Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тер 37 тер г~пю редк. стоять (выстоять, сидеть и т. п.) как на иголках (на угольях, на углях) [Рябина: ..Вистояв я ту утреню як на терню, а вже хвалу божу, прости господи, [не міг, пішов з церкви (Фр.)\; 2) (отдельная колючка, шип) терние [Чий дух одва- жився б іти за ним блукати По тій діброві, якби там між терням Квітки барвисті вічні не цвіли? (Л. Укр.)]. терор, -ру террор [Інтервенти встановили в захоплених районах [Росії у 1918 році] печуваний терор (Іст. КПРС)]. тероризм, -му полит, терроризм [3 боку торговельно-промислових кіл [Франції] нерідко чути скарги на «тероризм» банків (Ленін)]. тероризований терроризированный, терроризованный. тероризування терроризирование, тероризувати, -зую, -зуєш терроризировать, терроризовать [Єдиним блоком з польськими фашистами і католицькою1 реакцією виступали українські буржуазні націоналісти. Вони тероризували населення, вбивали комуністів і прогресивних діячів (Іст. укр. літ.)]. тероризуватися, -зується терроризироваться, терроризоваться. терорист полит, террорист. терористичний полит. террористический [Проповідуючи единоборство інтелігенції з самодержавством, вони [есери] відвертали сили революціонерів на зовсім недоцільні терористичні акти і підривали організацію революційної боротьби мас (Іст. КПРС)]. терористка полит, террористка, терористський полит, террористский, терпеливий терпеливый [Занепадати духом з приводу труднощів і помилок є малодушність, є заміна терпеливої, витриманої, наполегливої пролетарської роботи інтелігентським «вищанням» (Ленін)]. терпеливість, -вості терпеливость [Юрко втратив терпеливість, і часто-густо доходило • до плачів (Козл.)]. терпеливо нар. терпеливо [Любовно і уважно, терпеливо і наполегливо Ленін відбирав керівні кадри партії (Біогр. Леніна)]. терпен, -ну хим. терпен [Останнім часом., виявлено новий цінний своїми властивостями препарат — стробан, що являє собою хлорований терпен консистенції меду (Наука і життя, 1957, 1)]. терпентин, -ну, уст. редк. терпентина спец. терпентин [В медицині вона [живиця] має кілька назв: терпентин, терпентиновий бальзам, сосновий бальзам або просто природна соснова смола (Наука і життя, 1У56, 9); Вийшли ми, йдемо до столярського цехмістра. Сей політуру вав якийсь стіл і весь був замазаний терпентиною (Фр.)]. терпентинний, терпентиновий спец. терпентинный, терпентиновый [В Криму і на Кавказі можна побачити цікаву рослину — дику фісташку, відому ще під назвою терпентинного або скипидарного дерева (Наука і життя, 1958, 5); Серед парку красується тисячолітнє терпентинове дерево (Вишня)]. терпець, -шло разг. терпение; (при отрицании разг. — обычно) терпёж [— Ну, годі терпіти! Терпцю не стає! — Вона кине чоловікові у вічі слово правди (Коцюб.)]; ^ць [мій (мені um. n.)] урвався (увірвався) терпение [моё (у меня и т. п.)] лопнуло, [мне um. п.] стало невтерпёж [Тримався, аж поки терпець увірвався (приказка); — Не буду... не хочу... — плакала вона у мене на плечі і не витирала очей. — Не можу більше терпіти, увірвався мій терпець... (Мур.)]; втрачати ~ць терять терпение; выходить из себя. терпимий терпимый, разг. сносный; (в сказуемом — ещё) сносен [Більшість інших валок теж понаймалися в цей день, до того ж за досить терпиму плату (Гонч.)]. терпимість, -мості терпимость [Драматургові [Я. Мамонтову] вдалося., переконливо розвінчати в образі Матвія Шостака [п'єса «Своя людина»] шкідливу і небезпечну м'якотілість, терпимість до ворога (Рад. літер., 1958, 5)]. терпимо нар. терпимо; разг. сносно. терпін, -ну хим. терпйн. терпінгідрат, -ту хим. терпингидрат. терпіння терпение [Був у цього хлопця хист розвідника — кмітливість, хитрість, терпіння, обережність і рішучість (Верш.)]; втратити <^ня выйти из терпения, потерять терпение. терпіннячко разг. уменьш., ласк, от терпшня. терпіти, -плю, -пиш терпеть, претерпевать; (реже) выносить, переносить [Не плач, Катерино, не показуй людям сльози, Терпи до загину! (Шевч.); Населення України терпіло також від постійних розбійницьких нападів турків і кримських ханів (Тези про 300-річчя)]; <^ти біль терпеть боль; «-^ти від (од) холоду терпеть (страдать) от холода; разг. холодать [Може, хоч на старість не прийдеться до кривавого поту робити, терпіти од холоду й голоду та од літньої спеки палючої! (Мирн.)]; г^пй, козаче, отаман ом будеш поел, терпи, казак, атаманом будешь; ~ти поразку (крах) терпеть поражение (крах) [Імперіалісти, всі вороги Радянського Союзу намагалися і намагаються підірвати дружбу народів. Та вони завжди терпіли крах (Рад. Укр., 1956, XI)]; не стало сил «-^ти не хватило сил терпеть, не хватило терпения; разг. [стало] невтерпёж; н е ^ти к о г о- нёбудь, чого-нёбудь не терпеть (не выносить, не переносить) кого- нибудь, чего-нибудь; перен. разг. не переваривать кого-нибудь, чего-нибудь [Ленін не терпів обману й особливо був суворий до розкрадачів соціалістичної власності (Біогр. Леніна)]. терпітися, -питься безл. терпеться; н є ^пи-« ться кому не терпится кому; разг. невтерпёж кому, неймётся кому, подмывает (разбирает) кого [Важливіших питань, ніж персональна справа Сокола, на засіданні комітету не стояло, тим-то всім не терпілося покінчити з другорядними питаннями і перейти до основного (Руденко)]. терпкіїй терпкий; (о вине — ещё) вяжущий |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)