Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ядр 566 ази кових речовин (Зерн. боб. культури)]; 3) (снаряд) ист. ядро [Двом пушкарям з ' обох боків воріт наказано закласти ядра й бути напоготові (Ле)]; 4) спорт, ядро. ядровий ядровий; ~ве мило ядровое МИЛО. ядряний см. ядерний2. ядуха мед. удушье [ Ні давність захворювання сама по собі, ні вік хворих, ні інтенсивність ядухи не можуть взагалі бути мірилом тяжкості перебігу астми (Мед. ж., 1954, XXIV, в)]. ядучий едкий; (затрудняющий дихание) удуш- ливнй [Дим в'їдався в очі, дряпав горло — все навколо проймав його гіркий, ядучий запах (Жур.); Всі виходи вони [вороги| замурували Цементом наглухо... Пустили газ ядучий, Та ми [партизани] сміливі, кажуть, і живучі, Ми йшли вперед і не вмирали (Заб.)]; 0 ~чий біль острая боль [Вдома, коли ще ятрив серце ядучий біль від невдалої розмови з Гюго, він [Бальзак] знову подумав про Верхівню (Риб,)]. ядушливий, ядушний разе, удушливий 1—Тату, тату, а де ви-те? — А чого тобі? — озвався ядушливий голос з кутка (Л. Укр.)]; ~ні груди астматйческая грудь [ Кли- мові припали до серця синові слова, булькав сміх у ядушних грудях (Горд.)]. ядушливо нар. удушливо [Хтось зовсім близько бухикає ядушливо і глухо, як старий безпросвітний курець (Куч.)]. ядушний см. ядушливий. яєчко 1) уменьш., ласк. яйчко [Бабуся каже: —Глянь в гніздечко: Курчатко клюнуло з яєчка^(Бойко)]; 2) анат. яйчко. яєчковий анат. яйчковнй. яєчний яйчньїй. яєчник анат. яйчник. яєчниковий анат. яйчниковьій. яєчня кул. яйчница [Дачники смажили на березі ставу яєчню, поправлялися на смачних коропах, линах і карасях (Мокр.)]. яешник разг. уст. скупщик яйц [Кинулись вони у погріб за яйцями (яєпшик їздив, хотіли продавать) (Етн. зб.у XXXIV)]. яз (род. язу) риб. учуг [Стиснена прибережними скалами і перегачена дерев'яним язом, вода, скажено ревучи, кидалася запіненою лавою на якого півтора метра вниз (Фр.); Піде рано-рано, язи позаставляє, ..в'юнів, карасів наловить (Барв.)]. язва 1) чума; уст. язва [Коли бабуся-зима знов заглянула на бідну землицю, страшна язва з диким реготом, гуком і свистом пересувалась з місця на місце, лишаючи за собою повно гробів і зриту гарматами пустиню (Кобр.)]; 2) (перен.: зло) язва [Буржуазія прагне здобути певну науку з Жовтневої революції і перемог соціалізму. Вона використовує нові засоби для прикриття язв і пороків капіталістичного ладу (Про- ^ грама КПРС)]. язвений язвенньїй. язвити, -влю, -виш уст. язвить. язик, -ка 1) прям., перен. язик [3 фляги він пригубив Води краплину, щоб зросить язик (Бажан); Хай собі довгі язики що хочуть говорять: ротів людям не позамазуєш (Мирн.); Потомлені і голодні собаки бігли за кіньми, висолопивши язики (Стар.); — А ми так готу вал исьі — зітхнула засмучена мама і присувала мені ковбасу або копчений волячий язик (Коцюб.); Полум'я спалахнуло здоровими язиками (Н.-Лев.); Десь далеко стукає калатало нічного сторожа. Скільки віків будить воно нічну тишу своїм дерев'яним язиком (Коцюб.)]; ~ком не повернути фам. лика не вязать; г^к розв'язався см. розв'язуватися 1; г^к свербить разе, язик чешется [Чого люди тільки не вигадають: одні з співчуття, другі з заздрості, а в третіх просто язик свербить (Чорн.)]; вдержати «^ка см. удержувати 1; гострий на ~к см. гострий; держати (тримати) ~к (^ ка) за зубами см. зуб 1; забув ~ка у роті хто разг. прилип язьік к гортани у кого [Андрій з ляком дивився на Гудзя. Він навіть язика забув у роті (Коцюб.)]; з а в'я з а т и ~к см. зав'язувати 1; заціпити *^>к кому см. заціплювати 1; зірватися з ^к& разе, сорваться (слететь) с язика [— Щоб же ви самі пропали, прокляті! — сам незчувся [Чіпка], як зірвались^слова з язика (Мирн.)]; з л і ^*>кй см. злий 1; к л є п а- т и *^к6м разг. трепать язиком [Вихилить становий другу склянку, шибоне вона йому в голову — і почне він клепати язиком, наче паламар той у дзвона (Мирн.)]; молоти г^ком фам. молоть (трепать, чесать, болтать) язиком [Стояли перед ним два хлопці — Вітряки, ..І почали вони молоти язиками (Гл.)]; понести на г^ках кого, узяти на ~ки кого разг. заговорить о ком; разг. начать суда- чить о ком; (при отсутствии подлежащего— обачно) пошли толки (разговорьі; разг. [суди и] пересуди) о ком [Вже зранку старого Кавуна понесли баби на язиках. В хатах, на городах, по вулицях і на річці — скрізь розливалася повіддю масна новина: «Старого Кавуна приловили на крадіжці. Вкрав ненажерний куркуль довбню в колгоспі» (Козл.)]; прикусити <^к (^ка) см. прикушувати; притча во я з й- ц є х см. притча; проковтнути ^*к («-^>ка) перен. разг. проглотйть язьік; р о з в'я з а- л и с я ~кй см. розв'язуватися 1; розв'я- з а т и ^кй см. розв'язувати 1; р о з п у с- т й т и «-^к (^>ка) см. розпускати 1; тіпун на ^к кому см тіпун; тягти за «-~к см. тягти; укуситися з а *^к см. укуситися; урізати (врізати) ^ка кому разг. укоротить язик кому [Нехай не дуже-то брешуть, бо єсть тут тепер такі, що вріжуть їм язика врешті (Л. Укр.)]; чесати ^кй фам. чесать язики, чесать (трепать, болтать) язиками [Старшина: Нехай собі чешуть язикиї Собака бреше, а вітер несе (Тоб.)]; ~к до Києва (уст. до Кракова) доведе погов. язик до Києва доведет; ~к мій — ворог мій (редк. мені) посл. язьік мой — враг мой [— Язик мій — во- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)