Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тер 36 тер терморегуляція техн. терморегуляция. термос термос [Ад'ютант командира приніс термос із окропом (Янов.)]. термосити, -мошу, -мосиш разг. тормошить, теребить; (волосы и т. п.) трепать; (рыв- ками — изредка) трясти [Стасьо, хлопець жвавий, приступив до батька, взяв за плече і став термосити його з усеї сили. — Тату, вставайте! (Мак.); Як шалений вибіг [Забейко] на сходи — термосив клямкою, дзвонив і гатив носом черевика в двері (Вільде); Обі брюнетки вибігали, сильно термосили його руки на привітання (Фр-)]', лисиця ~сить к у р- к у лиса треплет (теребит) курицу. термосифон техн. термосифон. термосїнпя тормошение; трёпка; тряска. Ср. термосити. термоскоп техн. термоскоп. термосний термосный. термостабільний физ. термостабйльиьтй [Отрута міноги термостабільна і не руйнується при кип'ятінні (Наука і життя, 1956, 7)]. термостат физ. термостат. термостовпчик физ. термостолбик. термотанк мор. термотанк. термотерапія мед. термотерапия. термотривкий физ. термостойкий [Мартенівський цех «Запоріжсталі» одним з перших у Радянському Союзі перейшов на термотривкі склепіння робочого простору печі (Наука і життя у 1957, 1)]. термофіл биол. термофил. термофільний биол. термофильный. термофор, -ра мед. термофор. термофосфат, -ту хим., с.-х. термофосфат {Термофосфати утворюються при сплавлянні або спіканні фосфориту з содою, попелом, вапном, піском (Колг. вироби, ен- цикл.)]. термохімічний термохимический [Хімічні рівняння, в яких вказується кількість тепла, що виділяється або вбирається при реакції, пазиваються термохімічними (Заг. хім.)]. термохімія термохимия. термоядерний физ. термоядерный [Успіхи у використанні атомної та термоядерної енергії зумовлені насамперед досягненнями в дослідженні радіоактивних елементів (Наука і життя, 1956, 11)]. терн см. терен. терпи, -иів уст. терние (собир.) [По-простому: в минулім є терни. Але є також і вінки тернові, Царі у зброї зради і війни І бунтарі із зброєю любові (Рил.)]. терник, -ку терновник [Минуло кілька недовгих хвилин, і вони сиділи поруч над водою, в гущавині дикого тернику на камені (Вас.)]. тернина терновник; (о ягоде) плод тёрна, плод тёрна; (о колючке) уст. терние [Застава була обгороджена невисокою цегляною стіною, перед якою росла низькоросла жовта акація та колюча тернина (Збан.); На її блідому, посинілому личку вони [очі] здавалися двома свіжими тернинами, уткнутими в борошно (Вас); І завжди першую колючую тернину Приносила хвилина вороття (Л. Укр.)]. тернинка разг. уменьш. от терен. тернистий тернистый; ^тий шлях книжн. тернистый путь [За нього друзі розказали Про довгий і тернистий шлях: Як металурги страйкували, Вивчали Леніна в гуртках (Дмитр.)]. тёрниця см. терлиця. терничок, -чка разг. уменьш. от терник. тернівка наливка из тёрна; разг. редк. тер- новка [Тернівка здалася їй такою смачною. Вона, здається, ще ніколи нічого смачнішого не пила (Мирн.)]. тернівочка разг. ласк, от тернівка [Добре ж, паниченьку; допивайте ж на здоров'я ¦тернівочку та повечеряєте, та ляжете спати (Квітка)]. терновий терновый [Вона тягнеться рукою до тернової гілки і відчуває дотик гострих колючок... (Шиян); І иа її [Паміри] очах виступили дві сльози, як дві росинки на чорних тернових ягідках (Н.-Лев.)]; ~вий вінок терновый венец [Сьогодні ще стоїть вона в вінку терновім, Але вже сплетено лавровий їй вінок! (Рил.)]; ^ва х у ст- к а разг. [чёрный] шерстяной платок [У причиненому причілковому вікні швидко майнула тернова хустка на голові Югини (Ст.)]. тернок (род. теренка) уменьш. от терен [Хвалилася дівчина: «В мене очі, як тернок...» (народна пісня)]. Тернопіль, -поля Тернополь. Тернопільська область Тернопольская область. тернопільський тернбпольский. Тернопільщина Тернопольщина. тернослив, тернослива сад. тернослив, тернослива [3 Мартою якось посварилась, тернослив коріння окропом підляла, почало сохнути (Горд.); Він вибрав кілька при- горщів самих достиглих веприн, великих, як терносливи (Фр.)]. терпочок, -чка уменьш., ласк, от терен [Очі чорні, як терночок, Брови рівні, як шнурочок (народна пісня)]. тернути, -ну, -нёш разг. 1) потереть (неточно); разг. редк. тернуть; (только спичкой, палкой и т. п. по чему-либо сухому) разг. чиркнуть [Рябокінь тернув рукою себе по щоці, ніяково відповів: — Перш за все побіжу поголюся... (Минко); Тернула сірника, підпалила, і загуло весело жовте полум'я (Собко)]; 2) (перен.: съесть в большом количестве) фам. умять [Всі сіли за стіл, випили по чарці настойки й так тернули порося, що од його швидко зостались тільки кісточки (Н.-Лев.)]. тернутися, -нуся, -нёшся (об що) разг. потереться [Гнідко наблизився до Якима, скоса блиснув иа нього своїм червоним оком і тернувся об бік мордою (Мирн.)]. терпя разг. 1) (о растении) собир. терние [Зелене терня звисало гірляндами з-за плотів, а в багатьох місцях і само служило живоплотом (Вільде)]; стояти (вистояти, сидіти и т. п.) як на |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)