Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

ябч
563
явн
ябчанка пул. яблочнмй мусе [[Яблучне пюре]
збивають дротяним віничком, поки все
не зіб'ється в густу масу. Збиту ябчанку
викладають у форми і ставлять на лід для
застигання (Укр. страви)].
яв см. ява2.
ява1 лит., театр, явление [Отже, слухай
уважно. Сцена перша, ява, так би мовити,
теж перша (Ялов.)}.
ява2 (род. яви), редк. яв (род. яву) явь, дей-
ствйтельность [О ніч! О любощі співочі!
О чародійні в яві сни На святі першої
, весни! (Стар.)].
Ява геогр. Ява.
яванський яванский.
Явдбха разе. см. ЄвдокГя.
явити см. являти.
явитися см. являтися.
явище явление [3 витягненими обличчями,
з розширеними очима прислухалися
мандрівники до якогось дуже дивного й
невідомого явища (Донч.); Літак і електрика стали
в колгоспному селі звичайним явищем
(Куч.)].
явір (род. явора) явор [Три явори посадила
Сестра при долині... А дівчина заручена—
Червону калину (Шевч.)].
явка явка [VI з'їзд партії висловився проти
явки Леніна на суд і заявив протест проти
буржуазно-поліцейського цькування вождя
революційного пролетаріату (Біогр.
Леніна); їхня кімната була за тимчасової
окупації гітлерівцями міста підпільною
явкою (Янов.); Учинив [Кирило] «явку»,
сказав пароль (Коцюб.)].
явлений 1) показаними; явленими; 2)
проявленими [Шевченковим словам достойно
ми складаєм Навіки явлене братерство і
любов (Бажан)]. Ср. являти 2—3; 3) (йме-
ющийся) представленими [Кожне ремество,
Яке в палацах явлене було, Він вивчав
добре (перекл. Бажана)]; 4) явившийся;
представити; появившийся; об-ьявйвшийся
[Негри стояли перед рятівником своїм і, не
зважуючись доторкнутись до нього, впали
перед несподівано явленим сонцем (Ільч.)];
ср. являтися 1.
явлений церк., перен. шутл. явленими [3
явленою іконою трапилась неприємна оказія:
на неї почав претендувати піп з другої
парафії., на тій підставі, що вона колись
стояла в цій церкві (Вас.)].
явлення уст. явление.
являти, -ляю, -ляєш, явити (явлю, явиш)
1) (только несоверш. в роли связки)
представлять [собой] [Траншея являла жахливе
видовище (Гонч.); Соціалізм і комунізм
являють собою дві фази в розвитку
комуністичного суспільства (Іст. КПРС)]; ~ти
[собою] виняток представлять (со-
ставлять) исключение, являться исключени-
ем; ~ти [собою] приклад чого
являться (служить) примером чего,
представлять |собой| пример чего; 2) книжн. пока-
знвать, показать; книжн. являть, явить
[Є золота партійна книга [«Маніфест
Комуністичної партії»], яка вмістила безліч
книг.. Неначе крізь величну призму, крізь
неї Марксові думки явили далеч
комунізму через простори і віки (Уп.)]; не
~ти н 6 с а разе, не казать (показмвать)
носу (носа), не казать (показмвать) глаз
[Мальванов: ..Але де ж мій Спича-
ковський? Давно пора одвезти на
станцію ці ящики, а він пропав і третій день
носа не являє (Коч.)]; 3) (о чувстве и
т. п. — обнаруживать) книжн. проявлять,
проявить [Я не забув твого листа. Яка у
ньому теплота І щирість, що явила ти
(Криж.); Явив до сина стільки він тепла,
Що ласка та безмежного була (перекл.
Бажана)]; 0 ^ти честь рит.
воздавать, воздать честь [Полтавський хлібороб,
чабан із Казахстану, Московський сталевар,
сибірський звіробій Являють ратну честь
свободному Богдану (Бажан)].
являтися, -ляюся, -ляєшся, явитися
(явлюся, явишся) 1) являться, явиться, (реже)
представить, предстать (перед кем, перед
чем); (приходить куда-либоу преим. неожи-
данно разг. — еще) заявляться, заявиться;
(показуваться еде-либо — о ком, о чем)
появляться, появиться; (заявлять чем-либо
о своем существовании) разг. обгявляться,
обгявйться [Хоч забудеш ти за мене,
Я за тебе не забуду; Незліченними
гадками Все тобі являться буду (Фр.); Сніг
лежав на дахах, на гіллях дерев, на
огорожах. Чистою, незайманою явилась природа
перед людьми (Хижн.); Латин вельможам
з старшиною Велить явитись пред собою
(Котл.); — Як ти сміла являтися у мою
хату, коли в мене чужий чоловік є? — аж
скрегоче, аж ногами тупоче та сичить
Кирило Іванович (Мирн.); Доки він
порався біля човна, явилось ще троє
несподіваних пасажирів (Гонч.); Кривавий
місяць вирина за гаєм, На хвильку поза
срібну хмарку щез І знов явився (Фр.);
Де таки сьому статись, щоб пан та узяв
мужичку? Коли і явиться такий супостат і
стане таке казати, то се на сміх, на
погибель (Квітка)]; гатися у (уві) сні
являться, явиться во сне [Чого являєшся
мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові
очі ті ясні..? (Фр.)]; 2) (становиться из-
вестним) уст. обнаруживаться, обнаружи-
ться [Тут усе явиться, усе відкриється, по
ниточці, як там кажуть, дійде і до клубочка
(Квітка)]; 3) (в составном сказуемом) редк.
являться, явиться; становиться, стать
[Своїм життям я невільно граю ролю в житті
других людей, мені невідомих, так само як
ті невідомі або мало відомі направляють
течію мого життя, являються його
елементом (Коцюб.); Франко явився новатором у,
галицькій літературі (Коцюб.); Те, що нам
за днів царату тільки було мрією,
Дійсністю тепер явилось (Тич.)].
явний явнмй; (нескршваеміяй — еще) открм-
тнй, откровенннй; (видний для всех — еще)
очевидний; (несомненний) заведомнй
[Вільний і раб, патрицій і плебей, поміщик і
кріпак, майстер і підмайстер, коротко
кажучи, — гнобитель і гноблений перебували
у вічному антагонізмі один до одного, вели
невпинну, то приховану, то явну боротьбу
(Комун, ман.); Володимир Ілліч [вже на
36*

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)