Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
юро 561 юшк не існувало ні дощу, ні веселого юрмиська вогневиків, були тільки її очі (Гонч.)]; 2) (о животньїх, птицах) [большая] стая [В дальній вирій полетіли Юрмища пташині. Де ж ви, дні ясні, погожі, Де ж ви, далі сині? (Ус)]. юрод, юрода разе, юродивьій; уст. юрод [Сильвестр: Государю, накажи не срамити мене кожному юродові... (пе- рекл. з О. Толстого)]. юродивий 1) прил. юродивий [Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! (Шевч.)]; 2)(род. юродивого) сущ. юродивий [Одним із най- запекліших своїх противників Баклагов вважав Гришу-семінариста, юродивого з Олешок (Гонч.)]. юродивість, -вості юродивость. юродство юродство [Як кладе його спати, то сама і стеле, і роздягає, і хрестить, і ще й котка співає, неначе над годович- ком. Часом батько, дивлячись на се юродство, стане гримати на жінку і похвалятись, що він Павлу ся віддасть у школу до дяка аж у друге село (Стор.)]. юродствувати, -твую, -твуеш юродствовать [Г р и ц ь к о: Чого ви, Лука Семенович, юродствуєте? Якби ви знали, як то негарно з боку дивитись (Мирн.)]. юрок1 (род. юрка) орн. вьюрок, юрок [Київські птахолови звуть юрків дзвінками. Не знаю, чому таку назву дали цим майже мовчазним пташкам (Коп.)]. юрок2 (род. юрка) 1) кольїшек [За очкуром стирчав дебелий тесаний юрок (Смол.)]; 2) (трубочка, употребляемая при смативании ниток в клубок) цевка [Сюрчала міцна нитка в дерев'янім юрку (Цюпа)]. юрський геол. юрский [Відклади юрської системи в Причорноморській западині залягають на значній глибині (Геол. Укр.)]. юрта юрта [В юрті я сидів на килимі в гостях у столітнього акина у Джамбула (Гич.)]. юрту вати, -тую, -туєш обл. 1) волновать; возмущать; смущать; 2) (вместе) соби- рать. гартуватися, -туюся, -туєшся обл. 1) [сильно] волноваться; (двигаться) суетйться [Чи не запопали, бува, нашого Чіпки, бо щось він там дуже юртувався?.. (Мирн.); Дід, мов звір, вискочив з-за дерева і знову забігав, закропив водою, юртувався, крутився (Мирн.)]; 2) (о многих) собираться [тол- пой], сбиваться [в кучу] [По троє, по четверо юртувалися [жінки] докупи, зігрівали одна одну диханням (Хижн.)]. юс (род. юса) филол. юс [Вони змушували мене., читати по-слов'янському. Та хіба можна розібрати всі їх юси й літери, що скидаються на павуків!.. (Тулуб)]. юсовий филол. юсовьій. Юстйн см. Устйм. Юстйна см. Устйна. Юстиніан Юстиниан. юстирований техн. юстированньїй. юстировка техн. юстировка. юстирувальний техн. юстировальньїй, юстйр- ньій. юстирування техн. юстйрование, юстировка. юстирувати, -рую, -рувш техн. юстировать. юстируватися, -рується техн. юстироваться. юстиція юстйция [Кабінет Віктора Степановича [Мартинюк] поволі перетворив на свій. Медицина там остаточно витіснила юстицію (Дмитр.)]. ют мор. ют [Пароплав тривожно загув і зупинився. Матроси вишикувалися на кормі. Пасажири вийшли на ют (Куч.)]. Ютландія Ютландия. ютландський ютландский. Ютландський півострів Ютландский полу- остров. ютландці, -ців ютландцьі. юферс мор. юферс. юха 1) ист. юха [[В Київській Русі] були поширені різні м'ясні і рибні відвари, відомі під назвою «юха» (Укр. страви)]; 2) (только из ^риби) обл. уха |І весь улов Спливе в юсі пахучій. Хай пощастить І нам вловить Хоч хвостик в ній колючий (Бичко)\; з дешевої риби й юха дешева см. юшка 1: дешева рибка — нога- н а юшка. Юхим Ефгїм, Бвфймий. Юхима, Юхймія Евфймия. юхта, обл. юхт, -ту юфть [В селі був гарний швець, до нього й несли юхту (Донч.); Ні вуси, ні борода не хотіли рости на його темному, як юхт, обличчі (Коцюб.)]. юхтовий юфтевьій, юфтяной [Розливають густий дух свіжого дьогтю юхтові чоботи , (Горд.)\. юшечка уменьш., ласк. 1) супчик; похлебка; ушйца [Звари мені порося, щоб і юшка була. І юшечка, і петрушечка (народна пісня)]; 2) жйжица [Усі їли мовчки. Шості рний цідив юшечку, одгортав бурячки, цибулю, кріп (Мирн.)]. Ср. юшка 1—2. юшити (юшить) течь [Приходить жінка до його кімнати: він спить. Відкриває ногу, а з ноги ще кров юшить (народна казка)]. юшка 1) суп; (победнее) похлебка; разе, хле- бово; (из риби обично) уха [Ув однім [горшку] борщ з яловичиною, у другім капуста з свининою, іще юшка з локшиною та з молодою барашшою (Квітка); Каже цар тих щук купити, Каже юшку з них варити (Пере.)]; ~ка з буряків кул. свекольник; дешева рибка — погана «-^ка погов. дешева рьіба — дешева и уха [А може, трохи набавиш? Сам знаєш: дешева рибка — погана юшка (Янов.)]; 2) (жидкая часть щей, борща и т. п. и другая жидкость) жижа, жйжица; (из мяса, растений) сок [Беруть руками м'ясо, тягнуть з тарілок так нечепурно, аж юшка тече по скатерті (Н.-Лев.); Оля любовно ворушила довгі кільця ще сирових ковбас, без огиди мачаючи руки у слизьку юшку, що стікала на дошку стола з мертвої птиці (Коцюб.)]; м'ясом хвалиться, а він і ~ки не їв погов. про ягоду говорйт, а и цвету не видал; 3) (вода9 в которой что-либо варилось) разг. отвар [Чи моєму чоловікові ще лиха треба? Чи пруску варю — юшка за ним; чи яйця варю — юшка за ним (Ном.)]; п є р є б и- 36—1402 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)