Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
юнн 560 юрм юннатівський юннатовский. Ср. юннат. юно нар. юно [Над ними [будовами] сонце юно сяє, і тьмі не буде вороття (Сос.)]. Юнона аст^. Юнона. юнь {род. юні) повз. 1) юность, молодость [Шумить Дніпро, йдуть люди яснолиці, вітав день їх пісня голосна, і з ними йде по вулицях столиці, як символ юні нашої, весна (Сос.)]; 2) (молодое поколение) собир. юношество, молодежь [О краснодонська юнь! Тебе в душі нестиму, Як совість людства, як вогонь борні (Заб.)]. Юпітер, -тера астр. Юпптер. юпітер, -тера кин. и пр. юпйтер [Першої хвилини їм здалося, що сліпучі промені різноколірних кінематографічних юпітерів ударили їм звідусіль у лице (Смол.)]. юпка, разе, юпчина, обл. юбка 1) женская одежда — род кофтьі или жакета [ На Дмит- рикові була стара материна юпка рудої барви з клаптиками вати (Коцюб.); Он щось за огрядна молодиця, не дивлячись на холод, у легенькій юпчині тягне воду з колодязя... (Мирн.); Одіта вона була у демікотонну юбку й спідницю, голова пов'язана шовковим платком, як пов'язують її міщанки (Мирн.)]; 2) уст. муж- ской полукафтан в талию [Погонич сидить у суконних штанях і у юпці (Квітка); — Дощ який ллє, а Сидір десь у лісі, — зітхнула Мотря. — Оце в мене й душі немає: як він там на дощі у самій юпчині? (Л. Янов.)]. юпочка, юбочка уменьш. от юпка 1, юбка 1 [Та й не великі скарби були там у мене: кілька сорочок, та спідниць дві, та ще там якась юпочка та кожушаночка (Вовч.); Побігла [ Мокрі євська].., десь налапала нову Улясину юбочку і знов вилинула серед світлиці, оглядала підбійку, ґудзики, стьожечки, котрими була облямована юбочка (Н.-Лев.)]. юпчина см. юпка. Юра, Юрія неизм. уст. Юрьев день, Юрий [На Юра сховається у житі кура (Ном.)]; О от тобі, бабо, й Юра (Юрія)! погов. вот тебе, бабушка, и Юрьев день» Юра геогр. Юра. юра геол. юра [За послідовністю зміни фізико- географічних умов юрську систему покладів поділяють на три відділи — нижню, середню і верхню юру (Курс заг. геол.)]. юрба, юрма 1) толпа; (небольшая — еще) группа, компания; (преим. движущаяся разе. — еще) гурьба, (реже) ватага; (шумная, беспорядочная разг. — еще) орава; (большая редк. — еще) полчище; (боль- шое стечение людей — еще) скопище, разг. сборище [Величезна юрба народу хлинула за оркестром (Смол.); За тином, під вербами, сиділа юрба дівчат (Н.-Лев.); Юрба підлітків, мов зграйка горобців, зірвалася з місця й майнула назустріч вершникові (Шиян); Після останнього уроку школярі веселою юрбою висипали з школи (Коп.); Юрма народу товпилась коло воріт, гомоніла та шуміла, як ливний дощ улітку (Коцюб.); Скільки принад для веселої дитячої юрми було завжди в лісі! (Горд.)]; іти, ходити ~бою (юрмою) идтй, ходить толпбй; разг. идтй, ходить гурьбой (ватагой; оравой; скопом) [Чи я її [Варку] коли бачив, не пізнаю яка, — бо вони із двору усе юрмою ходять (Вовч.)]; 2) (о- животньїХу птицах) стая; полчище [Мов переднє військо, бігла Дичина чудна юрбою (перекл. Л. Українки)]. юрбитися, -биться и юрмитися (юрмиться) тол- питься, теснйться; (преим. о мьіслях) ро- йться [Біля гірки [снігової] з сміхом і галасом юрбилися дітлахи з санками (Забіла); Люди юрмляться коло газетних вітрин (Куч.); Вони [хмари] безладно юрмилися десь на західній частині небосхилу (Ле і Левада); Здавалось, можна було відчути, як думки юрмляться в її голові ^ (Коп.)]. юрбище разг. скопище; см. еще юрмище. юридичний юридйческий [[І. Франко] задумує цілий цикл новел» в яких хоче списати всі боки життя простого люду й інтелігенції: відносини економічні, освітні, юридичні, політичні і т. ін. (Коцюб.)]. юридично нар. юридйчески [Східна Галичина опинилась під владою Польщі, юридично оформлена згодою Антанти в 1923 році (Козл.)]. юрик орн. стриж. юрисдикція юр. юрисдйкция [Вони [магнати] були звільнені від підсудності провінціал ьній адміністрації і підлягали безпосередній юрисдикції великого князя Aст. Укр. РСР)]. юрисконсульство юрисконсульство. юрисконсульт юрисконсульт. юрисконсультський юрисконсультский. юриспруденція юриспруденция [..навряд чи знайдеться інше питання, так заплутане навмисно і ненавмисно представниками буржуазної науки, філософії, юриспруденції, політичної економії й публіцистики, як питання про державу (Ленін)]. юрист юрист [Старкуватий дідич- провінціал: Невдячне то завдання для юриста в такім процесі бути адвокатом (Л. Укр.)]. юрити (юрю, юриш) разг. метаться; суетйться [Дітвора юрила, чіплялася на бричку, пронизувала очепятами покупки, вгадуючи, що там є й на їхню долю (Дн. Чайка)]. Юрій, разг. Юрко Юрий. Юрія см. Юра. Юрко см. Юрій. юрлйвий обл. проворний, бьістрьтй. юрловський: ~кі кури с.-х. юрловские курьі. юрма см. юрба. юрмисько см. юрмище. юрмитися см. юрбитися. юрмище, редк. юрмисько увел.у прен. разг. 1) скопище; разг. сборище, толпйща [Дань- кові [мати] сказала, що піде ночувати до знайомих, а насправді подалася на вокзал, там і перекуняла ніч на кулаці серед юрмища пасажирів (Гонч.); Для Черниша уже |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)