Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ягн 565 ядр концентрованих кормів (Коле, вироби, єн- цикл.)]. ягниця [молодая] овца; овечка [Вони знали господаря свого, сі барани і ягниці, і з радісним беканням терлись до його ніг (Коцюб.); Поглядав, як вовк на ягницю (Ном.)]. ягничка уменьш., ласк. овечка [Ледве вернулась [Палагна] додому, Іван стрів її звісткою, що здохла ягничка (Коцюб.)]. ягніння ягнение [Якщо ягніння відбувається в зимовий період, дуже важливо заготувати для маток і для ягнят якнайбільше соковитих кормів (Колг. вироби, енцикл.)]. ягня, -няти ягненок; уст., перен. шутл. агнец [Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом (Шевч.); Тиха [Одарка], як те ягня. Ніколи не чув я од неї недоброго слова, ніколи вона навіть не сердилась... (Н.-Лев.)]; прикидатися невинним ~ням см. невинний. ягнятина разе, мясо ягненка. ягнятко уменьш., ласк. ягненочек [Як гнали отару через луг, де не взявся сірий вовк і потяг нишком ягнятко в діброву... (Мирн.); —¦ Але на тебе він поглядає цілковитим ягнятком, — невинним голоском поправила Воля (Янов.)]. ягнятник 1) орн. ягнятник; 2) (о человеке) обл. пастух ягнят. ягняточко уменьш., ласк. ягненочек [А по долині, по роздоллі Із степу перекотиполе Рудим ягняточком біжить До річечки собі напитись (Шевч.)]. ягнячий ягнячий [І парубки у місті кращі, ніж у селі. Там усе у ягнячих свитках та вибійчаних штанях, і літом у шапках; а тут — у сукняних чумарках, у китаєвих штанях (Мирн.); Бодай три лев сьогодні вас пожер одразу всіх, як маєте ви скніти в покірності ягнячій! (Л. Укр.)]. ягода ягода [На калині вже червоніли кетяги ягід (Н.-Лев.); Вона була повна та свіжа, як та ягода (Коцюб.)]; вовчі ~ди см. вовчий; одного (или нашого, свого, мого и т. п.) поля ^*да разе. одного (или нашего, своего, моего и т. п.) поля ягода [Що стражник, що становий — всі вони одного поля ягода (Мирн.); Хоч книжечка сама [М. Ф. Глушкевича «Мелодії») — зозулине яйце в нашім гнізді, але ж автор будь-що-будь нашого поля ягода, виплід нашої вбогої ниви (Фр.); Признатись, я б ніколи не сказав, що ти мого поля ягода п'єш без смаку... (Янов.)]; це ще тільки цвіт, а ~ди будуть см. цвіт 1. Ягор, -ра разг. см. Єгбр. ягуар, "Ра зоол. ягуар [Шлюпка підібрала обох піратів, наблизившись на якихось п'ятнадцять метрів до пароплава. В цей момент ягуар вигнув спину і раптом стрибнув [з^ пароплава] на шлюпку (Трубл.)]. ягуаровий ягуаровий. яд (род. яду) редк. яд [Ножі беруть [судовики], 1 генерала розчиняють, І яд находять в животі (Шевч.); Ні зради яд, ні танки, ні гармати не допоможуть ворогу в бою, коли на нас він рушить, щоб зламати Вітчизну сонячну мою (Сос.)]. ядерний1 1) ядерньїй; (опгносящийся к плоду— еще) ядровьій; 2) физ., б йол. ядерньїй [Між частинками, з яких складається атомне ядро, діють величезні сили притягання, що звуться ядерними (Наука і життя, 1957, 1); Атомний криголам зможе брати з собою запас ядерного пального на рік плавання (Колг. Укр.у 1957, 11)]; ~на фізика ядерная фйзика [Всьому світові відомі успіхи радянської науки в галузі ядерної фізики і атомної енергетики, реактивної авіації і ракетної техніки (Хрущов)]. ядерний2, (реже) ядренйй, обл. ядряний (хорошего качества) 1) ядреньїй; (о погоде — еще) свежий, прохладньїй [У час ясний передосінній зустріла ти мене, вронила з яблука насіння — зеренце ядрене (Мур.); Весна була ядрена (Черниг. — Сл. Гр.); Ніч тиха, ясна і ядряна (Черниг. — Сл. Гр.)]; 2) (о злаках; о строєний почви) зернистий; круп- нозернйстьій [І колос ядерний гнеться, що виріс у нашім полі (Піп.); Останній клинок місяця боязко посувався., над вербами, шелюгами та ядерними дніпровими пісками (Ле); Ой добра ніч, широкеє поле, жито ядрянеє (народна пісня)]; 3) (о качестве почви) разг. плодородньгй [Тим тут гарно буряки поросли, що ядерніша земля (Черк. у.- Сл. Гр.)]. ядерно, (реже) ядрено предик. свежо, холодно- вато [Ядерно вночі (Канев. у.—Сл. Гр.); Ядрено сьогодні було вранці (Нежин. у.—Сл. Гр.)]. ядерце 1) уменьш., ласк. ядрьппко [Ой ори, синку, широку нивку, та посіємо яру пшеницю, та уродиться зелене стебельце, зелене стебельце, золоте ядерце (народна пісня)]; 2) биол. ядрьппко [Клітини щільно прилягали одна до одної і містили в собі правильні круглі ядра з одним чи двома ядерцями (Мед. ж., 1949, XIX, 1)]. ядовйтий редк. ядовптьій [Якби він знав, Яке-то лихо з його вийде, 3 того лукавого Давида, То, мов гадюку б, розтоптав І ядо- витую б розтер Гадючу слину (Шевч.)]. ядозуб зоол. ядозуб. ядренйй см. ядерний2. ядренйстий зернистий [Жито густеє, колосис- теє, ядренистеє (народна пісня)]. ядрено см. ядерно. ядриця ядрица [При переробці гречки виходять такі види круп: ядриця, проділ і смоленська (дрібна крупа) (Колг. вироби, енцикл.)]. ядро 1) прям., перен. ядро; (крупа из не- раздробленних зерен — обично) ядрица [Волоський горіх дає цінні плоди, в ядрі яких є понад 50%, а в окремих сортів — до 70—75% жирів (Колг. вироби, енцикл.); В першій половині серпня сімдесят чоловік — основне ядро обласного партизанського загону — пішло в Холменські ліси (Шер.)]; 2) физ., биол. ядро [Вивчення будови атомів дало змогу встановити, що в атомному ядрі заховані величезні запаси енергії (Наука і життя, 1957, 3); Як відомо, вся активно діюча протоплазма і ядро живої клітини складаються головно з біл- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)