Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ЯБН 571 яко неодмінно і якнайкраще (Смол.); Тим часом панночка вбралась якнайкраще та й лежить у ліжку, як мальована (Вовч.)]; ер. якнайкращий. якнайкращий самий лучший, най лучший; разе, что ни на єсть лучший; (о внешности обьічно) самий красивий, красивейший. якнайласкавіше 1) прил. см. якнайласкавіший; 2) нар. как можно ласковее, возмбжно ласковее [— Ти сердишся на мене, Наталю? — якнайласкавіше питається Яків (Вас.)]. якнайласкавіший самий ласковнй. якнайлегше 1) прил. см. якнайлегший; 2) нар. как можно легче, возмбжно легче [Кожна [панянка]., наряджалася якнайкраще, виступала якнайлегше (Мирн.)\. якнайлегший самий легкий, наибблее легкий; легчайший. якнайменш см. якнайменше 2. якнайменше 1) прил. см. якнайменший; 2) нар. как можно меньше, возмбжно меньше; (перед прил.) как [тблько] можно менее [Пишу якнайменше листів, щоб не томитись (Л. Укр.)\ Як вона [церемонія вінчання] вже конечне мусить бути.., то треба її принаймні зробити якнайменше неприємною (Л. Укр.)]. якнайменший самий малий, самий маленький, наименьший; (незначительний) ма- лейший, разг. самомалейший. якнайнижче 1) прил. см. якнайнижчий; 2) нар. как можно ниже, возмбжно ниже. якнайнижчий самий нйзкий. якнайскоріше, якнайскерше 1) прил. см. якнайскоріший; 2) нар. как можно скорее, возмбжно скорее [Микита: ..Втекти звідціль, втекти якнайскоріше!.. Завтра... (Кроп.)]. якнайскоріший, (реже) якнайскорший бн- стрейший; скорейший [Данилові довелося лише думати і вирішувати про якнайскор- шу реалізацію свого плану (Ле)]. якнайскорше см. якнайскоріше. якнайскорший см. якнайскоріший. якнайчастіше 1) прил. см. якнайчастіший; 2) нар. как можно чаще, возмбжно чаще [Настя положила зарік якнайчастіше навідуватися до хрещениці (Мирн.)]. якнайчастіший самий частий. якнайшвидше 1) прил. см. якнайшвидший; 2) нар. как можно бистрее, возмбжно бистрее; как можно скорее, возмбжно скорее; ер. якнайшвидший 1; 3) нар. как можно скорее, возмбжно скорее [Наша рада — якнайшвидше В дике поле мандрувать (Фр.)]; ер. якнайшвидший 2. якнайшвидший 1) самий бистрий; самий скорий; 2) (с временнйм значением) самий скорий. як-небудь нар. как-нибудь; (каким угодно образом — еще) как-либо; (небрежно — еще) кбе-как; (в неопределенное время — еще) когда-нибудь, разг. ужб [Д є в і: Я й сам собі як-небудь дав би раду. Р і ч а р д: Отак, як батько твій? (Л. Укр.); Нащо ти, дочко, над тим свою голову морочиш та очі збавляєш? Помережала б там як- небудь та й годі! (Мирн.); Я як-небудь заїду та й візьму [книжки] з собою, щоб поробити на кожній відповідні написи (Мирн.)]. як-не-як нар. как-никак; (тем не менее — еще) все-таки; (во всяком случае — еще) что ни говори, так йли иначе [А кріпаки собі тихенько один у одного питали: «Чи то ж то нам заплатять за ті два роки, що робимо, чи ні? Отже — як-не-як — добували два роки» (Мирн.); В далеку путь з чумацькою валкою Василь попросився сам. Як-не- як — все-таки воля (Риб.)]. яко союз уст. как; уст., шутл. яко [Він завжди був певним, що заслуги його яко патріота не загинуть марно (Коцюб.); Я Вас досі дуже мало знала яко поета (Л. Укр.)]. якобінець, -нця полит. ист. якобйнец [Якобінці дали Франції кращі зразки демократичної революції і відсічі коаліції монархів проти республіки (Ленін)]. якобінізм, -му полит. якобинйзм [В епоху демократичної революції лякати якобінізмом можуть тільки безнадійні реакціонери або безнадійні філістери (Ленін)]. якобінство полит. ист. якобйнство [Історики пролетаріату бачать в якобінстві одно з найвищих піднесень пригнобленого класу в боротьбі за визволення (Ленін)]. якобінський полит. ист. якобйнский. яковий зоол. я чий. яково нар. уст. каковб; (о количестве) екбль- ко [Не розпитуйте ж і мене, яково було нашій Оксані (Квітка); Як у вас тут буде щодня гризня та сварка, то яково там і мені лежатиметься! (Мирн.); Відчинилася темниця і., почали виходити злочинці, пара по парі.. Яково лихих, розпачливих голів пройшло поміж тими парами (Вовч.)]. яковось редк. см. якось. якомога, (реже) якмога нар. 1) по возмбж- ности, по мере возмбжности; по мере сил; (очень сильно, очень бистро) изо всех сил, что єсть сили [Уникайте, якомога уникайте загальних міркувань, загального філософування (Тич.); Христя якомога поспішала [у Мар'янівку] (Мирн.)]; 2) (при сравн. ст.) как можно, возмбжно [Про те, щоб у мене було якомога більше союзників, я почав дбати з першої ж хвилини (Шовк.); А вона [Соломія] бігла усе вперед, понята жахом, нічого не помічаючи, бажаючи тільки забігти якмога далі, укритися від наглої смерті (Коцюб.)]. якось нар. (определительное) как-то; (ка- ким-то образом) как-нибудь; (плохо) так- сяк [Анна всміхнулася до неї, та якось сумно, мов крізь сльози (Фр.); Андрій плекав таємну надію, що все минеться якось і жінка не зачепить (Коцюб.)]; -^сь- т а к и все же как-то [Він якось-таки скінчив реальну школу (Н.-Лев.)]. якось нар. (времени) разг. как-то; однажди, раз; разг. в один прекрасний день [По усіх тих випадках та бідах мати якось стрінулася із Чайчихою (Вовч.); Якось над вечір попереду встали м'які силуети гір, ніби вони виступили непомітно з блакиті |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)