Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
що 552 щог (не имеет значения) ну так нто ж!; разе, нто за беда! [Палажка: ..Сама ще ти молода... X и м к а: Що з того, що молода? (Мирн.)]; що [й] казати см. казати 1; що не кажи что ни говори [Що не кажи, а голова у нього на в'язах не абияка (Мирн.)]; що т о см. то2 1; а [хіба] що? а что?; а що, як (при предположений) а что, если; (при опасе- нии) а вдруг; разе, не ровен час, не равно; н у що в и! ну что вьі!; ну положим!; ось (от) що! вот что! |Х у с а усміхається: От що! (Л. Укр.)]; ось (от) воно що! вот оно что! [Е-ге-ге! Ось воно що! Недавно була корчма, а тепер школа (Коцюб.)]; ще (іще) чогої вот ещ/Ч [Кассандра: Не руште! Я під здхи стом святині! А я к с: Іще чого! (Л. Укр.)]. що2 союз что [Синиця славу розпустила, Що хоче море запалить (Гл.); Ярема гнувся, бо не знав, Не знав, сіромаха, що виросли крила (Шевч.); Що ти любиш мене та жалуєш, від того і я така веселенька (Квітка); Сонця так багато, що небо аж побіліло від нього (Гонч.)]; що не (при указаний на повторяемость) что ни (перед сущ.); как только (перед глаголом) [От візьміть газети та прочитайте. Що не день, то нова крадіжка (Коцюб.); Лежить Карно на лаві плазом.. А молодиця, що не гляне на Карпа, то так і заголосить (Коцюб.)]; що — то (при сопоставлении) что — то, как—так; (при сравн. ст.) чем — тем [Що гляне в вікно, то зустріне пітьму і марища в очі заглянуть йому, він мусить заплющити очі (Л. Укр.); Що край, то й звичай (приказка); Що далі, то гірш сумувала Катря. Жалю свого збулася, а обняв її самий сум (Вовч.)]; а що — то (с причинним значением) а так как — то [Гроші, звичайно, присуджено з Семена, а що Семен не мав чим заплатити, то продали три морги родючої вемлі (Коцюб.)]; тільки й — що см. тільки 2. щоб, редк. щоби 1) союз чтоб, чтобьі; книжн. с целью, в целях; уст. дабьі [Вийшов з хати карбівничий, Щоб ліс оглядіти (Шевч.); А де ж то хто бачив таке, щоби ріпник, маючи гроші в кишені, не пішов погуляти собі? (Фр.); Гаї Фабрикант! Бач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (Коцюб.); Не було дня, щоб я тобі не написав (Коцюб.)]; ~б тільки чтоб (чтобьі) только, лишь бьі только [Вони, щоб тільки погубити, То будуть все тебе манити (Котл.)]; «-^б уникнути чого см. уникати; задля (для) того, ~б для того, чтобьі; (реже) затем, чтобьі; канц. на предмет чего [П а с т у х: ..Звеліли ще й для того вигнать бидло, щоб скрізь почистити {Л. Укр.); Широкоплесі стави та озера порозлягалися в затишних балках, по низах, мов задля того, щоб ясне сонце й синє небо повсякчас любувалися та видивлялися у їх чистих, прозорпх водах (Мирн.)]; нема того, «-^б нет того, чтобьі; не то (те), ^б не то, чтоб (чтобьі) [Ніколи було не налають — пе то, щоб вдарить — ліниву дитину (Стор.); Поганий день; не то, щоб скучно, а якась апатія, пригнобленість (Коцюб.); Не те, щоб він був так собі: розумна в його голова була (Вовч.)]; 2) (союз условний) уст. если бьі [Ой щоб не ти, серце-дівчино, то б я не був тута (народна пісня)]; 3) (част. со значением пожелания) чтоб; уст.у рит. да [Щоб ти був здоровий, як вода! (Ном.)\ Лев сердито воркоче: ..А, щоб ти зслиз! (Л. Укр.)]; 4) част. разе, хоть бьі, хотя бн [Розтягли сірому і вчистили мало не копу. А він, неборак, щоб пікнув (Свидн.)]; 0 навряд, ~б см. навряд, що-будь (род. чого-будь) разг. что-нибудь, что-либо [Хоч би що-будь вимовила (перекл. з Вовчка)]; за ^дь за [всякий] пус- тяк; (со значением причини) из-за всякого пустяка [За що-будь заходили в сварку (Фр.)]. щовб и щбвба обл. [крутая] вершина горьі; (отвесная скала) утес [Он там на заході з-за високого кам'яного щовба випливав вона [ріка] (Фр.); Ходи-бо геть: став саме на щовбу гори посунешся у провалля (Могил, у. — Сл. Гр.)]. щовесни нар. каждую весну [Той цвинтар..— улюблене місце студентів. Щовесни та щоліта вони там загоряють, зубрять по кущах конспекти (Гонч.)]. щовечір см. щовечора. щовечірній ежевечерний. щовечора, (реже) щовечір нар. каждьій вб- чер; (реже) ежевечерне [Щовечора димок здіймається з долини, Оповиваючи притишені маслини (Рил.); А наймичка невсипуща Щоьечір, небога, Свою долю проклинає (Шевч.)]. щогла мачта [Вихор аж стрепенувся, побачивши на щоглі флагмана зеленкуватий вогник (Куч.); Ще Запоріжжя не близько, а вже стальні високі щогли біжать по степах (Янов.); Щогли радіо двома гострими верхівками націлились у небо (Донч.); На сигнальній щоглі висіла велика куля— знак літної погоди (Ільч.)]; зп імаппя ««^гол мор. размачтовьівание; знімати, зняти ~гли см. знімати 1. щоглик обл. см. щиглик1. щоглистий многомачтовьій [До самої хмари З щоглистими кораблями Палає Скутара (Шевч.)]. щогловий 1) мачтовьій [Рубали |солдати] щоглові сосни й вікові дуби, пиляли дошки, стругали колоддя, палі для мостів, кріпили понтони, плоти (Довж.)]; ~вйй ліс мачтовмй лес, мачтовник; 2) (род. щоглового) сущ. мор. мачтовой. щогловик, -ка спец, мачтовгїк [Щогловики [телецентра] вже почали одержувати перші деталі для підйомника (Веч. Киїс, 2958, "Я; , • , . щогодини, уст. щогодина нар. каждьіи час, ежечасно; (ожидать — обьічно) с часу на час [Юзі треба було щодня, щогодини доказів приязні від Зоні (Л. Укр ); Болящая Щодень, щогодина Ледве чути питається: «Доню Катерино! Чи ще Марко не приїхав?» (Шевч.)]; рости не щодня, а ~ни см. щодня. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)