Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
щон 555 щор доні було щонайменше півтори чи дві тисячі (Смол.)]. щонайменший 1) самьій мальїй, наименьший; (незначительний) малейший, разг. само- малейпшй [І цей «єдино матеріалістичний погляд» Енгельс проводить, повторюємо, скрізь і без винятку, нещадно переслідуючи Дюрінга за щонайменший віцступ від матеріалізму до ідеалізму (Ленін)]; 2) (по возрасту) самьій младший, наименьший; разг. самнй маленький [Був собі, жив собі дід та баба, і було в їх три дочки, і щонайменшу Галею звали (Гр.)]. щонаймолодший самнй мол од ой; (реже) наи- бблее молодой; (в семье и о детях обично) самьій младший [А один [хлопець], Щонаймолодший, озирнувшись, Та вилами пана І просадив, мов ту жабу (Шевч.)]. щонайперше 1) прил. см. щонайперший; 2) нар. прежде всегб, раньше всего. щонайперший самьій первьій; (самий лучший) разг. первейший. щонайпізніше 1) прил. см. щонайпізніший; 2) нар. позднее всего, позже всего; (при указаний крайнего срока) самое позднее. щонайпізніший самьій поздний. щонайповніше 1) прил. см. щонайповніший; 2) нар. как можно полнее [Вимогливість до актора, як і до автора, — найпевніший засіб допомогти йому щонайповніше розкрити свої творчі можливості (Літ. газ., 1953, XI)]. щонайповніший самьій полньїй. щонайстарший самьій старший (из кого, средй кого) [-— Піди ще до самого судді, — казала приятелька ївзі, — у йому, кажуть, уся сила; він щонайстарший над усіма (Квітка)]. щонайшвидше 1) прил. см. щонайшвидший; 2) нар. как можно бьістрее; как можно скорее [Сахно зібрала всі сили і кинулася плисти щонайшвидше (Смол.)]; 3) нар. как можно скорее, возможно скорее. Ср. щонайшвидший 1—2. щонайшвидший 1) самнй бьістрнй; самнй скорий; 2) (с временнйм значением) самнй скорий. що-небудь (род. чого-небудь) что-нибудь, что- либо [Йому хочеться і собі що-небудь сказати, чим-небудь дівчат посмішити (Мирн.)]; через ~дь почему-нибудь, почему-либо [Це не може бути, щоб лист пропав, може, пошта опізнилася через що-небудь (Коцюб.)]. щонеділі нар. каждое воскресенье [Степан: Я буду приїздити щонеділі у Дзвон- кове (Корн.)]. іцоніч см. щоночі. щоніченьки нар. ласк. разг. каждую ночь [Коли б же я був соловейком, До тебе тоді б прилітав І любо на лині зеленій Щоніченьки я б щебетав (Л. Укр.)]. щонічний еженощннй. щоночі, (реже) щоніч, щонічно нар. каждую ночь; (реже) еженощно [Сам не знаю чого, що обличчя твоє Почало мені спитись щоночі (Манж.); Прилітає зозуленька Над ними кувати; Прилітає соловейко Щоніч щебетати (Шевч.)]. щоосені нар. каждую осень [Щоосені привозить він [син] старому повний човен бурдюків із найкращим вином (Смол.)]. щопівгодини нар. каждьіе полчаса [Щопівгодини вона записує в журнал режим води (Куч.)]. щоправда 1) (вводное слово: в самом деле) правда [Марція: ..Щоправда — фарби кращі тут, ніж в Римі. В нас не вдали б ніяк такої барви. (Показує на волосся Йоганни) (Л. Укр.)]; 2) союз правда [Пес, побачивши Лиса, кинувся на нього і вхопив — щоправда не за голову, а тілько за хвіст (Фр.)]. щораз1 нар. (перед сравнительной степенью) все [Гнат десять, сто разів висвистував тую ж пісню, щораз голосніше, думаючи, що Настя не чує (Коцюб.); Малоземельні й безземельні селянські господарства щораз безвихідніше поринали в борги (Козл.); Вже смеркло, в хаті робилося щораз темніше (Л. Укр.)]. щоразу, щораз2 нар. каждьій раз, всякий раз; (иногда) время от времени [Щоразу, вирушаючи в дорогу, ми обговорювали, де поїдемо, оглядали один одному речі — чи не забули що (Досв.); І щось невідоме в той час, Як млою криються долини, Тебе тягло сюди щораз Під дах високої храмини (Щог.); Вона, видимо, непокоїлась і щоразу пильно вдивлялася в степ, хоч ніде не можна було помітити жодної людини (Мик.); Розмова ведеться помалу, щораз уривається (Л. Укр.)]. щоранку, разг. щорана, щорання, щоранок нар. каждое утро [Карпо щоранку ходить до річки купатися (Шиян); Відігнаний муляр, очевидно, не міг ніде знайти роботи і щорана приходив просити підмайстра, щоб приняв його (Фр.)» Будеш, милий, щорання ходити, Будеш мене раненько будити (народна пісня); І на плацу, коло криниці, де він ходив щоранок і щовечір води брати і де сходилось багато людей, рідко хто вважав на поважного, тихого хлопчика (Вовч.)]. щорік см. щороку. щорічний ежегодньїй, (реже) каждогодний; (за каждий год редк. — еще) погодньїй [Щорічні святкування пам'яті Шевченка були традиційними й до Жовтня (Рил.); Продуктивність праці у радгоспах всіх систем по СРСР зросла за п'яту п'ятирічку на 30%, але щорічний приріст її був нерівномірний (Вісник АН УРСРу 1957, 4)]. щорічник ежегодник [3 1948 р. почалося систематичне видання гідрологічних щорічників (Розв. науки в УРСР)]. щороку, щорічно, разг. щорік нар. каждьій год, ежегодно; каждогодно; погодно; (по- стоянно) йз году в год [Про бурхливий розвиток української пісні, музики, сцени яскраво свідчать обласні огляди кращих гуртків художньої самодіяльності, які відбуваються щороку (Козл.); Коли б іще пожив [Підчашич], то може в інший час Знов з іншим титулом пишався б серед нас, Бо у Парижі тім щорік нова одміна (перекл. Рильського); Розійшлися круті |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)