Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шеф 489 тиф які подали б допомогу селянству в його культурному розвитку (lern. MI PC)]. Шеффільд Шёффильд. шйба см. шибка. шибайголова разг. сорвиголова, сорванец; (мягче) озорник; (сильнее) головорез; (в приложении, в сказуемом также) отчаянный [Директор так і сказав:—Хоч Сашко Жук і шибайголова, а вчинок його по-справжньому товариський і навіть самовідданий (Сміл.); По обіді., прибув загін на два десятки шибайголів-козаків (Ле)\. шибати1, -баю, -баєш, шибнути и усилит. шибонути, -ну, -непі 1) редк. ударять, ударить; разг. шибать, шибануть; (взмахом — ещё) бросать, бросить [ —А ще кажеш: немає правди між людьми!.. А де ж у тебе правда? ..де?.. — Останні слова [Галі] гострим ножем шибонули в саме серце Чіпці (Мирн.); Шибонула [дівчинка] в його опукою, хлопець похопив та пустив до неї (Вовч.)]; 2) перен. ударять, ударить; (о запахе и т. п. разг. — ещё) шибать, шибануть; (о мыслях и т. п.) приходить, прийти (кому), осенять, осенить (кого), мелькать, мглькнуть (у кого), (куда) лететь, полететь [Що'йно я на сінешній поріг, а вже з хати шибнуло на мене духом печеного м'яса (Коцюб.); Руки і ноги затрусились, у голові шибонуло, туман наче знявсь перед очима... (Мирн.); X а р и- т о н: ..Вчора зовсім було насупилося на дощ — думка шибала: ось-ось поллє..! (Крон.); «Ще візьме ковалиха та й викине [листівки] або в печі спалить!» — шибнуло хлопцеві в мізку (Козл.); У його в голові шибнуло дивне порівняння (Фр.); Думка, мов непосидюча ластівка, шибала то до Дрогобича до старої матері, то до Борислава, де відтепер прийдеться йому жити (Фр.)]; вість (вістка и т. п.) ~нула разг. пронеслась весть [По цілім Бориславі шибнула вість, що Зелепуга викопав три ями кип'ячки і продає все Мендлеві за мільйон (Фр.)]; думка ~5ала, ~бнула по (у) голові (у голову) кому мысль мелькала, мелькнула у кого (в чьей голове), мысль осенила кого (чью голову), мелькало, мелькнуло в голове у кого, приходило, пришло в голову кому [— Невже ж цьому правда? — шибала думка по його голові (Коцюб.); І знову нова думка шибнула йому в голові (Фр.); Але нараз їй шибнула в голову думка, що Стальський вернув додому (Фр.)]; охо- т а ~нула кого разг. захотелось кому; разг. взяла охота кого [— Подумав я собі, що ви—людина молода, — казав він далі, — з благородними звичаями ще незнайомі, так самого охота шибонула з'явитись (Вас.)]; п о л у м 'я ~бає пламя полыхает [Вже мати у печі запалила — дрова знов тріщать, полум'я шиба, і димно у хатці (Вовч.)]; 3) (только несове рій. — суетливо двигаться) метаться [Це метелиця шибає поміж смереками і виє-скаженіє (Ірч.); Моя фантазія, мов мотиль коло квітки, невпинно крутилася й шибала коло олівця (Фр.)]. шибати2, -баю, -баєш (на кого) обл. быть по* хожим, походить. шибатися, -баюся, -баєшся обл. метаться [Шибається, як чорт по пеклі (Ном)'Т Гадки шибалися ьо Василевій голові (Фр.I шибеник 1) уст. висельник [Відірвався, як шибеник від шибениці (Ном.)\; 2) (правонарушитель) уст. разг. разбойник, головорез; б ран. висельник, каторжник [— Беріть, — каже [писар], — його та в колоду! Він воряга, злодіяка, шибеник (Квітка); Невже не чув пан офіцер про- цього шибеника? Адже це найнебезпечні- ший злочинець! (Донч.); Та я тебе так нагодую пиріжками, що ти й ноги витягнеш, шибенику проклятий!.. (Коцюб.)]; 3) (шалун) разг. сорванец, сорвиголова; (мягче)' озорник, пострел; ласк, пострелёнок [Вчителька останнім часом не впізнає цього- шибеника. На уроках не пустує та й іншим не дуже дозволяє (Ільч.); Ні батькова грізьба, ні материна умова нічого не подіють з таким гульвісою. шибеником... (Мирн.); Кузьмич підвівся, підійшов до Кол и ного стола, поклав свої жилаві руки хлопцям на плечі. — Ходіть до мене, шибеники. А то, бачу, вам не скоро подадуть (Руденко)]. шибениця виселица [Міністр внутрішніх справ Столипін вкрив країну шибеницями (Біогр. Леніна)]. шйбеничка уменьш. от шибениця [Трупом пала [Марія], як узріла Той хрестик- шибеничку (Шевч.) ]. шйбер, -бера техн. шибер [Тільки тепер зрозумів, що таке праця газівника. Коли раюм з своїми новими товаришами став морочитися з болтами шибера (Загр.)]. шибка, (реже) шйба [оконное] стекло (каждый отдельный кусок между переплётом рамы); (неточно) окно, разг. окошко [Багряно горіли хмари і відсвіт їхній лягав на шибки вікон і на обличчя Олесі (Шиян); У дверях теж була шибка, замазана, заяложена, з неї лився мутний жовтий світ (Мирн.); Лети, пташко, з захід сонця, защебечи в шибку (Г.-Арт.); Грім гурчав, аж брязкотіли шиби (Мирн.); Дим вислизав у діри шиб (Бажан); У шибу споглядаю- Гойдання теплих березневих віт (Рил.)]; ~ка (~ба) з якого скла какое стекло [Колись в тім віконці були шиби з грубого, матового скла (Фр.)]. шибкйй разг. быстрый; разг. шйбкий [Два чоловіки качаються серед двору, борюкаються... Той, що зверху, лютий, як звір, шибкий, як вітер (Мирн.)]. шибко нар. разг. 1) быстро; разг. шибко [Стій ти, човен, не шибко біжи (народна пісня)]; 2) обл. очень, сильно; разг. шибко; ~ко грамотний хорошо грамотный. шибнути см. шибати1. шибнутися, -нёться редк. колыхнуться, качнуться [Що раз вдарить кров живая, — колиска шибнеться, Ой, спи, дитя, вдень і вночі, поки серце б'ється! (Л. Укр.)]. шибонути см. шибати1. шибочка уменьш. от шибка [На вікнах випго- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)