каламутить воду і позбавляє переслідувачів видимості (Наука і життя, 1958, 2)]; «^>ла пляма чернильное пятно; (на бумаге чаще) клякса [Не любить і він, коли в зошиті пляма. (Страмитимуть знову — учителька, мама!..) Нахилиться Митя під парту тайком І пляму чорнильну Лизне язиком! (Ол.)]. чорнильниця чернильница [На ослоні перед ним лежали книжки, розгорнутий зошит і стояла чорнильниця (Донч.)]. чорнити, -ню, -нйш 1) чернйть; (волосы, брови уст. — ещё) сурьмить [Пожежі за-
|