Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
явн 564 ягн 1 податку своєї революційної діяльності] розгорнув нещадну боротьбу проти явних і прихованих ворогів марксизму (Наука і життя, 1958, 6); X у с а: Ти розумієш те, що ти сказала? С а б і н а з явною насмішкою в голосі, але з наївним виразом обличчя: Сабіна розуміє все, що треба, чого ж не треба, тоне розуміє (Л. Укр.); Довелось ставити на голосування: хто за те, щоб пояснення полуботківців вважати за задовільне. — Явна більшість! — оголосив Гуд- зій (Головко)]; ~на брехня явная (очевидная; заведомая) ложь. ь- -¦¦; явність, -ності явность; откровенность; оче- вйдность [І відкриються всі тайни Найновіші й найдавніші, — Перед явністю такою Затремтять найправедніші... (Фр.)Ь Ср. явний. явно нар. явно, явним образом; открьіто, от- кровенно; очевидно; заведомо [Часто бачиш, що грішить хтось явно, Та не знаєш, ни він потаємно Вдесятеро більш добра не робить (Фр.); Сахно зацікавив його [академіка] явно більше, ніж Хорошко (Собко); Ні, оце дівчисько., явно глузує з нього і ні крапельки не бентежиться цим (Ст.)]. Ср, явний. яворець (род. явірця) уменьш., ласк. от явір [Я додому рушив низом, Полем, яром, лугом, лісом; В лісі зрізав яворець Та зробив собі корець (Пере.)]. яворина разе, явор [Молода струнка яворина, вкривши коріння оксамитовим мохом, високо сягає рябеньким стовбуром (Коцюб.); Тешуть явір, тешуть явір, тешуть яворину молодому козакові та на дубовину (народна пісня)]. яворитися, -риться редк. змбиться [Потовчена снарядами крихка крига треться об береги! Вирують темні глибини, явориться вода, як на підводному камінні... (Гонч.)]. яворко ласк. от явір [Прихилюся до явора, А яворко — то не братичок: Шумить, гуде, гілля ломить, А до мене не говорить (народна пісня)]. яворовий яворовий [Сінечки мої яворові, будете неметені (народна пісня)]. яворок (род. явірка) уменьш., ласк. от явір [Не хились, тополе, Бо й так мені горе, Не хились, явірку, Бо й так мені гірко! (народна пісня); Тільки пісеньку, як вдасться, Я від тебе запишу.., Бо я чув, її співала Ти на тому явірку, Під яким колись стояла Чорнобривка у вінку (Ус)]. яворонько, яворочок, -чка ласк. от явір [Не хилися, явороньку, Ще ж ти зелененький, Не журися, козаченьку, Ще ж ти молоденький! (народна пісня)]. явочний явочний [Він поспішав. Треба було вчасно з'явитись на явочну квартиру (Донч.)]; г^ним порядком явочним порядком (путем) [Робітники [України у 1905—1906 рр.] явочним порядком запроваджували восьмигодинний робочий день, селяни захоплювали й ділили поміщицьку землю Aст. укр. літ.)]. Явт^х, -хй разе. Евтйхий; разг. Евтйх. ягй фольк., перен. яга [Як ось до його підступила Яга ся і заговорила, Роззявивши свої уста (Котл.); — Злюка, мабуть, — перешіптувались заробітчанки Софії вслід. — Яга! (Гонч.)]; б а б а-яга, редк. яга- б а б а фольк. баба-яга [Одна [черниця] була стара мегера — з пасмами сріблястого волосся, що звисало з-під намітки, з гострим носом, спущеним на губу, як у казкової баби-яги (Смол.)]. ягдташ, -ша охотн. ягдташ [Лука Тихонович заспокоював пса. Рушниця висіла за плечима, ягдташ був повний (Донч.)]. ягель, -лю бот. ягель [Стада кочували в міру того, як олені з'їдали ягель (перекл. з Сьомушкіна)]. ягельний ягельний [В жагучій Африці, на Кубі й на Цейлоні, У тундрах ягельних, на синяві солоній.. Братерських голосів я чую перегул (Рил.)]. ягіддя собир. редк. ягоди [Загледжу осені картину, Не одвернусь, не помину: Дівча русяве біля тину, Криничний зруб, го- робину, В ягідді звислу аж додолу (Мал.)]. ягідка уменьш., ласк. ягодка [Він відривав від грона винограду ягідку за ягідкою і, ніби вправляючись у жонглюванні, кидав собі їх одну за одною до рота (Вільде); Мавка: ..Я шукала ягідок, грибків... (Л. Укр.)]; це — квіточки, [а] ~кй будуть далі погое. зто [еще (только)] цветкй (цветочки), а ягодки впередй [Це ще не все. Це квіточки, ягідки будуть далі. Явтух візьме вас за петельки (Яное.)]. ягідний я годний [Бджоли є основними запилювачами плодових дерев і ягідних кущів (Колг. вироби, енцикл.)]. ягідник1 (род. ягідника) 1) (растение) ягод- ник [Колгосп запроваджує ущільнені посадки фруктових дерев і ягідників (Рад. Укр., 1953, XII)]; 2) (любитель ягод) разг. ягодник. ягідник2 (род. ягідника) (участок, где растут ягодьі) ягодник [Гриб і Печериця втомлено забрели в траву й опинились на широкому ягіднику — рябому від ягід (Козл.)]. ягідниковий я годний [Є в радгоспі садівницька школа. В пій навчаються робітники садової, ягідникової і розсадницької бригад (Колг. Укр., 1960, 11)]. ягідництво сад. ягодоводство [В нашій країні створено всі необхідні умови для дальшого розвитку садівництва, ягідництва і виноградарства (Колг. Укр., 1956, 9)]. ягідниця разг. ягодница [Пішла наша ягідниця по ягоди, та щось довго нема,— чи не заблудила в лісі (Змиев. у. — Сл. Гр.)]. ягідонька, ягідочка ласк. ягодка [Ой, журилася, клопоталася [мати], Ніченьки не доспала; Оддала дочку, як ягідочку, Доленьки не вгадала (народна пісня)]. яглиця бот. (Аедоросііит ройа?гагіа Ь.) снить [— І що ви, бабо! Хіба ж ви такі старі? Ви ж іще молодиця хоч куди! — Та вже ж! молода та зелена, як у спасівку яглиця! — сміється баба з себе (Дн. Чайка)]. ягнитися, -нйться ягниться [Для маток, що ягнилися, треба заготувати встановлепу планом кількість доброго сіна, соковитих і |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)