Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тер 39 тет терція муз., типогр. терция [Дуже яскраво й оригінально звучить хор русалок «На березі, на пісочку зібралися русалочки», що передається паралельними терціями (Укр. опера)]. теряти, -ряю, -ряєш обл. терять; книжн. утрачивать [«Шкода з тобою розмовляти, Даремно час теряти, — Ти — Жук, а я — Бджола, Прощай!» — і загула (Гл.); Є такі люди, що і до смерті не теряють краси, цілий вік цвітуть то молодою дівочою красою, то розкішною повною молодичою, то якоюсь старечою красою (Н.-Лев.)]; 0 ^ти голову (не знать, как поступить) терять голову, теряться [Дмитро довгим поглядом обвів усіх і тихо промовив: — Журбою біді не поможеш, і голови теряти не треба (Ст.)]; см. ещё втрачати. тес, -су тёс [Третій млин будувався і здалека білів свіжим тесом (Донч.)]. тесак, -ка тесак [Єфрейтор, похнюпивши голову, похмуро колола німецьким тесаком дверцята розтрощеної на друзки шафи й кидала в огонь шматки дерева (Яное.)]. тесальник плотн. тесальщик, тесаний 1) прич. тёсанный [Різьба була майже природної величини, досить грубо тесана (Мак.)]; 2) прил. тёсаный [Річка хвилю піднімала, Човник тесаний гойдала (Шп.)]. тесання плотн. тесание, тёска [А всі муляри заняті кругом на широкій площі: хто тесанням каміння на фундаменти, хто гашенням вапна (Фр.)]. тесати (тешу, тешеш) тесать, теслиця 1) (резец кустарного изготовления для вырезывания * деревянных ложек, корыт и т. п.) плотн. теслйца (обл.) [Посеред хати на довбаному стільчику сидить коло обтесаного для ступи пня батько і теслицею вибивав глибку (Ст.)]; 2) ом. тесло. тесло плотн. тесло; тесак. теслювати, -люю, -люєш плотничать [Як довго так сидить — чи він знає? Пролетіло в уяві за оцей час життя. Як парубком іще теслював на хуторах і вперше зустрів [Марію] (Головко)]. тесля, -лі, тесляр, -ра плбтник [Тесля сидить на бережку, Курить махорку, думу гадає (Мал.); А до села уже прийшов З сокирою тесляр (Нагн.)]. теслярня разг. столярка, столярная мастерская [Це була невеличка теслярня, в якій мали робити речі для власного вжитку — столи, табуретки, ослони тощо (Мик.)]. теслярство плотничество [Всю війну він перебув у саперах і прекрасно навчився теслярства (Козл.)]. теслярський плотничий, плотнический; (об инструментах, работах и т. п. — ещё) плотничный [Хату садівникові Олексієві Михайловичу ставила колгоспна теслярська бригада (Донч.)]. теслярувати, -рую, -рувш плотничать [Ми, комсомольці й молодь, вчимося будівельної справи. Вчимося мазати, теслярувати, крити дахи (Рад. Укр., 1946, III); Добре знав дід теслярство, ще за молодих літ теслярував (Донч.)]. тесняк, -ка ист. тесняк [Революційно соціал- демократичні елементи, незважаючи ні на що, існують в багатьох країнах. Вони існують і в Німеччині, і в Росії, і в Сканді- навії.., і на Балканах (партія болгарських «тесняків»).. (Ленін)]. тесовий тесовый [Життя плотарів здається таємничим в цій мініатюрній тесовій хатинці (Коп.)]. тест, -ту псих. тест. тестамёнт, -ту уст. духовное завещание; духовная (сущ.) [Тестаменту в нотаря на цю спадщину, правда, не складалося (Смол.)]. тестенько, тестонько ласк. разг. тестюшка. тестикулярний анат. тестикулярний. тестит, -ту мед. тестит. тестів, -тева, -теве тестев, тестя (род. п. от тесть). тестовий псих, тестовый. тестонько см. тестенько. тесть, -тя тесть [У Карповому дворі сварка.. Прислухаюсь — аж то тесть Карпів, жінчин батько (Коцюб.)]. тетанічний мед. тетанйческий. тетанія мед. тетания. тетанус, -су мед. тетанус. тетервак, -ка орн. тетерев, косач; обл. тетеря. тетерев орн. тетерев. тетерев'ятник орн. тетеревятник [Протягом цілого року мисливці винищують шкідливих пернатих хижаків — яструбів тетерев'ятників і перепелятників, болотяних лунів, а також сірих ворон (Наука і життя, 1960, 9)]. тетёрин, -на, -не тетеревиный, тетерева (род. п. от тетерев). тетериця (самка) орн. тетёрка; разг. тетёра. Тетерів, -рева геогр. Тетерев. тетеріти, -рію, -рівш разг. торопёть; (сильнее разг. — ещё) обалдевать [— Поцілую милую тричі — двічі — раз! — тетеріючи, промимрив Климко (Ільч.)]. тетерка (самка) орн. тетёрка; разг. тетёра. тетерук, -ка, тетерюк орн. косач, тетерев; обл. тетеря [Проносились між деревами важкі тетеруки (Збан.); Вже другий день не траплялося жодного тетерюка [Донч.)]. тетерукові, -вих сущ. орн. тетеревиные. тетерюк см. тетерук. тетерючка орн. тетёрка; разг. тетёра. тетеря1 орн. тетерев, косач; обл. тетеря [Тетеря й рябчик, що колись, Було, і ліку їм не знали, Як мир намножився, кудись У інший край позалітали (Щог.)]; [г л у- х а] ^ря перен. рагг. [глухая] тетеря, глухарь [Стара графиня тикала дівчину ціпком і шипіла: — Не чуєш, тетеря! Поправ мені хустку на ногах (Донч.)]. тетеря2 кул. тюря [На столі, накритому скатеркою, стояла миска з тетерею (Панч)]. тетерячий тетеревиный. тетерячі ,-чих сущ. орн. тетеревиные. тетива см. тятива. тетрагон мат. тетрагон. тетрагональний мат. тетрагональный. тетраедр, -ра'мат. тетраэдр [Тетраедр мав вигляд тригранної піраміди, бокові грані якої є однаково рівнобічними трикутниками (Наука і життя, 1958, 10)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)