Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
щит 549 пгіл (народна пісня)]; 2) стараться [Поти прислужник бігав десь, щируючи, як би скоріше подати те, заказати друге, тут почалася звичайна бесіда (Мирн.)]. Ср. щирий 1, 3. щит, -та щит [Тарасові здавалося, він чує зойк і брязкіт списів об залізні щити лівонських загарбників (Іван,); І я трудом за мир стою, Стою за цілий світ! Вітчизну славлю я свою, — Усіх народів щит! (Нагн.); Леся Українка була борцем, бійцем, воїном, що начертала на своєму щиті слова: «Умру — не здамся» (Рил.); Скрізь по полю стоять щити, накидане гілля. Тільки подай снігу! (Скляр.); Коли розвіявся дим, Василько побачив, що від другої гармати зосталася тільки половина. Всю передню частину аж до щита розірвало й шматки розкидало не знати куди (Панч); Це в степу увостаннє суховії метуть. До щитів розподільних поливальниці йдуть (Шер.); Почалися забіги на шістдесят метрів. На великих щитах позначали кількість очок, здобутих кожним факультетом (Собко); Тепер уже твердо встановлено, що докембрійський кристалічний щит України має багатоярусну структуру (Геол. ж., 1956, XVI, 1)\; п і д н 6 с и т и, піднести (піднімати и підіймати, підняти) на ^т перен. подни- мать, поднять на щит [Широкі колгоспні маси запалені на подвиги, соціалістична держава надає всі матеріально-технічні засоби, підносить на щит трударів соціалістичної праці (Янов.)]. щитик 1) уменьш. редк. щиток [Біля виходу з щілини встановлено спеціальні щитики для видалення стебел [кукурудзи) (Коле. Укр., 1956, 8)]; 2) знт. щиток. платити (щичу, щитйш) уст. защищать [В таких [широких] шароварах тоді ходили най- бідніші навіть нетяги-запоріжці, котрі грудьми власними світ християнський щн- тили од мусульман (Ільч.)]. щитівка знт. щитовка [Листя може опадати й через наявність шкідників, особливо щитівки і червоного кліщика (Коле. Укр., 1958, 2)]. щитковий щитковьій. щитник1 днт. щіїтник. щитник1 спец. ист. мастер, изготовляюпгий ЩИТЬІ. щитова 1) прил. см. щитовий 1; 2) сущ. спец, щитопая [Там [на електростанції] наша вожата, Ганна Кривенко, щитовою працює (Куч.)]. щитовидний: ~на залоза анат. щитовидная железа [Щитовидна залоза міститься спереду верхньої частини дихального горла (Шкільна гігієна)]; ~ний хрящ анат. щитовидньтй хрящ. щитовий 1) прил. щитовой [На щитовій стіні за портальним краном порались водолази (Ваш)]; 2) (род. щитового) сущ. спец, щитовой. щиток, -тка 1) уменьш. щиток [В о л о ш и н: Де ж ви підключите? Натагса: А ми тут спеціальний щиток приладнали (Баш)]; 2) днт., бот. щиток [Комоподібна щитівка. Дорослі комахи вкриті твердим щитком (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]; 3) сад. щиток [Щиток, вставлений у розріз підщепи за кору, негайно щільно зав'язують мочалом так, щоб вічка з черешками були відкриті (Колг. Укр., 1957, 7)]. щитомордники, -ків зоол. щитомордники. щитоносець, -носця 1) ист. щитоносец; 2) зоол. щитоносец. щитоноска днт. щитоноска [Бурякова щитоноска. Розмножується переважно на бур'янах (лободі), з яких переходить на буряки, де жуки і личинки об їдають листя (Колг. вироби, енцикл.)]. щитоподібний щитообразньш. щі (род. щів) щи [— Щі, моє серце, сьогодні дуже хороші! — сказав Собакевич, сьорбнувши щів (перекл. з Гоголя)]. щілина 1) щель; (поменьше — еще) щелка; (между неплотно пригнанними досками, б рев нами — еще) паз; (большая трещина— еще) расщелина; (иногда) скважина [Крізь щілини віконниць пливе місячне світло й скісними смужками лягає на долівці (Туд.); Крізь щілину у хвіртці хлопець виглядав когось живого на подвір'ї (Козл.); На кам'яній стіні було видно вздовж і впоперек щілини та розколини (Н.-Лев.)\ Вогняна щілина розщепила з верху до низу сизу хмару (Тулуб)]; глибока ~на глубокая щель; расщелина [Ми сиділи в глибоких щілинах з протитанковими рушницями (Янов.)]; голосова ~на анат. голосовая щель; замкова ~на замбчная скважина [Коли в замковій щілині клацнув ключ, великий сірий пацюк швидко повів вусами й непевно нюхнув повітря (Донч.)]; 2) (в горах) уст. у ще льє [Поруч з другою горою стоїть третя гора, з закругленим верхом, вкритим тільки а краю дубами. Тільки вузька щілина од- діляє її од другої гори (Н.-Лев.); Тож в одній щілині темній, Геть зарослій чагарями, Ялівцем, лежить глибока Атта Тро- лева печера (перекл. Л. Українки)]. щілинка уменьш. щелка; (поменьше) щелочка [З вікон, у щілинки гардин і фіранок виглядали налякані міщани (Риб.); Вона була зовсім маленькою дівчинкою і такою тоненькою, що могла завжди заховатися в яку завгодно щілинку (Іван.); Він допитливо оглядав кожного з нас своїми чорними очима, що ховались у вузеньких щілинках червонуватих повік (Збан.); Командир загону послав кіннотника. Одного, другого, третього. В кожного — наказ пробитися, знайти якусь щілинку, дістатися до своїх (Донч.)]. щілинний 1) техн. щелевой; 2) лингв. щелевой; (реже) щелгїнньїй; ~ні приголосні щелевьіе (щелйнньїе) согласньїе. щілиночка уменьш. щелочка. щілистий, щілястий щелеватьій; (со многими щелями) щелпстьій [Будинок був зовсім не білий, а сірий від часу і негоди, дуже старий і щілистий (перекл. з ІІолевого); На зимове зберігання плоди пакують в чисті, сухі, щілясті ящики (Колг. Укр., 2956, 8)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)