Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тер 33 тер спеціальностей: невропатолог, гінеколог, хірург, окуліст, фтизіатр, терапевт (Веч. Київ, 1958, IV)]. терапевтика мед. терапевтика, терапевтичний мед, терапевтический [В клініці терапевтичної стоматології мікроцид майже повністю витіснив застосування антисептиків (Мікр. ж., 1956, XVІ LT, 3)]. терапія мед. терапия [Тканинна терапія — молода галузь медичної науки (Літ. газ., 1950, VIII)]. терарій, тераріум террарий, террариум [Якщо тримати цю Гдеревну] жабку вдома в тераріумі, то по її поведінці можна передбачити різні зміни погоди (Наука і життя, 1956, 7)]. терармієць, -мійця терармёец. Ср. терармія. терармія (територіальна армія) воен. терармия (территориальная армия), тераса терраса [Хлопці зустрілися з Наталею, як і було умовлено, на терасі яхтклубу (Собко); Розташований терасами, Червоний Кут звідси весь був видний, мов на малюнку (Гур.)]. терасований террасированный. терасоподібний террасообразный. терасоподібно нар. террасообразно. терасування террасирование, террасировка [Одночасно з запровадженням правильних ґрунтозахисних сівозмін., слід провадити терасування крутих схилів (Колг. Укр., 1956, 4)]. терасувати, -сую, -суеш террасировать, терасуватий террасообразный [Вершина вулкана — обширне плато, в середині якого великий кратер з терасуватими схилами (Курс заг. геол.)]. терасуватися, -сується террасироваться, тератолог биол. тератолог. тератологічний биол., иск. тератологический; (о стиле — ещё) чудовищный [Основним видом декоративного оздоблення української рукописної книги в XIV ст. стае, як відомо, тератологічна орнаментика (Нар. творч. та етн., 1957, 2)]; ~ний орнамент тератологический орнамент, тератологія биол., иск. тератология, тератома мед. тератома, теребити, -блю, -бйш 1) теребить; разг. тормошить [Катя одвернулась, опустила повіки, пальцями теребила кінчик коси (Ко- зач.); Вони налітали одно на одного, бились грудьми, як роз'юшені півні,кусались і дряпались, як коти, ричали зі злості й теребили одно одного так завзято, що волосся в них наїжилось і стирчало, як вата, з їх дірявих лахманів (Коцюб.)]; 2) (освобождать от шелухи, скорлупы и т. п.) чистить, очищать; (реже) теребить [Рання пташка носок теребить, а пізня очиці жмурить (Ном.); Біля тину сидить спізнілий птах і теребить залишки насіння (Туд.)]; 3) (перемещать что-либо с усилием) разг. тащить [— Он яку хуру теребила на собі! — вказала Мар'я на корзину (Мирн.)]; О^ти на всі заставки (жадно есть) разг. уст. уплетать за обе щёки; щокому треба, той про те [й] ~бйть разг. уст. что у кого болит, тот о том [hJ говорит [Що кому треба, той про те теребить (Ном.)]. теребитися, -биться разг. редк. 1) карабкаться; (выбираться откуда-либо разг. — ещё) выдираться [Теребиться [Славка] до мене на віз (Вас); Над урвищем теребиться плазом розкарякувата груша (Кол.)]; 2) страд, з. чиститься, очищаться; теребиться; ерг. теребити 2. теребівля обл. место, очищенное от зарослей. теребій, -бія (о прожорливом человеке) разг. едок; (грубо) обжора [— Цссс! — перебили з гурту. А то професора побачили і кинулись врозліт, як курчата від шуляка, лиш недоїдки свідчили, що тут були люди, та ще й добрі теребії (Свидн.)]. теребіння, тереблення с.-х. теребление. теревенити, -ню, -ниш разг. балагурить; (заниматься бесплодными разговорами) разг. калякать, пустословить, пустозвонить; фам. тарабарить, растабарывать, раздобарывать, f>a3fla6apbiBaTb, точить лясы; болтать вздор] [Ну, звичайно, старий видряпався на свого, як то кажуть, коника і наготувався теревенити до ранку (Я нов.); Блаженко люто витріщився на юнака. — А що ж ти мені всю дорогу про неї теревениш? (Гонч.); В Христин и глухо забилося серце. — Годі, кажу, теревенити! — сердито проказала вона і, ображена, вийшла з кола дівчат (Збан.)]. теревені, -нів разг. турусы; пустословие (ед. ч.), пустозвонство (ед. ч.); фам. растабары, раздобары; нескл. тары-бары [Вона своїми реготами та теревенями не дає дівчатам діла робити! (Мирн.); Що ви слухаєте його теревені! (Тоб.)]; О ~ні правити (розводити, точити и m. n.) балагурить, точить лясы; фам. чесать зубы; (говорить бессмыслицу, что-нибудь некстати и т. п.) разг. плести (молоть) вздор (ерунду, чепуху), нести околёсицу (турусы), разводить турусы на колёсах; (реже) разводить бобьк [їм [жінкам] хоч цілий день, зібравшись у кучу, теревені правити, а що мужики їх та діти без обіду, так то їм і дарма (Квітка)], теревені-вені нескл. разг. тары-бары; пустые разговоры (басни, сказки); ~ні правити разг. заниматься пустыми разговорами, разговоры разговаривать [Тут треба щось робити, а не теревені-вені правити (Коцюб.)]; см. ещё теревені. терези, -зів весы; (для взвешивания тяжёлых предметов обл. — ещё) вага [3 ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії.., важив на аптекарських тендітних терезах білі порошки (Іван.); Кожен з нас, простих людей, рядових гвардійців людства, найвиразніше відчув, що він мав свою певну перевагу на великих терезах історії (Гонч.)]. Терези, -зів астр. Весы. терезки, -ків уменьш. разг. вески. Терек, -ку Терек. терем ист., позз. терем [Наш спів могутньо загримів Із Грановитої палати В аокої древніх теремів (Воронько)]. теремкотіти, -кочу, -котиш (о несмолкаемом 3-1402 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)