Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чот 452 чуб чотиричленний мат. четырёхчленный. чотирнадцятий четырнадцатый [С т в х а: ..Моїй Гальці оце тільки після Семена пішов чотирнадцятий (Кроп.)]. чотирнадцятилітній четырнадцатилетний [На коні, чорний від пороху, під'їхав чотирнадцятилітній Сашко Половець (Янов.)]. чотирнадцятиповерховий четырнадцатиэтажный [Жили Сагайдаки на Хрещатику, у височенному, увінчаному шпилем чотирнадцятиповерховому будинку (Собко)]. чотирнадцять (род. чотирнадцяти и чотирнадцятьох) четырнадцать. чотирьохактний театр, четырёхактный. чотирьохосьовий четырёхосный [Почалося відвантаження вузлів генератора на будівельний майдчнчик. Щоб перевезти їх, буде потрібно більш як тридцять чотирьохосьових платформ і вагонів (Рад. Укр., 1959, IV)]. чотирьохсотий четырёхсотый. чотирьохсотлітній четырёхсотлетний. чотирьохсотліття четырёхсотлетие. чотирьохсотрічний четырёхсотлетний. чотирьохсотріччя четырёхсотлетие. чотирьохтисячний четырёхтысячный. чотки, -ток церк. чётки [Ксьондз перебирає опуклі чотки, дивиться кудись у куток, наче й забув, про що питав (Риб.)]. чотовий, -вого воен. уст. взводный [Чотовий, щоб не нашкодити собі, прогнав його з підводи (Кач.)]. чбхкання пыхтение [Виселок утопав у темряві, тільки над шахтою крізь мряку проступало кілька електричних вогників та чути було чохкання паровика (Панч)]. чохкати, -кав пыхтеть [Горленко замислено оглянула виднокруг — на річці катери чохкали попереду барж, хвилі лінькувато бились об сонні береги (Панч)]. чохла разг. манжета, манжет; (отворот) обшлаг; конец рукава [Сорочки на жінках не вишивані, а заткані на рукавах та на чохлах червоними смужками (Н.-Лев.); Чи робить, чи ні, а все мов піт чохлою втирає (Барв.)]. чохлик уменьш. чёхлик [Тіло такого корінця [плодових рослин] складається з чохлика, зони росту і зони вбирання води (Садівн. і ягідн.)]. чохлити, -лю, -лиш чехлйть. І чохол, -хла 1) чехол [Кулеметники зняли чохли з кулеметів і ладили стрічки (Янов.)]; 2) геол. чехол [Характерним для Українського кристалічного масиву є перекриття його тонким чохлом четвертинних та третинних осадків (Геол. ж., 1954, XIV, 4)]. чреват и й книжн. чреватый [Важливі події сталися за звітний період і в галузі зовнішньополітичній. Чревата великими небезпеками напруженість у міжнародних відносинах завдяки послідовній миролюбній зовнішній політиці країн соціалістичного табору змінилась певною розрядкою (Матер. XX з. К її PC)]. чреват і сть, -тості книжн. чреватость. чрево книжн. чрево [Ну ж, і майстри письменники, нівроку! Без них чималу мав би я ' ] мороку Пізнати Лувр чи розшукать Нотр Дам, Парижа чрево показати вам... (Рил.)]. чревовіщання чревовещание. чревовіщатель, -теля чревовещатель [Ф а- л є с: Де ти, Протею? Протей, як чревовіщатель, то ніби здалеку, то зблизька: Тут! і тут! (перекл. Лукаша)]. чревовіщателька чревовещательница. чревовіщати, -щаю, -щаєш чревовещать. чтйтель, -теля уст. чтйтель (уст.); почитатель [? однім човні муж побожний, міщанин заможний, Що святого Николая чтйтель був неложний. Обік нього його жінка, гарна, як калина, На руках своїх тримає одинака-сина (Фр.)Ь чтйти (чту, чтиш) 1) уст. чтить (книжн.); почитать [І час прийде, коли весь світ покине Богів і духів, лиш тебе, богине, Чтить буде вічно — тут, на полотні (Фр.)]; 2) (называть) обл. величать [Як тепер тя звати, як тепер тя чтить (Гол. — Сл. Гр.)]. чуб чуб; (торчащий клок волос или перьев — ещё) хохол; (на лбу — обычно) вихор [Прийде з гармонню на свято Та чубом махне золотим, Найкращі тутешні дівчата — Вервечкою ходять за ним (Мур.); — Ану, Гнідко, розправляй ноги! — промовив дід до коня, обійшов кругом його, смикнув за чуба (Мирн.); Васильків батько, худий і високий, копав на городі картоплю. Він. вивернув уже другий кущ, але цеберка була все ще порожня. Батько з серцем підважив третій кущ і висмикнув його за зелений чуб (Панч)]; доходить до ^ба разг. доходит до потасовки [Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика, і в горю- дуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута (Котл.)]; забрити ^5а разг. забрить лоб [Танцювали весело і любо Хлопці, аж рипіли постоли, А па ранок їм забрили чуба І в прийом жовнірський повели (Воронько)]; нагріти ~3а см. нагрівати; н а м' я т и ^ба кому см. наминати 2; чухати ^5 (^ба) разг. чесать затылок (в затылке) [А ми дивились і мовчали, Та мовчки чухали чуби (Шевч.)]; пани б'ю т ь с я, а в мужиків <^бй болять поел, бары дерутся, а у холопов чубы трещат; пустився в бійку — ^ба не жалій поел, идти в драку — волос не жалеть; хто б'ється, а в кого г~>Ь болить погов. ваши играют, а наши рыдают или в чужом пиру похмелье. чубаєчка уменьш., ласк, хохлаточка [Ой ти, чаєчка, ти, чубаєчка, позич мені чуба (народна пісня)]. чубайка разг. 1) хохол, хохолок [А кулик чайку взяв за чубайку (народна пісня)]; 2) (птица) хохлатка. чубар, -ря разг. хохлач. чубарий чубарый. чубатенький уменьш., ласк, от чубатий [Як була я у батенька, так була чубатенька, а як стала у свекрухи, то й об'їли чуб мухи (Ном.)]. чубатий чубатый (разг.); (преим. о птицах) хохлатый; (с вихрами) вихрастый; (всклоко- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)