Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
щой 554 щон ~ми я хворію каждую зиму (как зима) я болею. щойно разг. 1) нар. только что; усилиш, разе. только-только [Він щойно повернувся з приємної прогулянки в полі і зайшов у сад відпочити (Кач.); Вони пішли воювати, коли кожному щойно минуло по вісімнадцять (Смол.)]; 2) союз только, едва; (при отсутствии как во втором предложе- нии — еще) как только [Щойно він [Пар- хоменко] ступив на перон, Іван виструнчився і шанобливо приклав руку до своєї ухатої шапки (Панч); Щойно я на сінешній поріг, а вже з хати шибнуло на мене духом печеного м'яса (Коцюб.); Вранці, щойно сходило сонце, він був уже в конторі (Козач.)]; 3) част. только [Щойно тепер почались тяжкі часи для братів (Фр.)]; 0 тільки ~но едва [— А де ж Марія,— наважився я, — що її в хаті немає?.. — Тільки щойно вимовив я, стара як заголосить, як удариться головою об скриню, аж старий вискочив з-за столу (Коцюб.)]. щока 1) щека; позз. уст. лангїта [Раїса ускочила в хату. Щоки в неї горіли (Коцюб.); Куховарка Олександра вийшла на ґанок і підперла рукою щоку (Смол.)]; 2) спец. щека [Вершник вихопив з піхов шаблю й з усього розмаху щокою шаблі вдарив дозорця по спині (Ле)]. щокати, -каю, -каєш разе, чтокать [Л у к і я: ..За тобою інша, плакатиме. Василь: Що-о? Л у к і я: Не щокай..! (Кроп,)]. щокатий разг. щекастьш [— Подумає!— жваво підхопив той самий Хівря, рум'яний і щокатий, наче літня молодиця (Ільч.)]. щокварталу нар. каждьій квартал, ежеквар- тально [В колгоспі запроваджено порядок звітування комплексних бригад перед правлінням про затрати на виробництво не тільки в кінці року, а й щокварталу (Колг. Укр., 1962, 2)]. щоквартальний ежеквартальньїй [Дуже поширилось щомісячне і щоквартальне авансування колгоспників, яке сприяло піднесенню продуктивності праці і зміцненню дисципліни (Іст. КПРС)]. щокроку, (реже) щокрбк нар. на каждом шагу [Майже непритомніючи щокроку, доповзла вона до хірургічного столика (Смол.); Ми [діти]., щокрок заглядали цікаво в воду під кожний прут, під кождий зів'ялий лопух (Фр.)]. щоліта нар. каждое лето [Я., виріс на хуторі і щоліта слухав перепела в пшеницях... (Земл.)]. щолопок, -пка, уменьш. щолопбчок, -чка об а. верхушка, макушка [Посеред села ніби стриміла на щолопочку на найвищій терасі й неначе пишалась дубова церква з п'ятьма білими банями (Н.-Лев.)]. щомиті, щомить нар. каждое мгновение, каждьій миг; (реже) каждую секунду, ежесекундно [Спереду замаячів лісок, зростаючи й наближаючись щомиті (Козач.); Ракет тривожний фейєрверк спалахує щомить (Мур.)]. щомісяця нар. каждьій месяц, ежемесячно [Маю тепер обов'язкову роботу: пишу щомісяця літературні огляди до «Жизни» (Л. Укр.)]. щомісячний ежемесячньїй [Як відомо, для успішного здійснення щомісячного авансування треба створювати натуральні і грошові перехідні фонди (Колг. Укр., 1957, 6I щомісячник ежемесячник [В останньому номері товстого щомісячника було вміщено новий роман любимого письменника (Донч.)]. щомісячно нар. каждьій месяц, ежемесячно [За свого чоловіка — севастопольського героя — баба одержувала пенсії двадцять три карбованці сорок сім копійок щомісячно (Смол.)]. щомога нар. по возможности; книжн. сколь возможно; уст. елйко возможно; (сильно) изо всех сил [Вселилася вона [Катря] у їх в такім убожестві, що й не сказати; черниці, які милостиві, здарували їй щомога (Вовч.); Хлопці деруть щомога, а Явдоха своє (Квітка)]. щомоці обл. см. щосили. щонайбільше 1) прил. см. щонайбільший; 2) нар. как можно больше, возможно больше; самое большее; не больше, чем; разг. много-много [Кабінет був маленький, у ньому могло заразом вміститися щонайбільше шість чоловік (Трубл.)]. щонайбільший самьій большой, наибольший; возможно больший; (вьідающийся) вели- чайший [Цей [м'який] гумор особливим серпанком оповиває твір [«Пан Тадеуш» Міцкевича] і щонайбільші труднощі являє для перекладача, маючи раз у раз коріння в самій мові (Рил.)]. щонайвище 1) прил. см. щонайвищий; 2) нар. как можно вьіше, возможно вмше. щонайвищий самий високий, наивьісший. щонайгірше 1) прил. см. щонайгірший; 2) нар. как можно хуже; как нельзя хуже; (в сказуемом) хуже всего, хуже бьтть не может [Нартал.. : О, зле, се дуже зле! Се щонайгірше!.. (Л. Укр.)]. щонайгірший самьій плохой, самьій худший, наихудший [Вони ж причалять до ліска, де щонайгірша деревина, березина крива, тонка або де на піску соснина або знайдуть яке багно, край нього моху наскладають, вогонь запалять, порохно якесь їдять, та ще й співають (Л. Укр.)]. щонайкраще 1) прил. см. щонайкращий; 2) нар. наилучшим образом; как можно лучше; как нельзя лучше; как можно кра- сіївее [Уранці вирядилась [Маруся] щонайкраще: поплела коси у., дрібушки і вінком на голову поклала, пов'язала які були луччі скиндячки (Квітка)]. Ср. щонайкращий. щонайкращий самий лучший, наилучший; разг. что ни на єсть лучший; (о внешности— обачно) самьій красйвьій [Я бачив, як пшеницю мили: То щонайкращеє зерно У вода тільки плись, якраз пішло на дно (Греб.)]. щонайлегший самьій легкий, легчайший. щонайменше 1) прил. см. щонайменший; 2) нар. самое меньшее; по меньшей мере [Вона щонайменше двічі на день писала до нього такі листи (Коцюб.); Бійців в еше- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)