Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
щіл 550 щіт щілка 1) уменьш. щелка [Карпо Петрович скоса поглянув на щілку в дверях, звідки пробивалося світло (Коцюб.)]; см. ещ'е щілинка; 2) (в тексте) уст. строка, строчка [Не все я тобі сказала, що хотілось і що слід було, та вже надія на літо і на твою умілість чути межи словами і читати межи щілками (Л. Укр.)]. щілочка 1) уменьш., ласк. редк. щелочка [Крізь невеличку щілочку прокрався до них у темноту місяць срібною стяжечкою... (Мирн.)]; 2) уменьш. строчка [Я віддам землі Всі кістки мої, А на світ пущу Лиш щілки мої! Не умруть вони: Кожна щілочка Полетить жива (Руд.)]. Ср. щілка 1—2. щілювання с.-х. щелевание [На Україні успішно проведено досліди по щілюванню земель (Наука і життя, 1959, 8)]. щілястий см. щілистий. щіль, -лі редк. см. щілина 1. щільненький 1) (довольно плотний) плотно- ватнй; 2) ласк. плотненький. щільненько нар. 1) плотновато; 2) плотненько [Спить маленький; матусину руку щільненько Обняли рученята дрібнії (Л. Укр.)]. Ср. щільненький 1—2. щільний плотньїй; (без скважин, промежут- ков — ещ'е) сплопшой; (о толпе, рядах и т. п. — еще) тесньїй [Посеред храму п'єдестал звели І статую поставили на ньому, І вид, немов Ізіді, зап'яли Покровом щільним ідолові свому (Л. Укр.); Ряд високих кранів здіймався за щільними дощаними парканами (Собко); Коли я підводила голову, ..траплялось мені глянути просто поперед себе на темну довгу стежку, що йшла між двома щільними стінами кипарисів (Л. Укр.); Майстри оточили гетьмана щільним колом (Тулуб); Панни та лицарі йдуть щільною юрбою, Мене самого теж потяг той гурт з собою (перекл. Л. Українки)]; ~нпй вогонь воєн. плотньїй огонь; ~ний грунт плотная почва [У щільному грунті, де є повніший контакт коріння з частинками грунту, рослині, очевидно, немає потреби розвивати особливо велику кількість коріння (Колг. Укр., 1956, 7)]; ~ний з в 'я з 6 к тесная связь [В ряді своїх статей Франко підкреслював щільний зв'язок між українською і російською літературою (Іст. укр. літ.)]; ^-ні лави (ряди) сплоченньїе (прям.— еще тесньїе) рядьі [Другий гурт — також 20—30 людей — щільними лавами по чотири в ряд — пробіг так же швидко, як і перший (Смол.)]; ^ні обійми крепкие обьятия [О, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків! (Л. Укр.)]; досить <^ний довольно плотньїй; (несколько слабее) плотноватьій. щільник, -ка сотьі [Секретар обкому оглядає вулик, виймаючи рамки одну по одній. Ножем він зрізає ковпачки на щільниках, звідки мають вийти трутні (Янов.); Дамба нагадувала собою величезний щільник: яма на ямі, окоп на окопі (Гоич.)]. щільниковий сотовьій [Батько до хати вносить таріль щільникового меду (Нех.)]. щільність, -ності плотность [При однаковій щільності електричного заряду на поверхні білкові частинки переміщуються в електричному полі з однаковою швидкістю (Укр. біох. ж., 1955, XXVII, 4); К а- с ь я н о в: При штурмі Вердена щільність артвогню була 187,8 ствола на кілометр (Дмитр.)]. щільніти, -ніє плотнеть; уплотняться. щільнішати, -шає больше плотнеть; больше уплотняться. щільно нар. 1) плотно; (близко) вплотную; (без промежутков) разе, всплошную; тесно; (при глаголах обнимать, прижимать и т. п.) крепко [Дід засвітив лампу, вікпа щільно позатуляв хустками (Вас.); Вона кинулась до дверей, але двері були щільно зачинені (Козл.); Похідна сіра торбинка щільно лежала на її спині (Гонч.); Пан Бжеський щільно наблизився до козаків і спритно та міцно збив коня (Тулуб); Здовж усіх чотирьох стін просторої зали уставлені були крісла щільно одно коло одного (Фр.); Щільніше зсунулися старшини, щоб не пропустити жодного слова (Тулуб); Щільно притулює вона до себе слабу дитину й цілує щоки та очі (Н.-Лев.)]; 2) перен. разг. усердно; (упорно) на- стойчиво, разг. неотвязно [Роблять [хлопці] саме рамці. Робота кипить, але галасу немає; навпаки — що щільніше, що щиріше бралися до роботи, то коротша була мова (Вас); Як присікавсь щільно, так він і признавсь (Черк. у. — Сл. Гр.)]. щільнуватий плотноватьій. щімкий щемящий [Вулиці були повні щімкої тривоги (Туд.); Василь Музика, сержант другої роти, зупинився, забувши про обережність, і закам'янів на місці, пойнятий почуттям гіркого зачарування і щімкої радості... (Нерв.)]. щімко нар. щемяще [Було душно, палало щімко обличчя (Туд.)]. щінна прил. щенная [ Карпо мовчки пропустив Огея до кімнати й, зиркнувши в напрямку кутка, де лежала «добродійна» — завжди щінна сука, зачинив двері (Досв.)]. щіпка щепоть, щепотка [Змила [Харитя] в мисчині горсточку пшона, вкинула щіпку солі та дві-три бараболі, налляла горщик водою і приставила його до вогню (Коцюб.)]. щітка 1) щетка [Молодички теж сховали Ті, що мазали, щітки І нові поодягали І запаски, й сорочки (Щог.); В садку, на садовій канапці, вже була розіп'ята чорна спідниця, і бабуся то била по ній прутом, то чистила щіткою (Л. Укр.); Коли я чесавсь щіткою, воиа називала те «тато замітав голову» (Коцюб.); Вона греблом чистила коня, витирала щіткою, а копита вимивала теплою водою (Чорн.)]; ~ка для [чистки] взуття сапожная щетка [За хвилину він уже розмахував двома щітками для чистки взугтя, обіцяючи пасажирам перетвориги старі черевики й чоботи на нові (Руденко)]; ~ка д л я ^ натирання підлоги см. натирання; *^ка для підлоги см. підлога; 2) (на рукоятае — для рисования, покраски или для обмазивания) кисть [Ніяке перо, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)