Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
щир 547 щир душа [Бідний наш товариш! як-то там йому? що-то він робить в сю хвилину? А славний він, щира душа... (Л. Укр.); Вони навіть, бідні, ніколи не взнають Про вас, щирі душі, що стелите путь Новим поколінням (Фр.)]; ~рим серцем (сильно) всем сердцем, всей душбй [Схаменіться, недолюди, Діти юродивії Подивіться на рай тихий, На свою країну, Полюбіте щирим серцем Велику руїну, Розкуйтеся, братайтеся! (Шевч.)]; в і д ~рого серця от чистого (всегб) сердца, от [всей] души; (реже) всей душбй [Від щирого серця тисли руки любимому командиру, поздоровляли з високою нагородою (III ер.); Неначе хтось сміється весело, голосно, од щирого щасливого серця (Н.-Лев.)]; з ^*рою д у- шею, з ^рим серцем (без хитрости) с открмтой душбй, с открмтьім (чйстьім) сердцем [— Ви мені як рідна мати! — обертається вона з щирим серцем до свекрухи (Мирн.)]; 2) (действительньий) йстинннй; (иногда — ещ'е) пбдлинньїй, йстнй; (преим. о чувствах) неподдель- ньій, йскренний; (беспримесньїй—о метал- лах и т. п.) чйстьій; (такой, каким должен бьіть, образцовий) настоящий [3 афектованим рухом щирого сіцілійця він підняв руку й потряс цибулею так, що гичка її перетяла сірі руїни й зазеленіла на блакитному небі (Коцюб.); І тут ясно, і тут урочисто, та веселість не така щира, — мов трохи з примусу говоряться ті веселі речі (Л. Укр.); Співала ж дзвінко, дужо, незрівнянно! А голос був — із щирого срібла! (Тич.); Щирий козак Остап був, і, як він їхав вороним конем, дивитися було мило... (Вовч.); А все-таки поки людина не встановиться на стало, то щирого спокою немає (Л. Укр.)]; <^ра правда істинная (сущая, чистая) правда; разе, правда- матка [Так би й кинулась дядині на шию і всю б щиру правду розказала (Барв.)]; сприймати як (за) ~ру правду разе, принимать за чистую монету; ~рий козак ззаду не нападає т ь с я позов, честньш вбин сзади не нападает; 3) (прилежний и т. п.) усердньш, старательньїй; (о человеке — обьічно) рья- ньій, ретйвьш, книжн. ревностньїй; (глу- боко убежденний) йстнй [Хазяїн зглянувся на його щиру працю, похвалив його й набавив трохи плату (Мирн.); Пани., горді — аж надимаються. «Будь покірна, — наказують, — та до роботи панської щира!» (Вовч.); Сахно заздро поглянула на дідугана і, хоч була й сама щира спортсменка.., на кулаки вона з ним не визвалася б (Смол.); Щира мусульманка, яка знала страх божий, вихована у давніх звичаях та забобонах, вона не могла вибачить чоловікові гяурських примхів (Коцюб.)]; «-~рий кінь ретйвьій конь [Ой запрягайте батькові коні, ой щирі воронії (народна пісня)]; робити, працюва- т и ~рим серцем разг. делать, рабб- тать усердно (старательно) [Андрійко, то всіх дівчат у селі знає. Робить і діло, щирим серцем робить, а годинку урве собі на гуляння парубоцьке (Вовч.)]; 4) (при обстоятельстве) уст. самьій [Родителі не зайшлі, а таки з щирої Савлуківки (Вовч.)]; 0 ^рий д р у г и т. п. йскренний (йстинньш, верньїй, преданньїй; разг. зака- дьічньїй) друг и т. п. [Іван Франко — щирий і послідовний друг російського народу і пристрасний пропагандист передової російської літератури в Галичині (Рил.); П'ючи та гуляючи, підібрав собі Чіпка трьох товаришів щирих (Мирн.); Вони були щирі товаришки, яких тільки вряди- годи зводить життя докупи (Мирн.)]; <^ра любов йстинная (настоящая; йскрен- няя; сильная горячая) люббвь [Він почу- тив в своїй душі щиру, правдиву любов (Н.-Лев.)]; ^ра молитва горячая молитва [Вона впаде навколішки, приникне головою до помосту, — шепче молитву^ щиру, просить у бога ласки (Мирн.)]; ~ра подяка йскренняя (большая глуббкая) благодарность [Почуття щирої подяки до дивного колгоспника заворушилося в грудях лейтенанта (Панч)]; ~рий привіт и т. п. йскренний (сердечньїй) привет [Передайте моє щире вітання Вашій дружині (Мирн.)]; ~ре про х-а н н я - убедй- тельная просьба [Якщо Ваша ласка, то вчиніть моє щире прохання (Мирн.)]; ~\А сльози гбрькие (фольк. горючие) слезьі [Щирі сльози козацькії В серці запеклися! (Шевч.)]; ~ре спасибі сердечное спа- сйбо [Армія наша, народу дитино, — Щире народне спасибі тобі! (Рил.)]. щирити, -рю, -риш скалить; разг. щерить; г~тп зуби а) скалить зубьі; разг. щерить зубьі, щериться [Так виповзав, як привид згуби, змій, І кровожерні щирив зуби змій (перекл. Бажана)]; б) (смеяпгьсяу уливаться) разг. скалить зубм, скалиться, щериться [ — Уже чоловіки ж тепер і жінок не мають повного права бити! — щирив Гнида зуби (Головко)]. щириця бот. (АтагапіНиз Ь.) щирйца [Кричать сови, спить діброва, Зіроньки сіяють, Понад шляхом, щирицею, Ховрашки гуляють (Шевч.); — Ви нюхаєте щирицю! — крикнула Олеся, вириваючи з його рук бур'янину (Н.-Лев.)]. щирість, -рості 1) йскренность; сердечность, душевность; задушевность; откровенность, чистосердечность; книжн. чистосердечие; прямота; прямодушне; открмтость; непо- средственность; проникновение, проникно- венность; рад ушиє [Пройшли літа, а ти не розгубила Ні серця жар, ні щирість почуття (Дмитр.); Через Вашу щирість я більше у світі щастя зазнав (Стеф.); Сповідь Аделаїди Іванівни зворушила Вер- пгиніна і також викликала на щирість (Гур.); Бродовський одначе стерпів бурлацьку щирість і навіть лайку (Н.-Лев.); —А тобі чого тут треба? .. — Працювати, — сказав він коротко і знову усміхнувся з такою чарівного щирістю, що бригадир- механік пом'якшав (Багм.)]; по прості (как) йскренне; (не таясь) откровенно, чис- тосердечно [За працею, за громадською роботою Павло майже ніколи не розмовляв 35* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)