Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
юдо 559 юне написав кілька творів проти юдофобства (Сміл.)]. юдофобський юдофоб ский. юз те а. юз. юзйст тел. юзйст. юїт дтн. юйт. юіти, -тів дтн. юйтьі. юітка зтн. юитка. юїтський дтн. юйтский. юкагйри, -рів юкагйрьі. юкагирський юкагйрский. юкка бот., спец, юкка [За якістю волокна юкка нагадує льон (Бот. ж., 1953, X, 4)]. юкола (вяленая риба у народов Севера) юкола [Орочі розтопили погаслу грубку, нагріли чаю, витягли з шкіряної торби в'ялену кету — юколу (Багм.)]. Юкон, -ну Юкон. Юліан, разг. Уліян Юлиан. юліанський: ~кий календар юлиан- ский календарь [Лік за юліанським календарем почався з 1 січня 45 року до нашої ери (Наука і життя, 1960, 10)]; ^ке л і- точйслення юлианское летосчисле- ,ние. , Юлій Юлий. Юлійська Крайна Юлййская Крайна. Юлія Юлия. юлка орн. юла. юмізм, -му филос. юмпзм. юнак, -ка 1) юноша; молодой человек; (моло- же) подросток, уст. отрок [Юнак з того робочого поріддя, Що цілить добре й лу- чить наповал... (Бажан); Ледве-ледве пізнає Хо в ньому того юнака, з повним рум'яним обличчям (Коцюб.); Минуть роки. Ці юнаки І ці дівчата виростуть (Дор.)]; 2) (бравий человек) молодец; фольк. молодец; (храбрец) удалец [І старий заплакав, Як побачив на коневі Такого юнака (Шевч.); Раду радили чубаті.., Вкриті палом перемоги, Сивоусі юнаки (Рил.)]. юнацтво 1) юношество; (о возрасте—обично) юность, (непосредственно после детства так- же) отрочество [Піднімає вгору кручі Вкрите славою Трипілля, Де за владу робітничу Гордо билося юнацтво (Ус); Сиві діди й бабусі дивились на веселу молодь і, зітхаючи, згадували своє сумне юнацтво (Баш); Юнацтво моє проходило щасливо, і мені здавалося, що ніяких труднощів на моєму жпттєвому шляху не буде (Янов.)]; 2) молодечество; удаль [Січовик був що молодий, тільки вус вирівнявсь; ясно гляділи його карі очі, а уста ніби усміхались; усякий би пізнав по його юнацтву й безсум- ному погляду, що не ввірився ще йому світ, не почало п лихо (Стор.); Покиньте ж се дурне юнацтво І розійдіться по домах, Панове виборне боярство: А про війну і в головах Собі ніколи не кладіте (Котл.)]; ер. юнак 2. юнацький 1) юношеский; отроческий [Цс вже був не хлопчик, а підліток, що переходить в юнацький вік (Трубл.); Мишуня був закоханий у «Громобоя», це була, так би мовити, його перша юнацька любов (Янов.)]; ~кий рух юношеское движение [Під впливом Жовтневої революції в Радянській республіці почав швидко розвиватися юнацький рух (Іст. КПРС)]; ер. юнацтво 1; 2) молодецкий [Шумує кров у юнака, б'є в голову завзяттям юнацьким, аж хлюпає (Головко)]; ер. юнак 2. юначка редк. [юная] девушка; подросток [Ця звичка манірничати та вередливо надувати напомаджені тонкі губи, капризно розтягувати слова була більш до лиця сімнадцятилітній юначці, аніж дівиці похилого віку (Збан.)]. Ср. юнак 1. юнга мор. юнга [Я вступив юнгою па пароплав, що плавав по Каспійському морю (Трубл.)]. юний юньїй; молодой [Роди нам, земле, юних серцем, о земле, велетнів роди! (Тич.);. Єсть в русі невпинному юних Великої сили вогонь (Ус.)]; юні натуралісти юньїе натуралйстьі [Дитяча самодіяльність набирає дедалі різноманітніших форм — збільшується кількість хорових, драматичних, літературних гуртків, гуртків юних натуралістів, юних техніків (Іст. укр. літ.)]; юний піонер юньїй пионер. юність (род. юності) юность [Я не знаю нічого у світі, Що дорожче за юності дні (Нагн.)]. юніти (юнію, юнієш) юнеть [Він не старіє, ні, він, навпаки, з Вітчизною прекрасною юніє... (Сос.)]. юнка подз. [юная] девушка; книжн. уст. юнй- ца [Вона вже не дівчинка, але ще й не юнка (Донч.); Кажуть, юнка білолиця Юнака причарувала (Ус.)]. юнкер, -кера 1) ист. юнкер [Юнкери і бюргери спільними зусиллями відвернули робітничу революцію [в Германії в 1848—49 рр.1 (Бурл.)]; 2) (учащийся воєнного училища) дорев. юнкер [— Тату, а хто це такі юнкери? — спитала Таня. — А ти хіба не знаєш? — відповів їй швидко Микита. — Панські синкп. На офіцерів учаться (Коп.)]. юнкерня собир. презр. юнкерье. Ср. юнкер 2. юнкере ав. юнкере [Щойно виглянуло сонце,, і пасма золоті його грались на крилах бойового юнкерса (Кач.)]. юнкерство собир. 1) юнкерство [Земельна аристократія, юнкерство, на чолі з правителями [під час революції 1848—49 рр. в Германії] пішла на поступки буржуазії — бюргерству (Бурл.)]; 2) юнкерство. Ср. ю ікер 1—2. юнкерський 1) юнкерский; 2) юнкерский [Юнкерські загони нишпорили по всьому місту в погоні за комуністами (Вісник АН УРСР, 1957, 12)]. Ср. юнкер 1—2. юнкор, -ра (юний кореспондент) юнкор (юньїй корреспондент) [Учасники зльоту [робсількорів] схвалили ініціативу: обласної газети «Київський комсомолець», яка створила постійно діючу школу юнкорів (Рад. Укр., 1957, IX)]. юнкорівський юнкоровский. Ср. юнкор. юннат (юний натураліст) юннат (юньїй натура лист) [Для догляду за посівами юннати організували ланки з трьох- чотирьох учнів і за кожною з них закріпили по 1—2 гектари посіву (Колг. Укр.г 1956, 3)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)