Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
юшв 562 ябл ватися з г^кп на в6ду разе, перебиваться с хлеба на квас (с куска на кусок) [Не віриться, що тут колись жили споконвічні наймити і бідарі, перебиваючись з юшки на воду (Куч.)]; 4) разе. кровь [А він [пан] і не слухав, як ударить нагаєм по щоці. Так юшка й потекла (Тулуб)] ; умиватися, умитися ~кою заливаться, залиться крбвью [Ярош, не довго думаючи, затопив своєму приятелеві просто в пику. Той умився юшкою (Воскр.)]. Я я (род. менб) 1) мест. я [Я сьогодні в тузі, в горі, Мов у тяжкім сні (Л. Укр.); —Я змерзла, я, я! — та так уже на те я накрикує [панночка]) (Вовч.); Мені хотілося зіскочити з коня й побігти ще дужче (Янов.)]; мені не горить разе, надо мной не каплет [— Через тиждень віддам [гроші], не раніше, — сказав Заруба. — Мені не горить, можна й пізніше, — знизав плечима Гнат (Куч.)]; про мене, щодо мене, (як] на мене, редк. п о мені (что ка- сается меня) разе, по мне [ — Зараз мені збирай своє манаття та, про мене, хоч в очерет тікай з моєї хати..! — крикнула високим голосом Олександра (Коцюб.); А к в і л а: ..Ет, хоч куди подайся — вмерти треба, як не тепер, то згодом! Р е- м і с н и к: То-то й ба, що як на мене, то вже краще згодом (Л. Укр.); — А на мене, — говорю, — то я б із малою дитиною розмовляла (Вовч.); А по мені — вже лучче пий, Та діло розумій (Гл.)]; з а моє жито та мене ж і бито см. жито; про мене, хоч вовк траву їж погов. по мне, хоть трав& не рас- ти; 2) (в значений сущ.) я [Випинаючи своє «я», Горбенко охоче брав на себе обов'язок скрізь і всюди репрезентувати нашу дослідну станцію (Грим.); Для лірика світ розкривається через «я», але не обов'язково, щоб він і обмежувався лише власним «я» (Криж.)]. Ябеда і) ябеда [Порох таки його доїхав своїми ябедами: він тепер був під судом, без місця (Мирн.)]; 2) (о человеке) разг. ябеда (разе.); ябедник [— Ах ти ж ябеда, — казала мама, — тебе варто було й насправді нашльопати гарненько! (Янов.)]. Ябедник ябедник; разг. ябеда [— Ти знаєш Польського?.. — пита Порох.. — Як став предводителем, так і нема мені життя... Ябедник! {Мирн.)]. Ябедництво ябедничество [В радянській школі серед піонерів, де найвище за все стоїть честь класу, честь колективу, не може мати місце ябедництво (Донч.)]. Ябедниця ябедница; разг. ябеда. Ябедницький ябеднический. ябедничати, -чаю, -чаєш ябедничать [— Ми з ним розправимося, щоб не ябедничав, щоб не видавав своїх, — порядкував Довбня (Мирн.)]. Яблонбвий хребет Яблоновьій хребет. яблуко яблоко [Коли [Маланка] їла яблуко, обережно вибирала зернятка і сушила на вікні (Коцюб.); Від ситої їжі стала вона [ворона] кругла, як яблуко (Донч.)]; адамове ~ко см. адамів; в ~ка (в ~ках) (о масти лошадей) в яблоках [Жеребець у сірих яблуках дико поводив наллятими кров'ю очима (Панч)]; очне ~ко анат. глазное яблоко [Генерал знову лежав з заплющеними очима, опуклі очні яблука різьбились у нього під твердими надбров- ними дугами, як на темній бронзовій масці (Пере.)]; г^ко від яблуні недалеко відкотиться см. Яблучко: яблучко від яблуньки недалеко відкотиться; ~ку впасти ніде (очень тесно) разг. яблоку негде упасть [В театрі просто яблуку впасти було ніде (Собко)]; ^ко незгоди книжн. яблоко раздбра [Так у самий парламент упало яблуко незгоди, навколо якого мала відкрито розгорітися боротьба інтересів (Маркс)]. яблуневий яблоневьш, яблонньїй [Білий яблуневий цвіт укрив сад, нічого не видно (Десн.); Теплі яблуневі пахощі хвилями з двох боків ллються на дорогу (Ст.)]. яблуневі, -вих сущ. бот. яблоневьіе. яблуння собир. редк. яблони [Садок той увесь був заріс вишенням, сливняком і рясними грушами і яблунням (О., 1862, VIII — Сл. Гр.); Саме яблуння у садку (Черк. у. — Сл. Гр.)]. Яблуня яблоня [Старі вишні, груші, яблуні посхилялися через тин (Мирн.)]; яблучко (яблуко) від *^>ні недалек о відкотиться см. яблучко; яка щеп, така ~ня погов. какйе кор&нья, такйе и отростки или каков корень, такбв и отпрьіск или каково семя, таково и племя. Яблунька уменьш., ласк. яблонька [Серед терну й бур'янів росте похила низенька яблунька (Донч.)]; яка ^ка, такі й яблука погов. по дереву и плод; см. еще Яблуня: яка щеп, така Яблуня. Яблучко уменьш., ласк. яблочко [Щоки [дівчини] червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина (Н.-Лев.); Мов яблучко у садочку, Кохалась дитина (Шевч.)]; ~ко від яблуньки (яблуні) недалеко відкотиться погов. уст. яблочко (яблоко) от яблоньки недалеко откатмвается или не далеко от дерева яблочко падает [Уже яка мати, така й дочка: яблучко від яблуньки недалеко одкотиться... (Мирн.)]. Яблучний яблочньїй [Вдома всі хвалили Матусин яблучний пиріг (Мур.)]. Яблучиик яблочное вино; сидр [Боярські слуги від півночі звивалися, приготовляючи для гостей їду на цілий день; наповнюючи шипучим медом і яблучником порожні боклаги (Фр.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)