Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тер 34 тер говорении и болтовне) разг. редк. трещать [Війт озлобився: — Мовчи, бабо, не терем- коти мені тут! (Март.)]. теремок, -мка 1) уменьш., ласк. теремок [Крізь клени було вже видко осяяний згори московський теремок (Вас.)]; 2) обл. венок из искусственных цветов [для ношения на голове или украшения образов]. терен, -рну, терн бот. (Prunus spinosa L.) тёрн, терн; (о кустарнике—ещё) терновник [Край просіки росли кущі колючого терну (Донч.); З-під густих брів блищали чорні, як терен, очі (Н.-Лев.)]. терен, -ну уст. редк. см. територія, поприще. теренець, -нцю уменьш., ласк, от терен. тереновий терновый [Теренова наливка (Сл. Гр.)]. теренок, -нку уменьш., ласк, от терен. Терентій, разг. Терёшко, Терёнь, -ня Терентий. тереняк, -ка см. тернівка. Терень см. Терентій. терець, -рця терец. Терёшко см. Терентій. тер'єр, -ра терьер. терзання книжн. терзание [Хто любовно скаже непослушці Про терзання чи любов свою1, Я ж своїй вклоняюся Танюшці, Серце їй і совість віддаю (Шп)]. терзати, -заю, -заєш книжн. терзать [Ще один листик зірвав Кость з куща. Довго терзав його — аж поки пальці на обох руках не стали зеленими (Шовк.); — Ти не терзай, — просила Ніна, — скажи зразу: погано? (Донч.)]. терзатися, -заюся, -заєшся книжн. терзаться [Нудьгувала Віра, терзалась, мучилась від самотності й дум, що жалили їй душу й серце, що вкорочували вік молодий (Шиян)]. терикон горн, террикон [Праворуч видко над будиночками верхівку терикона, вкриту незайманим снігом: шахту висаджено і не йде на терикон порода (Янов.)]. територіалізувати, -зую, -зуєш территориа- лизйровать [В епоху буржуазної революції буржуазія ще не територіалівувала себе: землеволодіння надто ще просякнуте феодалізмом в таку епоху (Ленін)]. територіальний территориальный [Керування промисловістю за територіальним принципом на базі певних економічних районів дасть змогу поліпшити використання місцевих ресурсів для розвитку промислового виробництва (Рад. Укр., 1957, II)]. територіально нар. территориально [Перш за все друкарня розрослася територіально за рахунок двох квартир, де., жили осілі ковалі-цигани з родинами (Вільде)]. територія территория [Вночі по спорожнілих доріжках території інституту [Захар] походжав, дивуючи сторожів (Ле)]. тёрка тёрка [Для затирання лицювального шару штукатурки використовують дерев'яні терки (Колг. вироби, енцикл.)]. теркатий см. таркатий. терковий тёрочный; ~вий апарат с.-х. тёрочный аппарат [У терковому апараті [коноплемолотарки] насіння витирається з головок, після чого воно разом з половою попадає на решето першої очистки (Техн. культ.)]. теркотання болтовня; трещание, тарахтение; (изредка) щебетание; воркование [Здалека то там, то там доносилося до їх теркотання парубків, котрі розходилися з улиці по домівках (Мирн.)]. Ср. теркотати 2. теркотати, -кочу, -кочеш и теркотіти, -кочу, -котиш разг. редк. 1) тарахтеть (разг.); (производить шум ударами — ещё) стучать; (время от времени — обычно) постукивать, (сильнее) громыхать [Широким полем, безлюдною дорогою сунеться і теркоче маленький візок (Фр.); Що воно там теркоче? Гадюка? Що, як вона вилізе та вкусе (Мирн.)]; 2) (перен. — о человеке; о птицах) разг. болтать; (бистро и бестолково фам. — еще) трещать, тарахтеть, тараторить; (только о пении птиц) щебетать; (ого- лубе — обычно) ворковать [Дядина, як та чечітка, теркоче та вичитує, а дядько коли- не-коли проведе товстим охриплим голосом та й замовкне (Мирн.); Пташки лящать, теркотять, співають (Мирн.)]. теркотливий 1) тарахтящий; 2) болтливый; ~вий гамір редк. трескучая болтовня [І сусідки та своячки частенько навідувалися до Василя, без уваги на його нехіть, надокучаючи йому розважанням та порадами, непокоячи цого своїм теркотливим гамором, хоч іноді дещо й допомагали в хатній роботі (Фр.)]. Ср. теркотати 1—2. терликати, -каю, -каєш пиликать [Я задумав зорганізувать квартет: сам я трошки терликав на скрипці (Кроп.)]. тёрлиця, тёрниця с.-х. трепалка, трепало; обл. тёрница [Мотрі на осінь ніби легшає трохи; хатня робота — спочинок, а надворі — прихватком тіпав плоскінь або матірку; скрипить терлиця під повіткою... (Мирн.); Ой, кину ж я бительницю, Позабуду і терницю, Подивлюсь на шлях, Що в степу заляг... (Ус.)]. терлич, -чу бот. (Gentiana L.) горечавка [Під полом лежали усякі трави і коріння: мнята, любисток, терлич, папороть (Квітка)]. терличка уменьш., ласк, от тёрлиця. терло нерестилище [Мов риби на^ терлі, спершися в тіснім шипоті, ..тонули й гибли сотки, тисячі монголів (Фр.)]. термальний геол. термальный [Намічено також розшуки і розвідку нових родовищ мінеральних вод і буріння свердловин на термальні води (Наука і життя, i960, 5)]. Термез Термез. терменвокс муз. терменвбкс. тёрми (род. терм) ист. термы [3 позорища увечері У терми сховався Святий кесар з лікторами (Шевч.)]. термідор, -ра ист. термидор. термідоріанець, »нця ист., полит, термидорианец. термідоріанство ист., полит, термидорианство. термідоріанський ист., полит, термидорианский. термін1, -ну (о времени) срок [Гідростанція буде введена в дію у встановлений урядом термін (Літ. газ., 1950, IX)]; г р о б и т и, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)