Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
щог 553 щоз щогодинки нар. ласк. от щогодини [По- привикали дітки, що нема старшого брата, та не перестали про його думати і сливе щогодинки його згадували (Вовч.)]. щогодинний ежечасньїй; уст. повсечасньїй [Той хвалиться, яку щоденну, щогодинну муку терпить, другий міркує, якої напасті на завтра діждеться (Вовч.)]. щогодинно нар. ежечасно; повсечасно. Ср. щогодинний. щогодиноньки нар. ласк. от щогодини [Надівай її щонеділеньки, Споминай же мене щогодиноньки! (народна пісня)]. щогоду нар. редк. ежегодно, каждьій год. щоголь, -гля обл. см. щиголь1. щодалі нар. редк. все |больше]; все (с повто- рением сравн. ст.); чем дальше, тем (больше]; (при повторений глагола, соотносительного со сравнительной степенью — ещ'е) все более, все больше (с о пу ще ниєм второго глагола) [Щодалі спека посилювалась (Бат); Щодалі Раздорін почував себе краще (Шиян)\ Ліси щодалі все рідшали та рідшали (Мирн.)]. щодекади нар. каждую декаду [Щодекади актив будинку [тваринника]., підбиває підсумки виконання тваринниками соціалістичних зобов'язань (Рад. Укр., 1960, XI)]. щодекадний еже декадний. щодекадно нар. ежедекадно. щоденний ежедневньїй; (реже) каждоднев- ньій; (постоянний) повседневньїй; (обик- новенний, заурядний) обьіденньїй [У квітні 1912 року виникла щоденна марксистська газета «Правда» (Ленін); Є ж люди на землі— а то б не варто й жити — Що крізь щоденний труд уміють і любити, І усміхатися, і мислити, й шукать... (Рил.); Коли нашому авторові [В. Масляку] не щастить з матеріями високими, то, може, йому більше пощастить у змалюванні сцен з щоденного життя (Фр>)]\ предмети (речі) «-^ного вжитку предмети ежедневного обихода (первой необходймости); хліб ~ний хлеб насущний [Лиш віра в комунізм, неначе хліб щоденний, Снаги даватиме на тім шляху тобі, Де буде спека, вітер, град і дощ студєний (Павл.)]. щоденник 1) дневнйк [Тоня сідає до столу. Синій зошит щоденника ховає таємні дівочі думи (Донч.); Глянь у щоденник — там самі трійки, хіба тільки з поведінки п'ятірка (Донч.)]\ 2) (о прессе) ежедневньїй випуск; разг. ежедневка [Наприкінці вересня в щоденнику «Діло» кілька разів появилась оповістка, що саклипала колишніх учнів С-кої гімназії., на товариський з'їзд з нагоди п'ятнадцятиріччя одержання атестату зрілості (Віль&е)]. щоденність, -ності ежедневпость (редк.); по- вседневность; обьіденность [Я також бережу віднині Серед щоденності суєт Весну над морем, очі сині, Як може берегти поет! (Криж.); Чому ми славимо любимих І забуваємо дружин? Вони всі болі і печалі Перейняли в своє життя, І мул щоденності дедалі Лягав на наші почуття (Криж.)]. Ср. щоденний. щоденно нар. ежедневно, каждьій день; каж- додневно; повседневно [Забув тобі сказати, що «Буковина» буде виходити щоденно (Коцюб.); Я єсть той, який щоденно на будові, на посту (Тич.)]. Ср. щоденний. щоденщина разг. редк. обьіденщина [За час, за годину Тебе я покину, Величне є море таємне! І знов мене прийме, Огорне, обійме Щоденщина й лихо наземне (Л. Укр.)]. щодня, разг. щодень, щоднини нар. каждьій день, ежедневно; каждодневно; повседневно [Ходив я в садочок щодня виглядати, А пташки моєї нема, не чувати (Гл.); Щодень вечорами приходили побратими, по два, по три, розповідали, як іде діло (Фр.)\ Для величних будов Батьківщини, Для майбутнього щастя — щоднини Лийся, лийся, гаряча сталь! (Шп.)]; ^ня нові турботи каждьій день (ежедневно) новьіе заботьі; что ни день, то новьіе забо- тьі; рости не ~ня, а щогодйнп погов. растй не по дням, а по часам. Ср. щоденний. щодо (кого, чого) отпосйтельно (кого, чего); разг. насчет (кого, чего); в отношении (кого, чего), по отношению (к кому, к чему); (только о чем) по части (чего) [Щодо партії соціалістичного пролетаріату релігія не є приватна справа (Ленін); Олексій Максимович намагався помогти мені щодо російської мови (Коцюб.)]; «-^до кого, чого — т о... что касается кого, чсгб — то..., в отношении кого, чего — то...; насчет кого, чего — то... [Щодо панни Анелі, то я певний, що вона плаче десь по кутках (Коцюб.)]; щодо цього см. цей; що ж до кого, чого а что касается кого, чегб, что же касается кого, чего [Що ж до того, як нам надалі ділитися, то я прохав би Вас деякий час не вносити зміни, себто- ділитися пополовині (Коцюб.)]. щодоби нар. ежесуточно, каждьіе сутки [Доводилось щодоби форсувати кілька водних рубежів (Гонч.)]. щодобовий ежесуточньїй. щодуху нар. 1) (бистро) во весь дух, что єсть ДУХУ» разг. во всю мочь, изо всей мочи, что єсть мочи, во всю прьіть, на всех парусах, на всех парах, редк. во всю ива- новскую; (удирать разг. — обьічно) во все- лопатки, со всех ног; (преим. о лошадях — еще) во весь опор [Рушила Лисичка, біжить щодуху, аж курява здіймається (Фр.); Гриць крикнув, ніби його хто підколов, і щодуху кинувся тікати (Панч); Наш візпик-молдуван зикнув на коні й пустив їх з гори щодуху (Коцюб.)]; 2) (с си- лой) что єсть сйльї, изо всех сил, разг. во всю мочь, изо всей мочи, что єсть мочи, (реже) вовсю; (преим. о крике) разг. во всю ивановскую [— Мама! — гукас Валя і щодуху шарпає двері, забігає до кімнати (Янов.); Три дні жнуть щодуху (Жур.); Очі її, ще повпі тремтячих сліз, раптом набули мигтючого сяпва, сліпучої радості, і вона загукала щодуху (Гонч.)]. щозими, уст. щозиму нар. каждую зиму [— А чому бог у вас щозими сад виморожує? — Клімат! — Клімат? — і Мічуріп подивився іронічно па [отцяі Хрпстофора (Довж.); Інгул щозиму замерзає (Шевч.)]\ |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)