Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
щіт 551 що ані щітка маляра не передали б тієї чарівничої ігри, яку витівало сонце з містом (Мирн.)]; 6) (пучок кристаллов) мин. щет- ка; 4) (в длектрической машине) щетка. щіткар, -ря щеточник [В тісних, брудних і вогких комірках працювали від раннього досвітку дрібні ремісники: шевці, кравці, щіткарі й інші (Фр.)]. щітковий щеточньїй. щіткотримач, -ча щеткодержатель. щіточка уменьш. 1) щеточка [Валя пустила патефон. Терентій Йосипович щіточкою поправив вуса і підкресленим жестом запросив Валю (Корн.)]; 2) кпсточка [Мені мама обіцяла фарби подарувати, акварель називається. Це — коли щіточкою треба малювати (Янов.)]. Ср. щітка 1—2. щіть, -ті разг. щетка [Сіянець повитикався з грядки густо, як щіть (Н.-Лев.); Над чолом стирчала коротка чорна чуприна, як щіть (Фр.)]. щічка уменьш., ласк. щечка [Мати припала до червоненького личенька хлопця, цілувала у повні щічки, у блискучі очиці (Мирн.)]. щічний щечньїй [Недоуздок складається з су головного ременя, двох щічних ременів, намордного ременя (Конярство)]. що1 (род. чого) мест. 1) что [П р і с ц і л л а: Руфіне! Р у ф і н надходить: Що, Пріс- цілло? (Л. Укр.); Панові що? Хіба пан думав про гірку працю..?! (Мирн.); Кому я що заподіяв? (Шевч.); Чого тепер не роблять люди! Без коней їздять, — ще колись І не такеє диво буде: От-от —дивись — На місяць злізуть панувати (Гл.); Одягаюсь. Виходжу. Де там! Нема чим дихать. Вітер заганяє дихання назад у груди (Коцюб.)]; що б что бьі (б) [Де б я не був, що б я не робив, думки мої раз у раз коло моєї дитини (Коцюб.)]; що б то не стало см. ставати1 1; що ж что же [Лісовик: І що ж тепер ти думаєш робити? (Л. Укр.)]; д о чого ц є? к чему зто? [Одскочив батько: божевільпа! Мовчи! мовчи! До чого це? (Тич.)]; зважаючи на те, що д о чого см. зважати 1; мені нема чого туди йти см. нема 1; не що, я к €м. не 1; нема за що не за что [Треба рятуватися, спочити, полежать у шпиталі або в санаторії, а нема за що. Доведеться пропадати (Коцюб.)]; нема чого (со значением цели: не имеет смисла, не нужно) незачем, ни к чему, не к чему, не для чего; разг. нечего; ні до чого см. ні2 2; ні за що не за что [Старий наш пан, покійник, недобрий був! Не тим би згадувати, да луччим ні за що (Вовч.)]; ні за що ні про що разг. ни за что ни про что, ни с того ни с сего [її [Парас- кіцу] душило велике лихо, що так несподівано ні за що ні про що впало на її голову (Коцюб.)]; н і з чим разг. ни с чем [Поїхав Дмитренко ні з чим (Мирн.)]; розмова йшла от (ось) про що разговор шел вот о чем. разговор шел о следующем; хоч би що что бьі то нй бьіло [Не боязко, заснути можна сміло: Отара стишилась, лінується ходить, Бо дуже сонечко пригріло, І хоч би що — собака не проспить (Гл.)]; 2) (неизм. в значений почему, зачем) что [Що це Ви мовчите? Чи не посадили Вас до цюпи з ласки д. Губчака (Коцюб.); Я пішла до панів. Тільки на поріг, а стара й питає: — Чи останешся? Що те лихо згадувати! — каже (Вовч.)]; 3) (в относительном предложении) которьій; уст.у разг. что; часто местоимение с глаголом заменяются причастием действ. з. от последнего [В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає (Шевч.); Біля зборні товпились ті, що надійшли пізніше, і пхались у двері (Коцюб.)]; що — т о ц є (с є)... что — то (так) зто... [А що вже їм зовсім не йшло, то се солдатськая наука (Л. Укр.)]; 4) (при сопоставлении: одно — другое — третье) разг. что; що згадав, що забув, що переплутав что вспомнил, что забьіл, что перепутал; 5) (в значений сказу емого) редк. что [За сльозами ледве Вимовляє доні: — Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? (Шевч.); І що там час? І що там вік? І що поняття «вдень», «уранці»? (Тич.)]; 6) (в количественном значений и значений интенсивности) разг. что (разг.); сколько; (при глаголах, кратких прилагательних и наречиях) как; (при полних прилагательних) какой [Народився син у панії. Що тих гостей наїхало на хрестини! (Вовч.); Найшли погріб, роблений із цегли. Що там срібла, золота! (Барв.); А я ріжу, а я ріжу, — що там крику! Що людей!.. (Тич.); А що вже мені було весело та цікаво, то й не сказати! (Вовч.)]; що є духу (сили, сил) во весь дух, что єсть духу, что єсть сйльї, изо всех сил, разг. во всю мочь, изо всей мочи, что єсть мочи, вовсю; (очень громко; сильно, бистро разг. — еще) во всю ивановскую; (о беге разг. — еще) во всю прьггь, на всех парусах, на всех парах; (убирать разг. — обьічно) во все лопатки, со всех ног [Музика ріже що є духу... (Квітка); Вона [Парас- кіца] навела такий жах на дітей, що ті не своїм голосом верещали га бігли що було духу (Коцюб.); Кричить Надворі голос, що є сили (Шевч.); Козубенко зірвався і кинувся наосліп що було сил (Смол.)]; 7) (в значений что-нибудь) разг. что [Не пожалій лиш золотого Для Феба світлого, ясного, Та і мені що перекинь (Котл.)]; 8) (в вьіражениях с временнйм значением) каждьій [Що три дня можна б було їх бачити у місті, у базарі, з грибами або з ягодою (Вовч.)]; що дві години [через] каждьіе два часа; 9) (при возражении) разг. что [— Як же ми його одіб'ємо? Таже його турки везтимуть, гей! — налякався котигорошок. Що турки!.. Вона [Соломія] має цілий план (Коцюб.)]; 10) (в ответ на оклик) что; а; разг. ась; О що з а что за [— І братів, і сестер твоїх знав,— каже рак, — що за добрі люди! (( тор.); X у с а: ..Я, власне, хтів тепер тебе просити, щоб помогла мені гостей вітати. М є л х о л а: Та що ж воно за гості? Звідки? (Л. Укр.)]; [то] що з того! |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)