Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тер 38 [Кочубей заблимав очима, наче вкусив терпкої кислиці (Донч.); Змішувалися в повітрі тонкі пахощі троянд, терпкі запахи чебрецю і свіжої пшеничної соломи (Козач.); Терпка туга спала на серце (Панч)]. терпкість, -кості терпкость [Повітря було свіже до терпкості (Гонч.)]. терпко нар. терпко [Терпко запахли живицею сосни (Збан.); Мороз терпко щипав за щоки (Kon.)]. терпкуватий терпковатый [Стояла [Івга] в задумі, на повні груди дихаючи теплим, терпкуватим повітрям (Риб.)]. терплйвий см. терпеливий. терпли вість, -вості см. терпеливість. терпли во нар. см. терпеливо. терпляче нар. терпеливо [Незмінний друг Радянського Союзу, Ромен Роллан завжди й постійно підносив свій голос на його захист, терпляче роз'яснював народам світу зміст і значення подій у великій країні (Рад. літер., 1957, 5)]. терплячий терпеливый; (о способном многое вынести, перенести — обычно) выносливый [Працював [Абдул] як гірський осел, як терплячий сумирний верблюд (Тулуб)]. терплячість, -чості терпеливость; выносливость. Ср. терплячий. терплячка разг. терпение; (при отрицании) разг. терпёж [Галі зостається тільки терпіти та плакати. Та й терплячці є свій кінець (Мирн.)]. терпнути, -не терпнуть; (о сердце — обычно) замирать; (цепенеть, терять чувствительность — ещё) неметь, онемевать; (о конечностях — ещё) деревенеть, затекать, застывать [Старости в хату входять, всій господі чолом б'ють, в дівчини терпне серце (Горд.); Сидіти тут було невигідно, висіли й терпли ноги (Козл.)]. терпуг, -га терпуг; (с более мелкой насечкой) напильник; разг. напилок, подпилок [На уривкові троса помітний був глибокий слід терпуга (Трубл.)]. терпуговий терпужный; напилочный, подпилочный. Ср. терпуг. терпужок, -жка уменьш. разг. подпилок [Мій автомат ріже шрубки. Проте, якби мені добрих різачків та гарних терпужків, то таку шрубку я б і руками нарізав (Смол.)]. терський терский; ~кий козак терский казак, терец. терти (тру, треш) 1) тереть; (размельчать — ещё) растирать [Бабуся терла на тертушці сиру картоплю (перекл. з Горького); Прийшов масажист і перервав мені писання. Так мене б'є, так лупить і тре, що я аж зуби часом стискаю з болю (Коцюб.); На кухні щось сікли сікачем, щось терли в макітрі (Смол.)]; *^ти дорогу равг. утаптывать дорогу [Нехай мруть та дорогу труть, А ми сухарів насушим та додому рушим (Чуб.)]^ **ти лямку см. лямка; ~ти [свої] очі протирать (тереть) [свой] глаза [Час від часу [Зіна] терла свої очі, і обличчя у неї при цьому кривилося (Іван.)]; ^ти руки потирать руки [Батюшка стояв і, не знаючи, що казати, тер руки (Мирн.)]; мене тре (терло) (о боли) безл. разг. меня ломит (ломимо) [Нездужалось. Цілісінький день мене і терло, і м'яло, і ходити не давало (Мирк.)]; 2) (о льне, конопле и пр.) с.-х. трепать, мять [Хіба я не брача конопель, не мочила, не била на бительні, не терла на терниці..? (Н.-Лев.)]. тёртий 1) тёртый; растёртый [Та й закрутив же носом наш Кузьма Трохимович, неначе тертого хріну понюхав! (Квітка)]; rwra людина (об опытном) бывалый (тёртый) человек [Голови колгоспів—люди терті, метикуваті (Ряб.)]; 2) трёпанный, мятый. Ср. терти 1—2. тертися (труся, трешся) 1) тереться; (быть в нерешительности) разг. мяться, колебаться [Кошеня під столом терлося об його босі ступні (перекл. з Волошина); Довго він терся та м'явся, поки зважився сказати про своє лихо... (Мирн.)]; 0 ^тися коло ?б і л я) кого, коло чого разг. тереться (вертеться) около кого, около чего [Гнат іще малим хлопчиком на молотьбі все біля машини було треться (Чорн.)]; ^тися між (поміж) людьми разг. вертеться между людьми; бывать среди людей, общаться с людьми; разг. тереться среди людей [Зайшов у станцію і став тертися між людьми, що чекали поїзда (Вас); Трись, трись між людьми, і з тебе будуть люди (Тоб.)]; 2) (о рыбе—метать икру) разг. нерестовать, нереститься; 3) страд, з. тереться; растираться; трепаться, мяться; ср. терти 1—2. тертиця обл. доска [Серед хати з тертиць збитий, Білим обрусом прикритий, Вмає- ний квітками стіл (Фр-)]* тертка тёрка [Обчищений і промитий хрін труть на тертці, а потім розтирають з сіллю, олією і заливають буряковим квасом (Укр. страви); Коробочка з сірниками опинилася в нього в руках.. Треба взяти кілька сірників і відламати невеличкий шматочок тертки (Ткач)]. тертковий тёрочный. тертуха обл. напиток из земляники, растёртой с сахаром и смешанной с водкой і Тертуха. Розтерті з цукром суниці заливають горілкою (Укр. страви)]. тертушка тёрка [Не радий хрін тертушці, а проте на кожній танцює (приказка)]. тертя трение [В глибоких морях рух води завжди відбувається повільно, і тертя об дно майже не існує (Наука і життя, 1956, 11)]. тертьовий техн. трущийся; ^вї деталі трущиеся детали [Після старанного огляду машини змащують усі тертьові деталі (Колг. Укр., 1956, 9)]; ~ва поверхня трущаяся поверхность. терцет (род. терцету — муз., терцета— поэт.) терцет [Значне місце у концертах зайняли вокальні ансамблі <— дуети і терцети (Мист., 1957, 1)]. терцина поэт, терцина [На устонька милої любки дрібні Складаю найкращі терцини (Л. Укр.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)