Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
щир 548 щир з батьком по щирості (Кирил.)]; сердечна ~ть сердечность, душевность; задушевность [Дівчата полюбили приїжджу освічену городянку за ласкаву приєхмну мову, за сердечну щирість (Волош.)]; 2) не- поддельность, искренность; чистота; 3) усер- дие, старанне, старательность; рьяность, рвение; ревностность [Яку ж тобі плату дати за твою щирість та вірну службу? (Н.-Лев.)]; ~ть до чого редк. рвение к чему. Ср. щирий 1—3. -щиро нар. 1) йскренне; сердечно, душевно; задушевно; откровенно, чистосердечно; прямо; открьіто; непосредственно; проникновен- но; радушно; (при глаголах со значением ра- доваться, сочувствовать, жалеть и т. п. также) всей дупюй, всем сердцем, от [всей] души, от всего сердца; (при глаголах со значением откликаться и т. п. также) всей дупюй, всем сердцем; (при глаголах со значением давать и т. п. также) от [всей] души, от всего сердца, (иногда) щедро (Вона сміялася голосно, заливчасто, а головне, щиро (Собко); Ми не забудем голос братів, Що нас так щиро привітав (Мас); 6 п і с к о п до Руфіна: Не трать одваги, сину, сповідайся з гріха таємного, покайся щиро перед громадою й передо мною, як перед батьком (Л. Укр.); Веселіться, добрі люди, Розкривайте очі щиро, Хай цвісти у світі буде Сонце миру! (Рил.); Щиро бажаю Вам ще більшого успіху в роботі (Коцюб.); Певні, що Ви, завжди одкликаючись щиро на громадські справи, прихилите ухо своє., і до нашого щирого прохання (Мирн.); Кассандра: ..Він щиро те [дари] давав, а я те брала, щоб мати спогад про хвилини щастя (Л. Укр.); До берега частелько припливала [Щука] І щиро куманька свого Карасиками шанувала (Гл.); Тим часом Маєвський щиро яастував гостя (Тулуб)]; говорити »~ро говорить йскренне (откровенно, прямо и т. д.);(о разговоре—еще) говорить по душам [Данило був йому тільки вдячний, що саме з ним, як з батьком, міг говорити одверто і щиро (Коп.)]; сказати ~ро сказать йскренне (откровенно, чисто- сердечно; прямо) [Скажу Вам щиро, мені так приємно було у Вашому товаристві, що минулі вакації надовго лишаться у моїй пам'яті (Коцюб.)]; 2) йстинно; пбдлишю; неподдельно; разг. чисто [Це місце має красу щиро ідилічну (Н.-Лев.); Ще чути одну чудову, щиро народну Лисенкову мелодію (Н.-Лев.); Бачили ще одну щиро німецьку п'єсу «Оаз уіегіе ОеЬоЬ (четверта заповідь) (Л. Укр.)]; 3) усердно, старательно, рьяно; ревностно [Семен обчищав істиком леміш та, щиро налягаючи, йшов за плугом (Коцюб.); Коло неї [дів- яини] і хлопчик щиро вмитий, розчесаний, аж лощиться, і в чоботях, учепився за її юбочку, як рак клешнею (Вовч.); Шкідливих горобців та гав Він [Осел] щиро так ганяв, •Що витоптав всі кавуни і дині (Гл.); Щиро прийнялася Христя до роботи (Мирн.)]; О «-^ро вдячний (дякую) большое спасйбо, весьма (крайнє) признателен, весьма (уст. чувствйтельно) благодарен [Дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб.)]; любити (кохати) ~ро любить йскренне; (сильно) любить горячо [Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч.);Ох, не забув ти, серце-козаче, Пісні, що мила співала! Ой не забув же тої дівчини, Котра так щиро кохала!.. (Л. Укр.)]. Ср. щирий 1—3. щирозлотий, щирозлотний (фольк.), редк. щирозолотий позз. из чистого золота [Сонце, наче діжа, котилося аж по землі, розстилаючи навкруги пучки щирозлотого проміння (Мирн.); Ой п'є Овраменко, ой п'є, молоденький, 3 щирозлотного кубка (народна пісня); У шкіряних мішках і великих калитах стояли купи старої, щирозолотої монети (Фр.)]. щиросердечний, щиросердий йскренний; сердечний, душевний; задушевний; откро- венний, чистосердечннй; (бесхитростньїй) простосердечний [Признаюся, мені дуже приємні і Ваше [І. Я. Франка] співчуття до моїх замірів і бажання помогти їм. Ще раз засилаю Вам за те щиросердечну, подяку! (Коцюб.); Вся попередня, майже двадцятирічна діяльність Романюка, щиросерде визнання ним своїх помилок переконливо говорять, що за нього варто боротись, що він може стати справжнім керівником колгоспу (Іст. укр. літ.)]. Ср. щирий 1. щиросердечність, -ності, щиросердість, -дості, щиросердя искренность; сердечность, душевность; задушевность; чистосердеч- ность, чистосердечие (книжн.)\(бесхитрост- ность) простосердечне, простосердечность [Свою хитрість і лукавство він [Макого- ненко] приховує під машкарою добродушності, щиросердості й простакуватості (Крон.); Ви безсоромно обкрадаєте мене, користуєтесь з мого щиросердя... (Риб.)]. Ср. щирий 1. щиросердечно, щиросердно, щиросердо нар. йскренне; сердечно, душевно; откровенно, чистосердечно; (бесхитростно) простосердечно; от всего сердца, от чистого сердца [Незабаром маю написати до Вас у справі видання Вашого, а поки що щиросердечно бажаю Вам веселих свят! (Коцюб.); — Але ж доки людям жити в гризні? Вона ж не хліб — без неї можна обійтись. — Я навіть і не думав над цим, — щиросердечно признався Яків (Ст.); — Ви хороша, — сказав щиросердно Васько (Шиян); Обід затягнувся. Воєвода частував щиросердо (Риб.)]. Ср. щирий 1 и см. еще щиро 1. щиросердий см. щиросердечний. щиросердість см. щиросердечність. щиросердний см. щиросердечний. щиросердність, -ності см. щиросердечність. щиросердно, щиросердо см. щиросердечно. щиросердя см. щиросердечність. щирувати, -рую, -руеш уст. 1) бить йскрен- ним (с кем); проявлять сердечность (к кому) [Як зо мною п'ють, зо мною гуляють, тогді мені щирують, А як від мене підуть, за мене говорять, ще й па мене ворогують |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)